Відповіді до підручника: Стр.99

Готова відповідь до завдання Стр.99 з ГДЗ Географія 9 клас Безуглий.

Географія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

§12 Мінеральні ресурси та ресурсозабезпеченість

Кейс-випадки: ресурсозабезпеченість нафтою

За даними таблиці нафти для Саудівської Аравії, США, Норвегії, Японії та України (розвідані запаси Vзап у млрд барелів, річне споживання Vвик у млн барелів/рік, населення P у млн осіб) та формулами Інтелектуального навігатора § 12 обчисліть показники ресурсозабезпеченості нафтою RR (у роках) і RP (на душу населення). Зробіть висновки: а) які країни мають найвищу та найнижчу ресурсозабезпеченість у роках і чому; б) які країни мають найвищу та найнижчу ресурсозабезпеченість на душу населення і чому; в) як показники RR та RP відображають різну енергетичну ситуацію країн; г) які висновки можна зробити про нафтову забезпеченість України з огляду на отримані дані та поточну геополітичну ситуацію.

Обчислення (переводимо Vзап у млн барелів, бо Vвик подано в млн барелів/рік):

Формули: RR = Vзап : Vвик; RP = Vзап : P.

Саудівська Аравія

Vзап = 298 млрд = 298000 млн бар.
Vвик = 1277,5 млн бар/рік.
RR = 298000 : 1277,5 ≈ 233 роки.
RP = 298 : 37 ≈ 8,1 ("млрд барелів на млн осіб") ≈ 8050 бар/особу.

США

Vзап = 69 млрд = 69000 млн бар.
Vвик = 7482,5 млн бар/рік.
RR = 69000 : 7482,5 ≈ 9,2 року.
RP = 69 : 342 ≈ 0,20 (≈ 200 бар/особу).

Норвегія

Vзап = 6,8 млрд = 6800 млн бар.
Vвик = 11 млн бар/рік.
RR = 6800 : 11 ≈ 618 років.
RP = 6,8 : 5,5 ≈ 1,24 (≈ 1240 бар/особу).

Японія

Vзап = 0,005 млрд = 5 млн бар.
Vвик = 1168 млн бар/рік.
RR = 5 : 1168 ≈ 0,004 року (≈ 1,5 доби).
RP = 0,005 : 123 ≈ 0,00004 (≈ 0,04 бар/особу).

Україна

Vзап = 0,4 млрд = 400 млн бар.
Vвик = 54,75 млн бар/рік.
RR = 400 : 54,75 ≈ 7,3 року.
RP = 0,4 : 41,2 ≈ 0,0097 (≈ 9,7 бар/особу).

Підсумкова таблиця (округлено):

Країна	RR, роки	RP, бар/особу (приблизно)
Саудівська Аравія	233	≈ 8050
США	9,2	≈ 200
Норвегія	618	≈ 1240
Японія	0,004	≈ 0,04
Україна	7,3	≈ 9,7

Висновки.
а) Найвищий RR мають Норвегія (≈618 років) і Саудівська Аравія (≈233 роки) завдяки великим запасам і відносно невеликому власному споживанню; найнижчий RR у Японії (частки року) через майже повну відсутність власних запасів при дуже великому споживанні.
б) Найвищу ресурсозабезпеченість на душу населення (RP) має Саудівська Аравія, високе значення має також Норвегія; найнижчий RP у Японії та України, бо запаси малі, а населення значне.
в) Високі RR і RP означають, що країна має значний експортний потенціал і відносну енергетичну безпеку (Саудівська Аравія, Норвегія). Низькі RR і RP свідчать про сильну залежність від імпорту нафти й вразливість до цінових та політичних коливань (Японія, Україна, частково США).
г) Для України RR ≈ 7 років і дуже низький RP показують, що власних нафтових запасів замало для покриття потреб, тому країна й надалі буде імпортером нафти й змушена розвивати альтернативні джерела енергії, енергоефективність та диверсифікацію постачальників.

Дискутуємо: зміщення добування паливних ресурсів

Поясніть, як у найближчі 20–30 років може змінитися географія видобутку паливних ресурсів у зв’язку зі зміщенням добування до районів зі складними природними умовами та на шельф Світового океану, технологічним прогресом і зростанням попиту. Які виклики це створює для транснаціональних корпорацій, країн і людства в екстремальних умовах (Арктика, глибоководний шельф тощо)?

У найближчі десятиліття частка видобутку нафти й газу в Арктиці, на глибоководному шельфі та в нетрадиційних родовищах (сланцевий газ, важка нафта) зростатиме, а роль «легких» прибережних родовищ поступово зменшуватиметься. Для ТНК і країн це означає зростання вартості проєктів, технологічних та екологічних ризиків (аварії, викиди, ушкодження крихких екосистем), а для людства загалом — посилення кліматичних загроз та дискусії щодо доцільності подальшої «гонки» за викопним паливом замість переходу до відновлюваної енергетики.

Виконуємо практичні роботи: позначення басейнів палива

Практична робота «Позначення на контурній карті світу найбільших басейнів видобування вугілля, нафти й природного газу». 1) Знайти й показати найбільші басейни добування нафти і природного газу у світі та Україні. 2) Знайти й показати басейни та райони добування вугілля у світі та Україні. 3) Зробити висновки про закономірності розташування найбільших басейнів видобутку нафти, природного газу та кам’яного вугілля.

