Відповіді до підручника: Стр.38

Світова економіка та світовий ринок. Типи економічних систем

Складаємо меседжі, 1

Приклад сенкану до поняття «міжнародний поділ праці»:

1. Міжнародний поділ праці.
2. Територіальний, взаємовигідний.
3. Спеціалізує, поєднує, обмінює.
4. Країни виробляють те, що вигідніше, і торгують між собою.
5. Співпраця.

Складаємо меседжі, 2

Світова економіка (світове господарство) — це сукупність усіх національних економік та їхніх виробництв і зв’язків. Світовий ринок — це лише та частина світового господарства, де відбувається попит, пропозиція й обмін товарами та послугами між країнами.

Складаємо меседжі, 3

Приклад стислої «стрічки часу» розвитку світового господарства:

1. Привласнююче господарство (≈2,5 млн років тому – 3–4 тис. до н. е.). Основні риси: полювання, збиральництво, рибальство, використання простих кам’яних знарядь; люди майже не впливають на природу. Важливі події: поява вміння виготовляти знаряддя праці та користуватися вогнем.
2. Аграрне господарство (кінець кам’яного віку – середина XVIII ст.). Основні риси: перехід до землеробства й тваринництва, розвиток ремесла й торгівлі, дуже низький рівень життя, поява перших екологічних проблем. Важливі події: неолітична революція, виникнення міст і держав.
3. Індустріальне господарство (з кінця XVIII ст., промислова революція). Основні риси: провідна роль промисловості, формування металургії, енергетики, машинобудування, транспорту і зв’язку; швидке зростання виробництва й міст, посилення екологічних проблем. Важливі події: англійська промислова революція, поширення фабрик, розвиток залізниць.
4. Постіндустріальне господарство (із 70–80-х років XX ст. донині). Основні риси: домінування сфери послуг і фінансової діяльності, наукоємні галузі, інформаційні технології, ноу-хау, новітні матеріали. Важливі події: науково-технічна революція, комп’ютеризація, глобалізація та розвиток інтернету.

Складаємо меседжі, 4

Мета міжнародного поділу праці — щоб кожна країна спеціалізувалася на виробництві тих товарів і послуг, для яких має найкращі умови, а потім обмінювала їх на інші, підвищуючи загальну ефективність і добробут. Одні країни беруть активну участь у МПП завдяки вигідному географічному положенню, ресурсам, розвиненій економіці й інфраструктурі, тоді як бідніші, із слабкою промисловістю, поганою логістикою чи політичною нестабільністю залучені менше.

Складаємо меседжі, 5

Приклади багаторівневості світової економіки:

1. Місцевий рівень: фермер постачає овочі на ринок свого міста, місцева крамниця надає послуги мешканцям громади.
2. Національний рівень: український завод виробляє сталь для підприємств різних областей країни; держава організовує експорт зерна.
3. Світовий рівень: міжнародна торгівля нафтою між Саудівською Аравією та країнами Європи; продаж смартфонів, зібраних у Китаї, споживачам по всьому світу.

Складаємо меседжі, 6

1. Традиційна економіка: ґрунтується на натуральному господарстві, виробництво для власних потреб, прості технології, натуральний обмін, сильний вплив звичаїв і традицій.
2. Ринкова економіка: панує приватна власність, ціни формуються попитом і пропозицією, велика роль конкуренції й особистої зацікавленості у прибутку, підприємства в основному приватні.
3. Планова (командна) економіка: держава вирішує, що, де й скільки виробляти, складає плани, контролює підприємства, приватний бізнес майже відсутній, ціни й зарплати переважно встановлює влада.
4. Змішана економіка: поєднує ринкові механізми (приватна власність, конкуренція) з активною роллю держави, яка регулює важливі галузі, забезпечує соціальний захист і втручається там, де ринок сам не справляється.

Складаємо меседжі, 7

Сьогодні Україна належить до змішаної економічної системи. Це підтверджується тим, що в країні одночасно діють ринкові механізми (приватна власність, конкуренція, велику частину ВВП створюють приватні підприємства) і сильна роль держави (державні підприємства, регулювання стратегічних галузей, податкова й соціальна політика, програми підтримки окремих сфер та населення).

Кейс-випадки

1. Чинники участі Ефіопії в МПП на ринку кави: сприятливий екваторіальний та субекваторіальний клімат, гористий рельєф і родючі ґрунти, що ідеально підходять для вирощування кави; наявність дешевшої робочої сили; давні традиції кавівництва й значна частка кави в експорті країни.
2. Чинники участі Німеччини в МПП на ринку кави: високий рівень розвитку переробної промисловості й харчових технологій, сучасне машинобудування (кавомашини), доступ до великих європейських ринків збуту, розвинена транспортна й фінансова інфраструктура, кваліфікована робоча сила та капітал для інвестицій.
3. Сутність міжнародного поділу праці: це спеціалізація країн на виробництві певних видів продукції та послуг, виготовлення яких у них найвигідніше, з подальшим взаємним обміном цією продукцією на світовому ринку.
4. Ключові риси МПП у взаємодії Ефіопії та Німеччини: територіальна спеціалізація (Ефіопія — вирощування кавових зерен, Німеччина — обсмажування, переробка, виробництво кавових машин і брендів кави); взаємовигідний обмін (Ефіопія одержує валюту й техніку, Німеччина — сировину та ринок збуту техніки); економічна взаємозалежність (постачання зерен залежить від виробника, а збут продукції — від платоспроможних споживачів у Європі); різний рівень доданої вартості (більша частка прибутку формується на стадії переробки й продажу готової кави та обладнання у Німеччині).

