Відповіді до підручника: Стр.283

Тема 4. Океанія та Австралія

Ділимося своїми думками

Так, глобальні зміни клімату можуть істотно змінити економіку країн Океанії: підвищення рівня моря та посилення штормів загрожують портам, житлу й туристичній інфраструктурі, а потепління океану руйнує коралові рифи й рибні ресурси. Це змусить острови більше витрачати на захист берегів, переорієнтовувати туризм і шукати нові джерела доходів замість традиційного рибальства й пляжного відпочинку.

Перевіряємо себе, запитання 1

Сучасний постіндустріальний розвиток Австралії характеризується провідною роллю третинного сектору (послуги дають близько двох третин ВВП) та відносним зменшенням значення сільського господарства. Країна має високий рівень урбанізації, розвинені фінанси, транспорт і туризм, а добувна промисловість і високотехнологічні виробництва працюють на експорт.

Перевіряємо себе, запитання 2

Міжнародну спеціалізацію Австралії формують насамперед видобуток та експорт корисних копалин (вугілля, зрідженого природного газу, залізної руди, урану, золота та інших металів) і сільськогосподарської продукції (м’ясо, вовна, зернові, фрукти). Важливу роль відіграють також фінансові послуги та туризм.

Перевіряємо себе, запитання 3

Добувні підприємства Австралії зосереджені в районах найбільших родовищ корисних копалин: у Західній Австралії (залізні руди, золото, нікель), Квінсленді та Новому Південному Уельсі (вугільні басейни), Північній Території (уран), а також на шельфі навколо північного й західного узбережжя (нафта й газ). Їхнє розміщення визначається передусім геологічною будовою, а не кліматом, хоча посушливий клімат внутрішніх районів ускладнює забезпечення водою, умови праці й транспортні витрати.

Перевіряємо себе, запитання 4

Природно-ресурсний потенціал Науру базується майже виключно на фосфоритах, через інтенсивний видобуток яких близько 80 % поверхні острова перетворено на безплідний карстовий ландшафт. Родючі ґрунти й запаси прісної води є лише у вузькій прибережній смузі, тому сільське господарство можливе в невеликих масштабах (кокоси, тропічні фрукти, овочі, свинина, курятина), а країна значною мірою залежить від імпорту продовольства.

Працюємо з інформацією

Міжнародна спеціалізація країн Океанії така: Австралія орієнтується на експорт мінеральної сировини (вугілля, руда, уран, газ), сільськогосподарської продукції (м’ясо, вовна, зернові, фрукти) та послуг (фінанси, туризм). Нова Зеландія спеціалізується на продукції вівчарства й молочного тваринництва, харчовій промисловості та туризмі. Більшість малих острівних держав експортують тропічні сільськогосподарські товари (кокоси, цукрову тростину, фрукти), рибу й морепродукти, розвивають пляжний і круїзний туризм, а деякі — видобуток корисних копалин (фосфорити, нікель, золото) та надання офшорних фінансових послуг.

Досліджуємо світ навколо нас

Природа островів особливо вразлива, бо їхня територія невелика, екосистеми ізольовані, багато видів є ендеміками, а ресурси (ґрунти, прісна вода, ліси) обмежені, тому будь-яка господарська діяльність швидко порушує природну рівновагу. Наприклад, на Науру суцільний видобуток фосфоритів зруйнував майже всю внутрішню частину острова й погіршив стан прибережних вод; на інших островах вирубування лісів, забудова узбереж і масовий туризм призводять до ерозії ґрунтів, руйнування коралових рифів, забруднення океану та посилюють ризик затоплення через підвищення рівня моря.