Найбільші нафтогазоносні басейни світу: Перська затока (країни Західної Азії), Західносибірський басейн у росії, басейн р. Оріноко у Венесуелі, Мексиканська затока (США, Мексика), Північне море (Норвегія, Велика Британія, Данія), Каспійський регіон. В Україні: Дніпровсько-Донецька, Карпатська, Кримсько-Причорноморська нафтогазоносні провінції.
Найбільші вугільні басейни світу: басейни Китаю (Шаньсі, Шеньсі тощо), Аппалачський та інші басейни США, вугільні басейни Індії, Австралії, росії (Кузбас, Донбас у межах РФ, Печорський), ПАР, Німеччини, Польщі. В Україні: Донецький і Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, Дніпровський буровугільний басейн.
Висновки: великі басейни палива приурочені до потужних осадових басейнів і тектонічних прогинів, часто недалеко від морських узбереж або промислово розвинених районів. Нафта й газ тяжіють до нафтогазоносних западин і шельфів, а кам’яне вугілля — до старих складчастих споруд; тому видобуток концентрується в обмеженій кількості країн, які стають світовими експортерами палива.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

Провести спостереження за роботою місцевого кар’єру з видобутку мінеральної сировини та оцінити наслідки його діяльності для природи. 2) Обчислити ресурсозабезпеченість окремих країн світу мінеральними ресурсами. 3) Зіставити карту розміщення вугільних басейнів, районів видобутку нафти й природного газу з картою густоти населення. 4) Підготувати проєкт на тему «Проблеми й перспективи освоєння родовищ сланцевого газу в Україні».

Приклад результатів спостереження: місцевий кар’єр з видобутку піску займає значну площу, спричиняє вирубування рослинності, порушення ґрунтового покриву й запилення повітря, але забезпечує сировиною будівництво в регіоні; потрібні рекультивація земель і озеленення.
Приклад обчислень (умовні дані): для країни з Vзап = 10 млрд т вугілля, Vвид = 0,2 млрд т/рік та P = 50 млн осіб: RR = 10 : 0,2 = 50 років; RP = 10 : 50 = 0,2 млрд т/млн осіб = 200 т/особу. Аналогічно розраховуйте RR і RP для інших країн за формулами RR = Vзап : Vвид, RP = Vзап : P.
Зіставлення карт показує, що великі вугільні й нафтогазові басейни часто розташовані в промислово розвинених і густонаселених районах (Східний Китай, Західна Європа, схід США) або поряд із ними, проте є й малонаселені «ресурсні» регіони-експортери (Північний Сибір, Західна Австралія, внутрішні райони Канади).
Короткий план проєкту про сланцевий газ в Україні: описати запаси й основні перспективні басейни (Схід України, Захід України), переваги (зменшення імпортозалежності, нові робочі місця) та ризики (висока вартість, можливе забруднення води, сейсмічні ризики), запропонувати умови безпечного освоєння (суворий екологічний контроль, сучасні технології, участь громад) і альтернативу у вигляді розвитку ВДЕ.

Працюємо з інтернет-ресурсами: ОПЕК+

За даними інтернет-джерел з’ясувати, що таке «ОПЕК+», які країни входять до її складу, у чому полягає головна мета цієї організації та чим вона відрізняється від класичної ОПЕК, як ОПЕК+ впливає на світові ціни на нафту і чому її рішення важливі для світової економіки; оформити результати у вигляді стислого повідомлення.
ОПЕК+ — це розширений формат співпраці країн-членів ОПЕК з групою інших великих виробників нафти, які погоджують між собою обсяги видобутку, щоб впливати на ситуацію на світовому нафтовому ринку. На відміну від класичної ОПЕК, до ОПЕК+ входять не лише країни картелю, а й кілька великих експортерів поза ним (наприклад, росія та інші виробники), тому рішення такого формату охоплюють більшу частку світового видобутку нафти. Узгоджене збільшення або скорочення видобутку в рамках ОПЕК+ зменшує або посилює дефіцит на ринку, що відповідно підтримує високі ціни або сприяє їх падінню; через це домовленості ОПЕК+ прямо впливають на вартість пального, інфляцію та економічне зростання в багатьох країнах. Точний перелік учасників ОПЕК+ і зміни в його складі потрібно уточнити за актуальними інтернет-джерелами.

§13 Видобування рудних і нерудних ресурсів

§13 Пригадаємо

Пригадайте: що таке рудна (нерудна) сировина; на які групи поділяють рудні (нерудні) ресурси за використанням; наведіть приклади корисних копалин, що характеризують кожну з груп рудних (нерудних) ресурсів; які види господарської діяльності людини можуть бути пов’язані з рудними (нерудними) ресурсами.

Рудна сировина — це корисні копалини, що містять метали у промислових концентраціях (залізні, марганцеві, мідні руди тощо); нерудна сировина — неметалеві корисні копалини (сіль, фосфорити, будівельний камінь, глина тощо).
Рудні ресурси поділяють на чорні метали (залізні, марганцеві руди), кольорові метали (мідні, алюмінієві, свинцево-цинкові, нікелеві, благородні, рідкісні та розсіяні метали). Нерудні — на хімічну сировину (сірка, калійна сіль, фосфорити), будівельну сировину (пісок, глина, щебінь, граніт, вапняк), технічну (азбест, графіт, кварц, алмаз), ювелірне й напівкоштовне каміння.
Приклади: для рудних — залізні руди, марганцеві руди, мідні, боксити (рудa алюмінію), уранові руди, золото, срібло, платина; для нерудних — кам’яна та калійна сіль, фосфорити, гіпс, вапняк, граніт, глина, пісок, каолін, алмази, смарагди.
Рудні ресурси пов’язані з металургією, машинобудуванням, електротехнікою, хімічною та оборонною промисловістю; нерудні — з будівництвом, виробництвом мінеральних добрив і кислот, скляною та керамічною промисловістю, харчовою промисловістю (сіль), ювелірною справою й багатьма іншими галузями.