Дискутуємо

Найкраще сталий розвиток і добробут забезпечує не «чиста» ринкова чи планова, а змішана система, де ринок стимулює ефективність і інновації, а держава регулює негативні наслідки, забезпечує базові соціальні послуги й захист довкілля. Не варто всім країнам бездумно копіювати єдину модель: кожна держава має поєднувати ринкові й державні елементи з урахуванням свого рівня розвитку, ресурсів, культури й політичних умов, орієнтуючись лише на загальні принципи сталого розвитку.

Картографічна лабораторія

Країни-виробники (10 товарів):

• Китай — 40%: смартфон, навушники, зарядний пристрій, лампа.

• Україна — 20%: хліб, молоко.

• Польща — 10%: йогурт.

• Туреччина — 10%: футболка.

• В’єтнам — 10%: кросівки.

• Німеччина — 10%: зубна паста.

Висновок. У моєму споживанні значну частку становлять товари з Азії, особливо Китаю. Це пояснюється розвиненим масовим виробництвом, відносно низькою собівартістю продукції та міжнародним поділом праці.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо, 1

Світовий ринок формувався поступово: спершу як сукупність місцевих і національних ринків, пов’язаних окремими торговими шляхами (караванні шляхи, Великий шовковий шлях, океанські подорожі). З розвитком промислової революції, колоніальної торгівлі, транспорту й зв’язку торгівля між країнами різко зросла, а в XX–XXI ст. завдяки глобалізації, міжнародному поділу праці та цифровим технологіям склався єдиний світовий ринок, де товари й послуги вільно рухаються між більшістю держав.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо, 2

Приклад змісту короткої презентації про Всесвітню виставку:

1. Що таке World Expo: міжнародна виставка, яка раз на кілька років проходить у різних країнах світу й демонструє досягнення в науці, техніці, архітектурі, дизайні, культурі та економіці.
2. Головна тема останньої виставки (можна взяти близьку до теми сталого розвитку, інновацій чи майбутнього міст) і кілька підтем павільйонів.
3. Приклади найцікавіших експонатів: інноваційні технології енергозбереження, «розумні» будинки, нові види транспорту, роботи, цифрові сервіси.
4. Участь України: національний павільйон, де показано сучасні розробки в ІТ, агросекторі, енергетиці, культурні проєкти та стартапи (орієнтуйтеся на опис, подібний до участі України у World Expo-2020 в Дубаї в підручнику).
5. Висновок: значення Всесвітньої виставки для розвитку міжнародної співпраці, залучення інвестицій та популяризації досягнень країн у світі.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо, 3

Короткий проєкт-порівняння економічних систем:

Тип системи	Власність і управління	Як ухвалюють рішення «що і скільки виробляти»	Переваги	Недоліки
Традиційна	Колективна, за звичаями та традиціями	За звичаями, рішення повторюють попередні	Стабільність, передання досвіду поколінь	Дуже повільний розвиток, бідність
Ринкова	Переважно приватна власність	Рішення приймають фірми й споживачі через ринок (попит і пропозиція)	Висока ефективність, конкуренція, інновації	Нерівність, кризи, недостатній соцзахист
Планова (командна)	Переважно державна	Держава складає плани виробництва й розподілу	Може забезпечувати базові потреби населення, великі проєкти	Низька гнучкість, дефіцит товарів, слабкі стимули працювати
Змішана	Поєднання приватної й державної власності	Частина рішень — ринок, частина — держава	Можна поєднати ефективність ринку з соцзахистом і регулюванням	Складність управління, ризик «надмірного» або «недостатнього» втручання держави

Висновок: жодна система не є ідеальною, тому більшість сучасних країн обирають змішану модель, адаптуючи поєднання ринкових механізмів і державного регулювання до своїх умов.

Працюємо з інтернет-ресурсами

Приклади відображення господарської спеціалізації на гербах країн світу:

1. Бразилія (Південна Америка) — гілки кави й тютюну символізують традиційне вирощування цих культур.

2. Бангладеш (Азія) — колоски рису та листя джуту відображають рослинництво.

3. Зімбабве (Африка) — пшениця, бавовник, кукурудза й мотика символізують сільське господарство.

4. Нова Зеландія (Океанія) — овече руно символізує вівчарство, пшениця — землеробство, молотки — гірничодобувну промисловість, кораблі — морську торгівлю.

Висновок. Державні герби відображають природні багатства, традиційні промисли та історично важливі галузі господарства країн.