Відповіді до підручника: Стр.43

Тема 2. Розселення

Перевіряємо себе, запитання 1

На розселення населення впливають:
1) Природні чинники — рельєф, клімат, ґрунти, водні ресурси. Наприклад, на родючих рівнинах з м’яким кліматом (Індо-Гангська низовина, Поділля) людей багато, а в пустелях чи високих горах (Сахара, Гімалаї) — мало.
2) Соціально-економічні чинники — наявність роботи, промисловості, транспорту, освіти й медицини. Так промислові райони й великі міста (Дніпро, Токіо) притягують населення.
3) Історичні чинники — час і напрямки освоєння території, війни, колонізація, великі міграції. Старі історичні регіони Європи заселені густіше, ніж «нові» освоєні області.
4) Демографічні чинники — рівень народжуваності й смертності: у регіонах із високою народжуваністю населення природно зростає й згущується.

Перевіряємо себе, запитання 2

У регіонах з дуже високою густотою населення виникають: дефіцит житла, зростання безробіття й цін, перевантаження транспорту та комунальних служб, забруднення довкілля.
У регіонах з дуже низькою густотою населення — нестача робочої сили, повільний розвиток або занепад економіки, труднощі з утриманням шкіл, лікарень, доріг та іншої інфраструктури.

Перевіряємо себе, запитання 3

Населення України розміщене нерівномірно: захід і центр загалом заселені густіше, ніж північ і південь; найбільша густота — у великих містах (Київ, Харків, Львів, Дніпро, Одеса). На розподіл впливають природні умови (родючі землі, клімат), історичне освоєння територій та сучасні міграції, пов’язані з війною.

Перевіряємо себе, запитання 4

Основні типи населених пунктів в Україні:
1) Міста — понад 10 тис. жителів, щільна багатоповерхова забудова, більшість працює в промисловості й сфері послуг, виконують адміністративні, економічні, транспортні, культурні функції.
2) Селища (селища міського типу) — приблизно 5–10 тис. жителів, мішана зайнятість (частина в аграрному секторі, частина — на підприємствах і в послугах), забудова менш щільна.
3) Села — до 5 тис. жителів, переважає сільське господарство, переважно малоповерхова (одноповерхова) забудова, аграрні й рекреаційні функції.

Досліджуємо світ навколо нас, завдання 1

Я живу в районному центрі в лісостеповій зоні України. На густоту населення тут впливають:
• природа: рівнинний рельєф, родючі чорноземи, помірний клімат і наявність річки створюють сприятливі умови для землеробства й життя людей;
• господарська діяльність: є промислові підприємства, розвинений транспортний вузол, заклади освіти й медицини, тому сюди переїжджає населення з навколишніх сіл;
• близькість до обласного центру: частина людей працює чи навчається там, але живе в нашому місті, що також збільшує густоту населення району.

Досліджуємо світ навколо нас, завдання 2

Приклади великих міст у несприятливих природних умовах:
• Дубай (ОАЕ) — розташований у пустелі з посушливим жарким кліматом, але став густонаселеним завдяки нафтодоларам, розвитку торгівлі, фінансів і туризму.
• Лас-Вегас (США) — у пустельній Неваді, бракує природної води, однак місто виросло через туризм, розваги й транспортні зв’язки.
• Норильськ (РФ) — у крайніх північних широтах із дуже суворим кліматом, але там зосереджені великі запаси корисних копалин і працюють гірничо-металургійні комбінати.
Попри складні умови ці території стали густонаселеними завдяки багатим ресурсам, вигідному економіко-географічному положенню, розвитку промисловості, торгівлі й туризму.

Працюємо з інформацією, завдання 1

Зразок дослідження.
В Україні статус міста, за підручником, зазвичай надають населеним пунктам із чисельністю від 10 тис. жителів і переважанням зайнятих у промисловості та сфері послуг.
У різних країнах світу вимоги інші.
• Японія (Азія): статус «місто» (сі) зазвичай надають населеним пунктам із населенням близько 50 тис. осіб і достатнім рівнем забудови та інфраструктури.
• Німеччина (Європа): у багатьох землях містами вважають поселення з кількома тисячами жителів, але важливу роль відіграють історичні міські права, тому є невеликі міста з меншою чисельністю.
• США (Північна Америка): статус «city» або «town» визначається законами штатів; у деяких штатах містами можуть бути навіть поселення з кількома сотнями чи тисячами мешканців.
Порівняння: в Україні мінімальний поріг (≈10 тис.) вищий, ніж у частини країн Європи й Північної Америки, але нижчий, ніж у Японії.
Єдиних світових стандартів немає, бо кожна держава має власну історію урбанізації, адміністративний устрій, густоту населення й економічні умови, тому встановлює свої критерії для статусу міста.

Працюємо з інформацією, завдання 2

Зразок відповіді.
Нехай мій населений пункт — селище міського типу Зелене у Вінницькій області, Хмільницькому районі.
Він належить до типу «селище», має приблизно 6 тис. жителів. На карті України його можна знайти на північному заході області, поблизу автомобільної траси й річки.
Сусідній населений пункт іншого типу — місто Хмільник (більше 25 тис. жителів). Там більше промислових і курортних підприємств, багатоповерхова забудова, розвинуті послуги.
Наше селище виникло біля залізничної станції та перехрестя доріг, що полегшувало торгівлю сільськогосподарською продукцією. На його розвиток вплинули:
• природні чинники — родючі ґрунти та зручний рівнинний рельєф;
• історичні — заснування маєтку й станції наприкінці ХІХ ст.;
• господарські — відкриття елеватора й переробних підприємств, поява робочих місць, що притягнуло населення із сусідніх сіл.

Установлюємо закономірності (густота населення Львівської та Херсонської областей)

Формула густоти населення: D = N / S, де D — густота населення (осіб/км²), N — кількість населення, S — площа.

1) Львівська область:

N = 2 476 100 осіб;
S = 21 833 км².

D_Льв = 2 476 100 / 21 833 ≈ 113,5 осіб/км².

Відповідь: приблизно 114 осіб/км².

2) Херсонська область:

N = 1 000 400 осіб;
S = 28 461 км².

D_Хер = 1 000 400 / 28 461 ≈ 35,1 осіб/км².

Відповідь: приблизно 35 осіб/км².

Порівняння: Львівська область заселена більш ніж утричі густіше, ніж Херсонська. Це пояснюється природними умовами, рівнем господарського розвитку та кількістю населених пунктів.