Відповіді до підручника: Стр.41
Готова відповідь до завдання Стр.41 з ГДЗ Фізика 9 клас Засєкіна.
Фізика, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§ 6. Дізнаємося про імпульс тіла та закон збереження імпульсу
1
Рух матеріальної точки описується рівнянням x = 5 – 8t + 4t². Вважаючи, що маса точки дорівнює 2 кг, визнач імпульс через 2 с і через 4 с після початку відліку часу.
Знайдемо швидкість як похідну координати за часом:
x = 5 – 8t + 4t² ⇒ v(t) = dx/dt = –8 + 8t.
- При t = 2 с:
v₂ = –8 + 8·2 = –8 + 16 = 8 м/с.
Імпульс: p₂ = m·v₂ = 2 кг · 8 м/с = 16 кг·м/с (у додатному напрямі осі x).
- При t = 4 с:
v₄ = –8 + 8·4 = –8 + 32 = 24 м/с.
Імпульс: p₄ = m·v₄ = 2 кг · 24 м/с = 48 кг·м/с (у додатному напрямі осі x).
Відповідь: p(2 с) = 16 кг·м/с; p(4 с) = 48 кг·м/с.
2
Два непружні тіла масою 2 кг і 6 кг рухаються назустріч одне одному зі швидкістю 2 м/с кожне. З якою швидкістю і в який бік рухатимуться ці тіла після удару?
Позначимо m₁ = 2 кг, m₂ = 6 кг. Оберемо додатний напрям уздовж руху тіла масою 2 кг.
До зіткнення:
v₁ = +2 м/с; v₂ = –2 м/с.
Імпульс системи до удару:
p₀ = m₁v₁ + m₂v₂ = 2·2 + 6·(–2) = 4 – 12 = –8 кг·м/с.
Після непружного зіткнення тіла рухаються разом зі швидкістю v:
(m₁ + m₂)v = p₀ ⇒ 8v = –8 ⇒ v = –1 м/с.
Модуль швидкості 1 м/с, знак «–» означає рух у бік тіла масою 6 кг.
Відповідь: 1 м/с у напрямі початкового руху тіла масою 6 кг.
3
На вагонетку масою 800 кг, яка котиться по горизонтальній колії зі швидкістю 0,2 м/с, насипали 200 кг щебеню. На скільки при цьому зменшилася швидкість вагонетки?
Початкова маса вагонетки m₁ = 800 кг, початкова швидкість v₁ = 0,2 м/с.
Маса щебеню m₂ = 200 кг, перед насипанням він нерухомий (горизонтальна швидкість 0).
Імпульс до процесу насипання (по горизонталі):
p₀ = m₁v₁ = 800 · 0,2 = 160 кг·м/с.
Після насипання загальна маса:
m = m₁ + m₂ = 800 + 200 = 1000 кг.
За законом збереження імпульсу (по горизонталі):
p₀ = mv ⇒ v = p₀ / m = 160 / 1000 = 0,16 м/с.
Зменшення швидкості:
Δv = v₁ – v = 0,2 – 0,16 = 0,04 м/с.
Відповідь: швидкість вагонетки зменшилася на 0,04 м/с.
4
Вагон масою 20 т, рухаючись зі швидкістю 0,3 м/с, наздоганяє вагон масою 30 т, що рухається зі швидкістю 0,2 м/с. Якою стане швидкість вагонів після взаємодії, якщо удар непружний?
Нехай m₁ = 20 т, v₁ = 0,3 м/с; m₂ = 30 т, v₂ = 0,2 м/с. Обидва вагони рухаються в один бік.
Імпульс до зіткнення:
p₀ = m₁v₁ + m₂v₂ = 20·0,3 + 30·0,2 = 6 + 6 = 12 т·м/с.
Після непружного зіткнення вагони рухаються разом зі швидкістю v:
(m₁ + m₂)v = p₀ ⇒ 50v = 12 ⇒ v = 12 / 50 = 0,24 м/с.
Відповідь: 0,24 м/с у напрямі початкового руху вагонів.
5
Під час запуску моделі ракети масою 250 г з неї вийшло майже миттєво 50 г стиснутого повітря зі швидкістю 2 м/с. Визнач швидкість, із якою рухатиметься ракета.
До запуску ракета з повітрям нерухома, тому початковий імпульс системи дорівнює нулю.
Переведемо маси в кілограми:
m_ракетизпов = 0,250 кг; m_повітря = 0,050 кг; m_ракети_після = 0,200 кг.
Оберемо додатний напрям у бік руху ракети. Тоді повітря вилітає в протилежний бік:
v_повітря = –2 м/с, v_ракети = v.
За законом збереження імпульсу:
m_повітря v_повітря + m_ракети_після v = 0,
0,050·(–2) + 0,200·v = 0 ⇒ –0,10 + 0,20v = 0 ⇒ v = 0,10 / 0,20 = 0,5 м/с.
Відповідь: ракета рухатиметься зі швидкістю 0,5 м/с у напрямі, протилежному вильоту повітря.
