Відповіді до підручника: Стр.98

§12 Мінеральні ресурси та ресурсозабезпеченість

1

Мінеральні ресурси – це всі мінерали й гірські породи, які людина видобуває та використовує у господарстві. З позицій економічної географії я розумію їх як обмежену й нерівномірно розміщену природну базу для добувної промисловості, від якої залежать енергетика, промисловість і рівень розвитку країн, тому їх потрібно раціонально використовувати.

2

Ресурсозабезпеченість – це співвідношення між величиною запасів певного мінерального ресурсу та масштабами його використання. Показник важливий, бо показує, на скільки років країні вистачить власних запасів і скільки ресурсу припадає на одного мешканця, отже дає уявлення про енергетичну безпеку. Його обчислюють: 1) у роках як RR = Vзап : Vвид (запаси поділити на щорічний видобуток або споживання); 2) на душу населення як RP = Vзап : P (запаси поділити на кількість населення).

3

Приклад змісту постера/ментальної мапи про паливні мінеральні ресурси світу:

• Центр «Паливні мінеральні ресурси».
• Гілка 1. Види: вугілля (камене, буре), нафта, природний газ, торф, горючі сланці, ядерні (уран, торій), геотермальні води.
• Гілка 2. Основні райони й країни: нафта й газ – країни Перської затоки, США, росія, Канада; вугілля – Китай, США, Індія, Австралія, росія; уран – Казахстан, Канада, Австралія тощо.
• Гілка 3. Використання: електроенергетика, теплоенергетика, транспорт, хімічна промисловість (нафтохімія, газохімія), металургія.
• Гілка 4. Проблеми: вичерпність запасів, забруднення довкілля, кліматичні зміни, енергетична безпека, потреба в переході до відновлюваних джерел енергії.
• Гілка 5. Раціональне використання: енергоефективність, ВДЕ, міжнародна співпраця, охорона природи в районах видобутку.

4

а) Лідери за запасами нафти й природного газу (за текстом і картами курсу): країни Перської затоки (Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Кувейт, ОАЕ, Катар), а також росія та Венесуела.
б) Найбільші родовища кам’яного вугілля зосереджені в США, Китаї, росії, ПАР, Німеччині, Австралії, Великій Британії, Канаді, Індії та Польщі.
в) Великі запаси залізних руд мають Австралія, Бразилія, росія, Китай та Україна.
г) Приклад інших ресурсів – запаси калійних солей і фосфоритів зосереджені в Канаді, росії, Білорусі, Марокко та деяких країнах Близького Сходу.
Закономірності: основні поклади приурочені до великих платформ і тектонічних прогинів (осадовий чохол), часто в країнах із великою територією; багато паливних ресурсів зосереджено в Азії (особливо Західній), на півночі Євразії та в Північній Америці, а рудні – також у тропічних і субтропічних зонах поблизу морських шляхів.

5

Україна має невеликі запаси й видобуток нафти, тому є переважно імпортером нафти. Природного газу власного видобутку майже вистачає для покриття внутрішніх потреб, тому Україна не є великим експортером чи імпортером, а радше прагне самозабезпечення. За вугіллям країна володіє значними запасами, але через воєнні дії, руйнування шахт та падіння видобутку її роль як експортера обмежена, частину вугілля доводиться імпортувати. На місце України на цих ринках впливають обсяги й доступність запасів, рівень технологій видобутку й переробки, енергетична політика держави та наслідки війни й окупації ресурсних районів.

6

Раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів забезпечує енергетичну безпеку, стабільну роботу економіки та доступність енергії для населення, зменшує залежність країни від імпорту й захищає майбутні покоління від дефіциту. Нераціональне використання призводить до швидкого виснаження запасів, сильного забруднення повітря, води й ґрунтів, викидів парникових газів, посилення змін клімату, деградації ландшафтів і ризику техногенних аварій у районах видобутку та переробки палива.

Кейс-випадки – нафтова забезпеченість

Саудівська Аравія має дуже великі запаси нафти й відносно невелике населення та споживання, тому її нафтова забезпеченість як у розрахунку на роки, так і на душу населення є дуже високою, що дозволяє їй бути провідним світовим експортером. США при значних, але набагато менших запасах мають гігантське споживання й численне населення, тому їхня ресурсозабезпеченість порівняно невисока, і країна залежить від імпорту й різноманітних джерел енергії. Норвегія володіє помірними запасами, але має малу чисельність населення й невелике внутрішнє споживання, тому забезпеченість на душу населення висока, що дозволяє активно експортувати нафту. Японія майже не має власних запасів, але споживає багато нафти та має велике населення, тому її нафтова забезпеченість дуже низька й країна майже повністю залежить від імпорту. Україна має невеликі запаси й порівняно скромне споживання, однак її нафтові ресурси також обмежені, тому країна не може забезпечити себе нафтою і змушена значну частину потреб покривати за рахунок імпорту.