ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОПЯ » 61-62

1. Спишіть слова власне української лексики в алфавітному порядку. Визначте, до якої частини мови вони належать. Поставте наголос. Багáття (ім.), батьківщи́на (ім.), волóдар (ім.), промóвець (ім.), лелéка (ім.), сади՛ба (ім.), палянúця (ім.), смуга (ім.), загáльний (прик.), узагалі (прися.), згóдом (присл.), ли́нути (дієсл.), сóняшник (ім.), діяти (дієсл.), очóлювати (дієсл.), мріяти (дієсл.), мрія (ім.), мерéживо (ім.), гáяти (дієсл.), безумóвно (присл.). 2. Через Україну, через нашу хату вже качки летять Для кожного з нас батьківська домівка – особливе місце. Куди б не закинула нас доля, як би далеко від рідного краю ми не попрямували у пошуках найкращого, завжди ми будемо пам’ятати дім, у якому пройшло наше дитинство. Рідний край для нас – це Україна. Родючий чорнозем, високі гори, яскраве блакитне небо, повноводні ріки – усе найкраще поєдналося на нашій землі, щоб подарувати життя чудовим людям. Милозвучна українська мова лине у піснях і віршах над родючими ланами пшениці та соняшника. Щедро сонце наповнює стиглістю яблука у садку. Хрущі гудуть над кущем калини. Лелеки кружляють над землею, пророкуючи добру новину. Який чудовий наш край! Де б ми не були, варто завжди повертатися додому, до мами, що на нас чекає, до рідної домівки, над якою восени летять качки… 62. Установіть відповідність між словами власне української лексики та їх тлумаченням. 1. Г, 2. В, 3. Б, 4. А, 5. Д, 6. Е, 7. Г, 8. З, 9. Є, 10. Ж, 11. І, 12. И.