Розділ 5. Українські землі 20–90-х роках ХVІIІ ст. » Стр.253 (2-В)

«...Наказуємо оголосити по всій Малій Росії, щоб посполитий народ (селяни), переходячи з одного володіння в інше, не забирав нажитого ним на землях володільців (власники) майна й цим не завдавав збитків зазначеним володільцям. Так само й володільці, приймаючи до себе посполитих, із чужих володінь не приймали...» Даний текст історичного джерела згадує про подію, пов'язану з Малою Росією (термін, що використовувався для позначення певної території, яка тепер відповідає частині сучасної України). В тексті наведено наказ щодо переходу селян з одного володіння до іншого і способу розподілу майна у цьому процесі. Цей текст можна пов'язати з питаннями земельних відносин та прав селян у середині 19 століття. У цей період в Малій Росії існувала система феодальних відносин, де селяни були примусово прив'язані до землі і мали обов'язок працювати на поміщиків. В такій системі переходу з одного поміщика до іншого селяни мали обмеження і не могли забирати з собою нажите майно. Цей наказ, ймовірно, випускався як спроба забезпечити певну стабільність у земельних відносинах і захистити інтереси володільців майна. За цим наказом, селяни не могли забирати майно з володіння володільця і не мали права приймати майно з іншого володіння без письмового дозволу. Якщо такі випадки ставалися, то володільці могли вимагати компенсації або відшкодування збитків. Цей наказ свідчить про спроби регулювати переходи селян між володіннями та майнові відносини між ними та володільцями. Водночас, цей наказ також відображає існуючу нерівність у власницькому майні та обмеження, які існували для селян. Такі обмеження існували до скасування кріпосного права в Російській імперії у 1861 році. Цей текст може бути корисним для розуміння соціально-економічного становища селян та земельних відносин у Малій Росії у середині 19 століття.