Дієслово § 43. - § 53. » 466

1. Хоче море човна розламати, трощить, ломить, піском засипає. 2. Дихання молодих колосків збирається в блакитну пару. З. У високих горах бере початок ця маленька річечка. 4. Не вмирає душа наша, не вмирає воля. 5. Лелека завмер посеред озера на одній нозі. 6. 3 кущів вилетів сполоханий птах. 7. Пролітають над нами віки. Трощить — [трошчит’] — 7 букв. 6 звуків, 2 склади. Обидва закриті. т — [т] — приголосн., глух., тв. р — [р] — приголосн., дзвінк., тв. о — [о] — голосний, наголошений; щ — [ш] — приголосні, тверді, шиплячі; ч — [ч] — приголосні, тверді, шиплячі; и — [и] — голосний, ненаголошений; т — [т] — приголосн., глух., м’який; ь — [ ] — м’який знак.