ДИВНІ МАНДРІВКИ Й ВІДКРИТТЯ » Стр.158 (1)

Упізнайте героя за цитатою. 1. «...свіже, жваве, по–дитячому юне личко, з блискучими чорними очима та невимовно привабливою усмішкою, що пропікала душу...» – Оксана. 2. «Вона була ні гарна ні погана з себе. Важко й бути гарною в такі роки. Однак вона вміла так причаровувати до себе найстатечніших козаків...» – Солоха. 3. «...вузенька мордочка, яка безнастанно вертілася на всі боки та нюхала все, що тільки траплялося, закінчувалась, як і в наших свиней, кругленьким п’ятачком; ніжки були такі тоненькі...». – Чорт. 4. «Він підійшов до неї ближче, кахикнув, усміхнувся... і промовив з таким виглядом, у якому виявлялося і лукавство, і самовдоволеність: “А що це у вас, велеліпная Солохо?”» – Дяк. 5. «Ні, немає вже снаги перемогти себе! Час покласти край усьому, пропадай душа, піду втоплюся в ополонці, та й поминай, як звали!» – Вакула. 6. «...старий... ледачий та вайлуватий, а до дяка від хати не так вже й близько: дорога йшла поза селом, повз вітряки, повз кладовище, обминаючи яр». – Чуб. 7. «Сховай мене куди–небудь... мені не хочеться тепер зустрітися з дяком». – Голова.