Відповіді до 2 ЧАСТИНИ: Стр.35

Біда навчить

Питання до казки про горобчика

1. Горобчика змусило шукати розуму те, що через його дурість він побився з іншим горобцем за три зернятка, вони їх загубили, а курка з курчатами все з’їла й назвала їх дурними.
2. Горобчик розмовляв із куркою, зозулею, бузьком, ґавою, совою, сорокою та круком.
3. Птахи почали поважати горобчика тоді, коли після пережитої біди він перестав сваритися, навчився працювати, будувати гніздечко, дбати про їжу й сім’ю і став розумним та господарським.

Головна думка казки і читання в особах

Головна думка казки: справжнього розуму вчить не чужа порада, а власний досвід і біда; тільки праця й турбота про інших роблять дурненького горобчика розумним.
Для читання в особах можна розподілити ролі: оповідач, горобчик, курка, зозуля, бузько, ґава, сова, сорока, крук; говорити голосами, що передають їхній характер (курка повчально, сова сонно й сердито, сорока швидко, крук поважно).

Добір близьких за значенням слів

притирився — прийшов, прилетів;
вельми — дуже;
відрізав — різко відповів;
заціпило — замовкло, перестало говорити.

Риси характеру горобчика

Позитивні риси: завзятий, сміливий, згодом працьовитий, дбайливий, господарський, турботливий до сім’ї.
Негативні риси (на початку казки): дурненький, сварливий і задиркуватий, легковажний, недалекоглядний.

Малюнки до казки і послідовність подій

Малюнки показують розмови горобчика з різними птахами:
— горобчик із куркою та курчатами — курка з’їла зернятка й відмовилась учити його розуму;
— горобчик із зозулею на гілці — зозуля не хоче брати чужого клопоту;
— горобчик із бузьком на болоті — бузько ледь не з’їв його;
— горобчик біля дупла з совою — сова сердито його проганяє;
— горобчик із сорокою — сорока вчить красти, а не бути розумним.
Правильна послідовність подій у казці: 1) зустріч із куркою; 2) зустріч із зозулею; 3) зустріч із бузьком; 4) зустріч із совою; 5) зустріч із сорокою.

План казки і переказ

Орієнтовний план казки:

1. Дурненький, але завзятий горобчик.
2. Бійка за зернятка і наука від курки.
3. Пошуки вчителів розуму серед птахів.
4. Порада мудрого крука.
5. Бідне життя взимку: холод і голод.
6. Горобчик вчиться працювати й будувати гніздечко.
7. Шанований, розумний господар: «Біда навчила».

Переказ за планом.
Жив собі горобчик, завзятий, але дуже дурненький, який нічого не вмів і часто встрявав у бійки. Одного разу він посварився з іншим горобцем за три зернятка, а курка з курчатами тим часом усе з’їла й насміялася з їхньої дурості. Тоді горобчик вирішив навчитися розуму і почав просити про це різних птахів: курку, зозулю, бузька, ґаву, сову, сороку, але кожен відмовляв його або говорив щось своє. Лише поважний крук сказав, що без біди розуму не здобудеш. Коли прийшла осінь і зима, горобчикові стало дуже важко: було холодно й голодно, сваритися було вже ніколи. Він почав триматися з іншими горобцями, разом шукати поживу, придивлявся, як вони будують гнізда, і сам узявся до роботи. Поступово горобчик став розумним, дбайливим і господарським, перезимував, завів сім’ю й гніздечко, і всі птахи його поважали. На запитання сусідів, де він навчився такого розуму, горобчик відповідав: «Біда навчила!».

Підготовка вистави за казкою

Приклад підготовки вистави.
Дійові особи: оповідач, горобчик, інший горобець, курка, зозуля, бузько, ґава, сова, сорока, крук.
Сцена 1. «Дурна бійка»: горобчики сперечаються за зернятка, курка з курчатами з’їдає їх і висміює.
Сцена 2. «Пошуки вчителів»: горобчик по черзі звертається до курки, зозулі, бузька, ґави, сови, сороки, але ті відмовляють або дають погану пораду.
Сцена 3. «Розмова з круком»: крук пояснює, що розум здобувають через біду й працю.
Сцена 4. «Зима й переміна»: показано, як горобчикові важко взимку, як він вчиться працювати, будувати гніздечко, дбати про сім’ю.
Сцена 5. «Мудрий горобець»: навесні сусіди дивуються його розуму, а він каже: «Біда навчила», усі птахи його поважають.
Костюми й декорації можна зробити прості: маски птахів, гніздечко, дерево, двір господаря, щоб легше передати казку на сцені.