Вправи

Вправи: 214

Готова відповідь до завдання 214 з ГДЗ Хімія 9 клас Попель.

Хімія, 9 клас · Вправи

214. Які маси оцтової есенції та води потрібно взяти для приготування 160 г столового оцту — розчину оцтової кислоти з масовою часткою — ГДЗ Хімія 9 клас Попель

Текстова відповідь

214. Які маси оцтової есенції та води потрібно взяти для приготування 160 г столового оцту — розчину оцтової кислоти з масовою часткою кислоти 9 %? Візьміть до уваги, що оцтова есенція є розчином, який містить 80 % оцтової кислоти за масою.

Розраховуємо масу оцтової кислоти, що міститься у 160 г 9%–го столового оцту:

m(CH₃COOH) = $\frac{160 г ∙ 9 %}{100 %}$ = 14,4 г

Визначаємо масу оцтової есенції, що містить так само 14,4 г оцтової кислоти:

14,4 г – 80%

х г – 100%

х = $\frac{14,4 г ∙ 100 %}{80 %}$ = 18 г

Отже, для приготування 160 г 6%–го столового оцту потрібно 18 г оцтової есенції та 160 г – 18 г = 142 г води.

Практична робота № 3

Тема: Властивості оцтової (етанової) кислоти

Обладнання і реактиви: штатив з пробірками, ложка для сипучих речовин, розчин оцтової кислоти СН₃СООН, цинк Zn у гранулах, купрум(ІІ)оксид СuО, розчин натрій гідроксиду NаОН, розчин

купрум(ІІ) сульфату СuSO₄, натрій карбонат Nа₂СO₃, фенолфталеїн, універсальний індикаторний напір, скляна паличка, тримач для пробірок, сухе пальне, сірники.

Звіт з роботи:

