Відповіді до підручника: Стр.92

Готова відповідь до завдання Стр.92 з ГДЗ Українська література 11 клас Авраменко.

Українська література, 11 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

Прозове розмаїття

Установіть відповідність між характеристикою літературної героїні та її ім’ям.
«Мале на зріст, йому якраз під пахви, худеньке, у плескатому капелюшкові... Вона зиркнула спідлоба на юнака, руку свою прибрала й ішла далі своїм чітким, майже військовим кроком».
«...Жодних кучерів чи гребінців у рівній зачісці, жодних прикрас чи гаптування в рівній сукні, що від стану трохи ширшала й немов підрізана була внизу, як і пасмо над чолом... життя було в убранні, а в тілі — сон».
«У неї була товста, округла спина — роздобріла на довільних харчах! У її вмінні любити не було нічого штучного, хоча слово “любов” було її найулюбленішим жартом...»
«Довгі рукава її сірої блузки були миліші йому за голі руки інших; комірець залишав їй тільки вузеньку стьожку тіла на видноті, а інші безсоромно давали на очі всі плечі й перші лінії грудей».

Літературні героїні: А Тамара Василівна, Б Надійка, В Зоська, Г повія, Д Рита.

1 – В (Зоська);
2 – Б (Надійка);
3 – Г (повія);
4 – Д (Рита).

Поясніть, яка подія з біографії В. Підмогильного найбільше вплинула на формування його як інтелектуала-європейця, зорієнтованого у творчості на людину, а не на соціально-політичні процеси.

Перебування В. Підмогильного в Чехії 1928 року, коли він редагував журнал «Життя й революція» й налагоджував творчі зв’язки з європейськими письменниками, сприяло формуванню його як інтелектуала-європейця, зосередженого на людині.

Назвіть письменників зарубіжної літератури, твори яких перекладав В. Підмогильний. Поясніть, як ця перекладацька діяльність позначилася на його власній прозі.

В. Підмогильний перекладав твори Анатоля Франса (зокрема роман «Таїс»), Оноре де Бальзака, Гі де Мопассана, Дені Дідро та інших французьких авторів. Знайомство з європейською прозою поглибило в його творах психологізм, інтелектуальність, урбаністичну проблематику й дало зразки для типу «українського Растіньяка» Степана Радченка.

Перечитайте перші й останні рядки роману «Місто». З’ясуйте, чи однаково щасливим почував себе Степан Радченко, споглядаючи красу природи й красу міста.

Ні, не однаково. На початку, серед природи й спогадів про село, Степан сповнений надій і романтичних мрій, а наприкінці, споглядаючи місто, він відчуває внутрішню втому, самотність і невпевненість, попри зовнішній успіх.

Охарактеризуйте процес підкорення міста Степаном Радченком через його стосунки з жінками: Надійка — Тамара Василівна — Зоська — Рита.

Надійка — перше сільське кохання, з яким Степан розриває, відкидаючи минуле й цінності рідного села. Тамара Василівна з передмістя стає для нього школою тілесної насолоди й підтвердженням власної чоловічої сили та «успішності» в місті. Зоська — міська дівчина, через яку він входить у справжнє міське середовище, але егоїстично руйнує її долю, перетворюючи на жертву своїх амбіцій. Рита уособлює остаточне пристосування до міста: її стосунки зі Степаном поверхові й раціональні, показують його духовну спустошеність і повну залежність від урбаністичного способу життя.

Висловте власну думку: з ким із жінок Степан Радченко був би найщасливіший, якби зберіг до неї щирі почуття любові й повагу? Обґрунтуйте, з ким він найбільш сумісний за вдачею та психотипом.

Найбільш щасливим Степан міг би бути з Надійкою. Вона щира, працьовита, близька йому за походженням і світосприйняттям, могла б урівноважити його амбіції й дати відчуття внутрішньої опори, якого він так і не знаходить у місті.

Сформулюйте композиційні особливості роману В. Підмогильного «Місто». Поясніть, за допомогою яких художніх прийомів створено враження, ніби твір написано від першої особи.

«Місто» складається з двох частин, поділених на глави, має два епіграфи й відкритий фінал. Ефект оповіді «від першої особи» створюється тим, що автор веде розповідь від третьої особи, але постійно фокусується на внутрішньому світі Степана, використовує вільну непряму мову, внутрішні монологи й самоаналіз героя, тому читач сприймає події ніби з його свідомості.

