МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ » §62 (7)

Прочитайте вірш і виконайте завдання. A. Перепишіть вірш, позначивши прикметники кожної групи окремим кольором. Б. Визначте число, рід і відмінок виділених прикметників. Рідне слово Ти постаєш в ясній (одн., ж. р., М. в.) обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська (одн., ж. р., Н. в.) мово! Несеш барвінь гарячу, яру в небесну синь пташиним (одн., Ор. в., ч. р.) граєм і, спивши там від сонця жару, зеленим дихаєш розмаєм. B. Напишіть лінгвістичну казку «Про дружбу прикметника з іменником». Іменникові добре жилося. Він знав, що він означає. Мав роди, числа, відмінки. Думалося йому, що він найнеобхідніший та унікальний. Не те, що деякі числівники та прислівники. Нічого свого цікавого не мають, а лише допомагають іншим частинам мови. Та от якось зустрів він іншого іменника. Той сказав, що він найкращий. Бо в нього все краще: «Ти просто іменник! А я красивий мелодійний розумний та доцільний!» І, дійсно, звучало це набагато краще і переконливіше. Зрозумів іменник, що треба не зазнаватися, а з іншими частинами мови товаришувати. А, насамперед, із прикметником. Він ніби одяг для кожного слова підбирає і робить тебе виразнішим.