Відповіді до підручника: Стр.11 (4)

У пісні дівчина й після розлуки з коханим не може його забути: вона сидить край віконця, виглядає його й не спить, «ще очі не дрімали» – отже, постійно думає про милого. У тексті є пряме зізнання, що вона й досі любить свого козаченька, хоч її віддали заміж за нелюбого. Дівчина звертається до коханого пестливими словами («козаченьку», «миленький»), що свідчить про збереження ніжності. Вона розуміє, що «легко-важко розлучитися, та тяжко забути», тобто розлука не знищила почуття. Усе це доводить, що в серці ліричної героїні кохання не згасло.