2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ § 7-12 » Стр.62 (1-2)

ДОСЛІДІТЬ 1. Кого називали рицарями? Спочатку німецьке слово “рицар” (нім. Ritter) означало просто “вершник”. Так називали воїна-феодала, який ніс військову, зазвичай кінну, службу для свого сеньйора. Пізніше, у XI-XII ст., термін “рицар” набув ширшого значення. Він став синонімом знатності й шляхетності. Рицар мав боротися за християнську віру, захищати слабших, дотримуватися свого слова, бути вірним сеньйору, вміти постояти за себе. 2. Як ставали рицарями? Посвята в рицарі відбувалася дуже урочисто: Кандидат проводив ніч у молитві. Одягався в білий і червоний одяг, що символізувало готовність пролити кров за віру. Після богослужіння старший рицар тричі вдаряв його мечем по плечу зі словами: “Висвячую тебе на рицаря в ім’я Бога, Св. Михаїла, Св. Георгія”. У Франції молодий рицар вскакував на коня, об’їжджав подвір’я і списом бив манекен.