Відповіді до підручника: Стр.105

§ 15 Цифрова ідентичність і захист даних

3. Профіль цифрового зловмисника

Кваліфікація. Це може бути людина з ІТ‑освітою або самоучка, яка добре знає роботу соцмереж, базові мережеві технології, уміє користуватися готовими вірусами, фішинговими шаблонами та програмами для зламу.

Тактика. Використовує фейкові розіграші й «акції», розсилає листи та повідомлення з терміновими вимогами («оновіть пароль», «підтвердіть платіж»), створює підроблені сторінки банків і соцмереж, надсилає шкідливі посилання й файли, може зламувати незахищені Wi‑Fi‑мережі в кафе.

Цілі. Найчастіше «полює» на підлітків, літніх людей та довірливих користувачів. Головні цілі — отримати гроші (доступ до банківських рахунків, платіжних даних), украсти або продати акаунти, зібрати персональні дані для подальшого шахрайства чи шантажу.

Психологічний портрет. Йому притаманні корисливість, відсутність емпатії та почуття провини, готовність брехати, терплячість, уважність до деталей, уміння маніпулювати людьми, холодний розрахунок.

Тривожні сигнали («червоні прапорці») під час спілкування з незнайомцями онлайн:
• просять надіслати пароль, одноразові коди з SMS, фото банківської картки, паспортні дані;
• тиснуть на терміновість («негайно», «остання можливість», «якщо зараз не відповіси — втратиш гроші»);
• акаунт новий, з малим числом друзів, дивним ніком, без нормальних фото, багато орфографічних помилок у повідомленнях;
• пропонують «легкі гроші» або надто вигідні призи, просять перейти за підозрілими посиланнями;
• уникають відеодзвінків і особистого спілкування, наполягають спілкуватися тільки в «особистих» чи закритих чатах.

Три найкращі методи захисту:
1) Ніколи нікому не повідомляти паролі, коди з SMS, PIN‑коди й реквізити карток, навіть якщо пишуть «з банку» чи «з техпідтримки».
2) Завжди перевіряти адресу сайтів та акаунтів, не відкривати підозрілі посилання й файли, у разі сумнівів — закривати лист / чат і консультуватися з дорослими.
3) Використовувати складні унікальні паролі й двофакторну автентифікацію, обмежувати обсяг персональних даних у відкритому доступі, підозрілих користувачів блокувати та скаржитися на них платформі.

4. Аналіз ситуацій 1–4 про персональні дані

Ситуація 1. Свято овершерінгу
• Які дані розкриваються? Повне ім’я, дата народження, фото, належність до конкретної школи (геолокація), частина паспортних даних.
• Які загрози? Викрадення особистості (оформлення кредитів, SIM‑карт), створення фейкових акаунтів, доксинг і стеження біля школи, таргетований шантаж.
• Як слід діяти? Попросити друга якнайшвидше видалити фото або закрити його для вузького кола, забрати геолокацію й ніколи не викладати зображення документів. Пояснити, що такі фото можуть використати шахраї.

Ситуація 2. Магічний тест
• Які дані розкриваються? Доступ до гугл‑акаунта, контактів, дати народження, можливо до електронної пошти та імен людей у контактах.
• Які загрози? Сайт може розсилати спам і фішингові листи від вашого імені, збирати дані для реклами чи шахрайства, отримати додатковий доступ до акаунта.
• Як слід діяти? Не входити через гугл‑акаунт, закрити сторінку, не давати тесту доступу до контактів і особистих даних. Розважальні сервіси варто проходити лише без авторизації або взагалі ігнорувати такі тести.

Ситуація 3. Випадковий глядач
• Які дані розкриваються? Приблизний баланс банківського рахунку, назва банку, частина особистого листування в месенджері.
• Які загрози? Поширення чуток про гроші в родині, заздрість, можливий шантаж або спроби дізнатися ще більше про банківський акаунт, погіршення стосунків у класі.
• Як слід діяти? Перед тим як давати телефон в руки, закривати банківські застосунки й особисті чати, вимикати сповіщення на заблокованому екрані. Якщо однокласник уже щось побачив, спокійно сказати, що це особиста інформація, і попросити її не обговорювати й не фотографувати.

Ситуація 4. Ціна безкоштовного вайфаю
• Які дані розкриваються? Повне ім’я, номер телефону, адреса електронної пошти.
• Які загрози? Масова реклама й спам, передання контактів третім особам, можливі шахрайські дзвінки чи фішингові листи; сама мережа може бути фейковою точкою доступу для перехоплення паролів.
• Як слід діяти? По можливості не підключатися до підозрілих мереж і не вводити зайві персональні дані; краще користуватися власним мобільним інтернетом або, якщо дуже потрібно Wi‑Fi, вказувати мінімум даних і не заходити через цю мережу в банкінг та важливі сервіси. У налаштуваннях телефону вимкнути автоматичне підключення до відкритих мереж.