Відповіді на вправи № 491 - 534 » 501

1. Окличні речення. Радощам не було меж! Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя! Немає яблучок! 2. Речення із сполучниками і, й, та. Посадила вона яблуньку та й тішиться, плодів чекає. Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя! Яблунька стоїть край подвір’я і однією кроною дивиться на вулицю, де їдуть машини, поспішають у справах дорослі, тупотять до школи першачки. Сергійко йшов додому, ніс важкого портфеля й ні про що не думав. 3. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька рожево-білих квіточок радували бабцю Марію. (Розпов., неокл., складне, має 2 частини, сполучн. зв’язок). Побачив яблуньку, вона лиш благословила на світ свої плоди. (Розпов., неокл., складне, має 2 частини, безсполучн. зв’язок). 4. Покотилися сльози... — 3 бабусиного обличчя покотилися скупі сльози. 5. На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце. Любило (що?) сидіти; сидіти (де?) на яблуньці; на (Якій?) маленькій яблуньці; на (якій?) низенькій яблуньці. 6. Бабуся подумала: «Немає яблучок! Не поласують діти восени смачними плодами». (А: «П».)