Відповіді до підручника: Стр.31 (1)

Усі наведені фрази можуть викликати незручність, напругу або тиск, бо вони ставлять людину в позицію «жертви» чи «героя», вимагають розповідей або оцінюють її досвід. Тактовніші варіанти дають право мовчати й пропонують підтримку.

1) А що з вами сталося?

Нетактовно, бо це допит і «цікавість заради цікавості».

Можна сказати так:

Мені важливо, щоб ви почувалися тут у безпеці. Якщо колись захочете поділитися тим, що з вами було, я готовий / готова слухати.

2) А навіщо ви поїхали?

Нетактовно, бо ставить під сумнів вибір людини.

Альтернатива:

Сподіваюся, що тут вам безпечніше й спокійніше. Якщо захочете розповісти про свій переїзд, я вас уважно вислухаю.

3) О, ви герой!

Може створювати тиск «бути сильним» і відповідати очікуванням.

Альтернатива:

Дякую вам за те, що ви зробили. Якщо вам щось потрібно від нашого класу / школи, будь ласка, скажіть.

4) Вам, мабуть, дуже важко.

Нав’язує людині певний стан, замість запитати про нього.

Альтернатива:

Як ви почуваєтеся зараз? Якщо хочете, ми можемо поговорити або просто провести час разом.

5) А що там у вас було?

Нетактовно, бо змушує згадувати болісні події.

Альтернатива:

Якщо коли-небудь захочете розповісти про свій досвід, я готовий / готова спокійно вас вислухати.

6) А чого ви нічого не розповідаєте?

Тисне на людину й не поважає її право мовчати.

Альтернатива:

Я розумію, що про це може бути важко говорити. Я поважаю ваше рішення мовчати. Якщо колись захочете поділитися — я поруч.

7) Це, напевно, у вас тепер назавжди.

Звучить безнадійно, посилює тривогу.

Альтернатива:

Сподіваюся, з часом вам стане легше. Якщо потрібна підтримка або допомога, скажіть, будь ласка.

Такі формулювання показують повагу, не змушують до відвертості й залишають людині право самій вирішувати, про що говорити.