Відповіді до підручника: Стр.234
Готова відповідь до завдання Стр.234 з ГДЗ Фізика 9 клас Засєкіна.
Фізика, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
Тема 5. Значення фізики й астрономії в житті людини
Дій 1
Знайди в інтернеті чи атласі зоряного неба три астрономічні явища, які можна спостерігати протягом цього року. Запиши дати їх появи.
Дій 2
Створи постер «Астрономічні явища, які ми можемо спостерігати без телескопа».
Приклад змісту постера:
- Заголовок: «Астрономічні явища, видимі неозброєним оком».
- Блоки з короткими підписами:
• Фази Місяця — зміна освітленої частини Місяця протягом місяця.
• Сонячне й місячне затемнення — закриття Сонця Місяцем або Місяця тінню Землі (за умови, що затемнення видно у твоєму регіоні).
• Метеорні потоки («зорепади») — численні швидкі «падаючі зорі» під час входження Землі в рій метеороїдів.
• Полярні сяйва — світіння неба в полярних широтах під час підвищеної сонячної активності.
• Видимі планети (Венера, Юпітер, Марс, Сатурн) — яскраві «зорі», що не мерехтять і змінюють положення серед сузір’їв.
• Комети з хвостом — інколи добре помітні на небі протягом кількох тижнів.
- Для кожного явища на постері: коротка назва, проста схема/іконка і підпис, коли найкраще спостерігати (ніч, світанок, певна пора року).
Дій 3
Створи хронологічну шкалу розвитку астрономії.
Приклад хронологічної шкали (події зліва направо):
• ≈3000–1000 до н. е. — давні цивілізації Єгипту, Вавилону, Китаю створюють перші календарі й зоряні каталоги.
• II ст. до н. е. — Гіппарх вимірює положення зір, відкриває прецесію земної осі.
• ≈150 р. н. е. — Птолемей формулює геоцентричну модель світу («Альмагест»).
• 1543 р. — Коперник публікує геліоцентричну модель Сонячної системи.
• Початок XVII ст. — Кеплер відкриває закони руху планет; Галілей застосовує телескоп до спостережень неба.
• 1687 р. — Ньютон формулює закон всесвітнього тяжіння й закони механіки.
• XVIII ст. — В. Гершель відкриває Уран, досліджує структуру Чумацького Шляху.
• 1920–1930-ті рр. — Е. Габбл доводить існування інших галактик і розширення Всесвіту.
• 1957 р. — запуск першого штучного супутника Землі.
• 1961–1969 рр. — перший політ людини в космос і висадка людини на Місяць.
• 1990 р. — запуск космічного телескопа «Габбл».
• XXI ст. — відкриття екзопланет, реєстрація гравітаційних хвиль, запуск телескопа «James Webb».
Дій 4
Дізнайся, які астрономічні явища покладено в основу лічби часу (рік, доба, місяць). У чому різниця між юліанським та григоріанським календарями? У яких країнах використовують сонячні (місячні, місячно-сонячні) календарі?
- Астрономічні основи лічби часу:
• Доба — оберт Землі навколо власної осі.
• Рік — оберт Землі навколо Сонця (тропічний рік).
• Місяць — приблизний період оберту Місяця навколо Землі й зміни його фаз.
- Різниця між юліанським і григоріанським календарями:
• У юліанському календарі кожні 4 роки — високосний, рік у середньому 365 діб 6 год, через що календар відстає від астрономічного року.
• У григоріанському календарі столітні роки, кратні 100, але не кратні 400 (1700, 1800, 1900), не є високосними; завдяки цьому середня тривалість року ближча до тропічного і дата рівнодення майже не зсувається.
- Приклади використання календарів:
• Сонячний календар (григоріанський) — офіційно вживається в більшості країн світу, зокрема в Україні та країнах Європи.
• Місячні календарі — ісламський календар (хіджра), який застосовують для релігійних свят у мусульманських країнах.
• Місячно-сонячні календарі — єврейський календар (Ізраїль, юдейські громади), традиційний китайський календар (китайські й деякі інші східноазійські свята), подібні системи існують у низці індійських традицій.
Дій 5
Виконай віртуальну лабораторну роботу 37.1.
§38 ДОСЛІДЖУЙ
На малюнку 38.1 зображено діаграму Герцшпрунга–Рассела. Обери три зорі з діаграми (наприклад: Сонце, Ріґель, Бетельгейзе). Порівняй їх за температурою поверхні (колір), світністю (у скільки разів яскравіша/тьмяніша за Сонце) та розміром (карлик, гігант, надгігант). Зроби висновок: яка зірка найгарячіша, найбільша за розмірами, найяскравіша і де розташоване Сонце серед них.
Порівняння трьох зір за діаграмою 38.1:
- Сонце:
• Температура/колір: жовта зоря середньої температури.
• Світність: 1 L☉ (використовується як одиниця, тобто значно тьмяніша за надгіганти).
• Розмір: зоря головної послідовності, жовтий карлик.
- Ріґель:
• Температура/колір: дуже гаряча блакитна зоря (температура поверхні значно більша, ніж у Сонця).
• Світність: розташований високо на діаграмі — у тисячі–десятки тисяч разів яскравіший за Сонце.
• Розмір: блакитний надгігант.
- Бетельґейзе:
• Температура/колір: відносно холодна червона зоря (температура менша, ніж у Сонця й Ріґеля).
• Світність: попри нижчу температуру, має дуже велику світність — у десятки тисяч разів більшу за Сонце.
• Розмір: червоний надгігант, за розмірами значно більший і за Сонце, і за Ріґель.
Висновок:
• Найгарячіша серед трьох — Ріґель (блакитний надгігант).
• Найбільша за розмірами — Бетельґейзе (червоний надгігант гігантського радіуса).
• Найяскравіші — Бетельґейзе й Ріґель; обидві значно перевищують Сонце за світністю.
• Сонце на діаграмі лежить на головній послідовності в області жовтих зір: воно набагато менше й слабше, ніж надгіганти, але типове для «звичайних» зір Чумацького Шляху.