6
Куля вилітає з рушниці в горизонтальному напрямі зі швидкістю 800 м/с. Яка швидкість рушниці при віддачі, якщо її маса в 400 разів більша за масу кулі?
Нехай маса кулі m, маса рушниці M = 400m. До пострілу система нерухома, тому сумарний імпульс дорівнює нулю.
Після пострілу: куля має швидкість v_к = 800 м/с, рушниця — v_р.
Оберемо додатний напрям у бік руху кулі (тоді віддача рушниці — у протилежний бік).
За законом збереження імпульсу:
m·v_к + M·v_р = 0,
m·800 + 400m·v_р = 0 ⇒ 800 + 400v_р = 0 ⇒ v_р = –800 / 400 = –2 м/с.
Модуль швидкості рушниці 2 м/с, знак «–» показує, що вона рухається в протилежний до кулі бік.
Відповідь: швидкість віддачі рушниці 2 м/с у напрямі, протилежному руху кулі.
7
Вантажівка масою 4000 кг, що рухається зі швидкістю 36 км/год, вдаряється у легковий автомобіль масою 1000 кг, що стоїть перед світлофором. Тривалість удару — 0,2 с. Яких прискорень вони набувають у результаті аварії? Яка частина кінетичної енергії вантажівки витрачається на деформацію автомобіля?
Переведемо швидкість вантажівки в м/с:
v₁₀ = 36 км/год = 36·1000 / 3600 = 10 м/с.
m₁ = 4000 кг (вантажівка), m₂ = 1000 кг (авто), початкова швидкість авто v₂₀ = 0, тривалість удару t = 0,2 с.
- Знайдемо спільну швидкість після непружного зіткнення (рухаються разом):
p₀ = m₁v₁₀ = 4000·10 = 40000 кг·м/с.
Закон збереження імпульсу:
(m₁ + m₂)v = p₀ ⇒ 5000v = 40000 ⇒ v = 8 м/с.
Середні прискорення за час удару:
для вантажівки: a₁ = (v – v₁₀) / t = (8 – 10) / 0,2 = –2 / 0,2 = –10 м/с² (спрямоване проти руху);
для автомобіля: a₂ = (v – v₂₀) / t = (8 – 0) / 0,2 = 8 / 0,2 = 40 м/с² (у напрямі руху вантажівки).
- Кінетична енергія вантажівки до удару:
Eₖ₁ = ½ m₁v₁₀² = 0,5·4000·10² = 0,5·4000·100 = 200000 Дж.
Кінетична енергія системи після удару:
Eₖ_після = ½ (m₁ + m₂) v² = 0,5·5000·8² = 0,5·5000·64 = 160000 Дж.
Втрати енергії (на деформацію тощо):
ΔE = Eₖ₁ – Eₖ_після = 200000 – 160000 = 40000 Дж.
Частка від початкової енергії вантажівки:
ΔE / Eₖ₁ = 40000 / 200000 = 0,2 = 20 %.
Відповідь: a₁ ≈ –10 м/с² (вантажівка сповільнюється), a₂ ≈ 40 м/с² (авто прискорюється вперед); приблизно 20 % початкової кінетичної енергії вантажівки витрачається на деформацію автомобіля.
8
Виконай завдання за симуляціями 6.2, 6.3.
Дослідження 1
Досліди залежність імпульсу тіла від маси та швидкості. Обладнання: візок або брусок, лінійка, тягарці для зміни маси, секундомір, динамометр або пружна стрічка, гладка поверхня (можна лінійка з жолобом). 1) Постав візок на горизонтальну поверхню. Придай йому рух (наприклад, штовхни або використай пружину). 2) Виміряй швидкість візка (за часом проходження певної відстані). 3) Визнач масу візка (з гирями чи без). 4) Обчисли імпульс тіла: p = mv. 5) Повтори дослід зі збільшеною масою і зафіксуй новий імпульс. Проаналізуй: 1) Як змінюється імпульс при збільшенні маси? 2) Як залежить імпульс від швидкості?
Приклад результатів досліду (умовні дані):
Нехай вимірювана відстань для визначення швидкості s = 1,0 м.
| Дослід | Маса m, кг | Час проходження, с | Швидкість v, м/с | Імпульс p = m·v, кг·м/с |
|---|---|---|---|---|
| 1 | 0,50 | 1,0 | 1,0 | 0,50 |
| 2 | 0,70 | 1,0 | 1,0 | 0,70 |
| 3 | 0,50 | 0,5 | 2,0 | 1,00 |
Аналіз:
- Порівняння дослідів 1 і 2 (v однакова): при збільшенні маси з 0,50 до 0,70 кг імпульс зростає від 0,50 до 0,70 кг·м/с, тобто імпульс прямо пропорційний масі.
- Порівняння дослідів 1 і 3 (m однакова): при збільшенні швидкості від 1,0 до 2,0 м/с імпульс зростає від 0,50 до 1,00 кг·м/с, тобто імпульс прямо пропорційний швидкості.
Висновки: імпульс тіла зростає зі збільшенням маси і зі збільшенням швидкості, причому p ∼ m та p ∼ v.