Тема 2. Кисень » §22 (3)

Опишіть історію відкриття кисню. Світовий пріоритет у відкритті кисню належить китайському вченому Мао-Хао (VIII століття), який виявив наявність у повітрі двох газів, один з яких підтримує дихання і горіння. В Європі це відкриття сталося через 1000 років. Шведський учений Карл Шеєле досліджував флогістон: він спалював у закритій колбі фосфор, який миттєво згоряв, перетворюючись на «суху фосфорну кислоту» (Р2O5). Потім занурював колбу в посудину з водою, і вона на 1/5 заповнювалась водою. Знову і знову вчений повторював дослід, спалюючи різні речовини, отримуючи той самий результат — зникала 1/5 повітря. Шеєле припустив, що повітря в колбі вже інше. Щоб перевірити свою гіпотезу, він досліджував повітря, що залишилося в колбі. Повітря виявилося «мертвим»: у ньому нічого не хотіло горіти, свічки гасли, немов їх задмухувала «невидимка». Висновок був тільки один: повітря— неоднорідна речовина, лише 1/5 частина якого підтримує дихання і горіння. Лавуазье проводив досліди з меркурій(ІІ) оксидом: газ, виділений під час його розкладання, виявляв властивості, протилежні властивостям азоту, тому Лавуазье назвав його «життєвим газом». Він з’ясував сутність процесу горіння, зробивши найсильніший удар по теорії флогістону і потреба в ній зникла.