Послідовність дій	Спостереження	Висновок
Дослід № 1. Дія оцтової кислоти на індикатор
Нанесли краплю розчину оцтової кислоти на універ–сальний індикаторний папір	Індикатор забарвлюється у червоний колір	Середовище є кислим (рН < 7). Така дія на кислотно–лужні індикатори є спільною для оцтової та неорганічних кислот
Рівняння електролітичної дисоціації кислоти: CH₃COOH $⇄$ CH₃COO^– + H⁺
Дослід № 2. Реакція оцтової кислоти з металом
Налили в пробірку з гранулою цинку розчин оцтової кислоти	На поверхні гранули цинку з’являються бульбашки безбарв–ного газу, цинк поступово розчиняється	Відбувається реакція заміщення: йони Цинку витісняють атоми Гідрогену з молекул оцтової кислоти. Утворюється розчинна сіль – цинк ацетат та газуватий водень. Ця реакція є спільною для оцтової та неорганічних кислот
Нагріли вміст пробірки	Газ виділяється більш інтенсивна	За нагрівання реакція пришвидшується
Рівняння реакції: Zn + 2СН₃СООН $\to$ (СН₃СОО)₂Zn + Н₂ $↑$ Zn + 2СН₃СОО^– + 2Н⁺ $\to$ 2СН₃СОО^– + Zn²⁺ + Н₂ $↑$ Zn + 2Н⁺ $\to$ Zn²⁺ + Н₂ $↑$
Дослід № 3. Реакція оцтової кислоти з основним (амфотерним) оксидом
Залили порошок купрум(ІІ) оксиду розчином оцтової кислоти	Реакція відбувається досить повільно, в пробірці з’являється слабке синьо–зелене забарвлення	Утворюється внаслідок утворення купрум(ІІ) ацетату. Ця реакція є спільною для оцтової та неорганічних кислот
Нагріли вміст пробірки	Вміст пробірки забарвлюється у синьо–зелений колір. Порошок купрум(ІІ) оксиду поступово розчиняється	За нагрівання реакція відбувається швидше
Рівняння реакції: СuО + 2СН₃СООH $\to$ (СН₃СОО)₂Сu + Н₂O СuО + 2СН₃СОО^– + 2Н⁺ $\to$ 2СН₃СОО^– + Сu²⁺ + Н₂O СuО + 2Н⁺ $\to$ Сu²⁺ + Н₂O
Послідовність дій	Спостереження	Висновок
Дослід № 4. Реакція оцтової кислоти з лугом
Додали в пробірку з розчином оцтової кислоти краплю розчину фенол–фталеїну	Вміст пробірки залишився безбарвним	Середовище не є лужним
Додали в пробірку розчин натрій гідроксиду	За додаванням певної кількості розчину лугу розчин набуває малинового забарвлення	Це свідчить про наявність йонів ОН^–, що залишаються після нейтралізації кислоти надлишком лугу. Реакція нейтралізації є спільною для оцтової та неорганічних кислот
Рівняння реакції: 2NaOH + 2СН₃СООН $\to$ 2СН₃СООNa + 2Н₂O 2Nа⁺ + 2OН^– + 2СН₃СOO^– + 2Н⁺ $\to$ 2СН₃СОО^– + 2Na²⁺+ 2Н₂O OH^– + Н⁺ $\to$ Н₂O
Дослід № 5. Реакція оцтової кислоти з нерозчинною основою (амфотерним гідроксидом)
Змішали розчини натрій гідроксиду та купрум(ІІ) сульфату	В пробірці утворюється осад у вигляді кристалів блакитного кольору	Утворюється нерозчинний купрум(ІІ) гідроксид
Рівняння реакції: СuSO₄ + 2NaOH $\to$ Na₂SO₄ + Сu(OН)₂ $↓$ Сu²⁺+ SO₄²^–+ 2Nа⁺ + 2OН^– $\to$ 2Nа⁺ + SО₄²^–+ Сu(ОН)₂ $↓$ Сu²⁺+ 2OН^– $\to$ Сu(ОН)₂ $↓$
Додали до осаду розчин оцтової кислоти	Осад розчиняється, розчин у пробірці забарвлюється у синьо–зелений колір	Відбувається реакція обміну, утворюється купрум(ІІ) ацетат. Ця реакція є спільною для оцтової та неорганічних кислот
Рівняння реакції: Сu(ОH)₂ + 2СН₃СOOН $\to$ (СН₃СОО)₂Сu + 2Н₂O Сu²⁺+ 2ОН^– + 2СН₃СОО^– + 2Н⁺ $\to$ 2CH₃COO^– + Сu²⁺+ 2Н₂O ОН^– + H⁺ $\to$ H₂O
Послідовність дій	Спостереження	Висновок
Дослід № 6. Реакція оцтової кислоти з сіллю
Додали до кальцій карбонату розчин оцтової кислоти	У пробірці з’являються бульбашки безбарвного газу	Під час реакції оцтова кислота витісняє вугільну (як більш слабку) з її солі з кальцієм. Вугільна кислота є нестійкою і одразу ж розкладається па карбон(ІV) оксид та воду. Ця реакція є спільною для оцтової та більшості неорганічних кислот
Рівняння реакції: СаСO₃ + 2СН₃СООН $\to$ (СН₃СОО)₂Са + Н₂O + СO₂ $↑$ Са²⁺+ СO₃²^–+ 2СН₃СОО^– + 2Н⁺ $\to$ 2СН₃СОО^– + Са²⁺+ Н₂O + СО₂ $↑$ СO₃²^–+ 2H⁺ $\to$ Н₂O + СО₂ $↑$

Висновок: оцтова кислота виявляє властивості, притаманні і неорганічним кислотам:

– взаємодіє з активними металами з вивільненням газуватого водню;

– вступає з лугами в реакцію нейтралізації з утворення солі та води;

– реагує з основними (амфотерними) оксидами, нерозчинними основами (амфотерними гідроксидами);

– витісняє більш слабкі кислоти з їх солей.