Доведіть, що роман «Місто» є модерним, інтелектуальним, урбаністичним та психологічним твором.

Модерний характер роману виявляється у відкритому фіналі, екзистенціальній проблематиці вибору людини й поєднанні різних художніх прийомів. Це інтелектуальний твір, бо герой постійно міркує, читає Бальзака, Мопассана, Франса, порівнює себе з європейськими літературними типами й осмислює власний шлях. Роман урбаністичний, адже майже вся дія відбувається в Києві, місто виступає рівноправним образом-героєм і впливає на характер Степана. Він психологічний, бо головна увага зосереджена на внутрішніх переживаннях, мотивах, сумнівах і саморефлексії Радченка, а не на зовнішніх подіях.

Висловіть судження: чи завоював Степан Радченко місто? Поясніть свою позицію.

Зовні Степан завоював місто: став успішним письменником, здобув визнання, у фіналі «місто покірно лежало внизу». Але внутрішньо місто підкорило його: він утратив зв’язок із селом, не здобув душевного спокою й залишився самотнім, тому справжньої перемоги над містом немає.

Напишіть розгорнуту відповідь на запитання: «Чи легше людині із села або невеликого містечка в епоху інформаційних технологій (соціальні мережі, миттєвий доступ до інформації, онлайн-навчання та ін.) підкорити велике місто?»

Сьогодні людині з села чи містечка легше підготуватися до переїзду у велике місто: через інтернет можна заздалегідь знайти навчальний заклад або роботу, житло, курси й однодумців, навчатися дистанційно й отримувати потрібну інформацію. Проте саме «підкорити» місто не простіше, ніж за часів Степана Радченка: конкуренція висока, треба мати хорошу освіту, професійні навички, витримку й уміння будувати стосунки з людьми. Інформаційні технології лише дають інструменти, а успіх залежить від праці, характеру й здатності зберегти власну ідентичність у великому місті.

Домашнє завдання 1

Домашнє завдання. 1. Випишіть у зошит цитати, що характеризують еволюцію образу Степана Радченка та зміну його сприйняття міста.

Можна використати такі цитати (зразок запису в зошит):

Початкова зневага до міста й містян: «От вони, ці горожани! Усе це — старий порох, що треба стерти. І він до цього покликаний».
Віра в місію «свіжої крові села»: місту потрібна «свіжа кров села, що змінить його вигляд та істоту. І він — один з цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти».
Усвідомлення, що головне — здобути місто: Степан приходить до думки, що «не ненавидіти треба місто, а здобути» його.
Відчуття відчуження у власному просторі: «Що більше Степан свою кімнату встатковував, то чужішою вона йому була».
Зовнішнє підкорення міста у фіналі: місто «покірно лежало внизу», але внутрішньо герой не почувається щасливим.

Ці рядки разом показують шлях героя від ненависті й віри у власну місію до внутрішньої самотності й розчарування.

Домашнє завдання 2

Домашнє завдання. 2. Письмово поясніть, чому Степан Радченко вирішив змінити плани й не повертатися до рідного села, а залишитися в місті.

Степан відчув, що місто дає йому значно ширші можливості для самореалізації, освіти й літературної творчості, ніж село. З часом він відірвався від селянського середовища, звик до міського побуту, успіху й слави, тому повернення в село означало б для нього втрату досягнутого статусу й відмову від власних амбіцій, тож він залишився в місті, попри внутрішні сумніви.

Домашнє завдання 3

Домашнє завдання. 3. Підготуйте мультимедійну презентацію «Київ 1920-х років: культура, освіта, технічний прогрес» (за бажанням).

Орієнтовний план презентації:

Слайд 1. Назва, карта Києва 1920-х років, коротка характеристика міста після революції та громадянської війни.
Слайд 2. Культура: театри, літературні угруповання (наприклад, «Ланка»), розвиток кіно, художні виставки.
Слайд 3. Освіта: університети й інститути, поява нових технічних вишів, поширення грамотності.
Слайд 4. Технічний прогрес: електрифікація, трамваї, розвиток транспорту й зв’язку, нові міські будівлі й інфраструктура.
Слайд 5. Висновок: як Київ 1920-х сприймається героями роману «Місто» та чому це місто стало простором їхньої самореалізації.