Відповіді до підручника: Стр.87

Валер’ян Підмогильний

3

КОНСПЕКТ ДО МАТЕРІАЛУ ПРО РОМАН В. ПІДМОГИЛЬНОГО «МІСТО»

1. Загальна характеристика й сприйняття

• Роман написано в 1920-х роках, надруковано 1927 р.
• Критика сприйняла твір неоднозначно: частина критиків захоплювалась, більшовицькі рецензенти засуджували за відсутність «змички робітників і селян» та «індивідуалістичність».
• Дехто вважав роман автобіографічним, ототожнюючи Степана Радченка з автором; Підмогильний це заперечував.

1. Сюжет і композиція

• Головний герой Степан Радченко, енергійний сільський юнак, приїздить до Києва вчитися в технічному виші, маючи намір повернутися в село з освітою.
• У місті його захоплює літературне життя, він починає писати, стає відомим письменником і полишає навчання.
• Початкова настанова героя: завоювати місто, принести сюди «свіжу кров села», змінити його «вигляд та істоту».
• Згодом Степан пристосовується до міського життя, думка про повернення в село зникає; герой поступово розриває зв’язок із селом і стає повноцінним містянином.
• Роман складається з двох частин, поділених на глави, має два епіграфи (з Талмуда й роману А. Франса «Таїс»), які підкреслюють двоїстість людської природи.
• Фінал відкритий: вечірній поцілунок міському пейзажеві можна тлумачити і як прощання з містом, і як поцілунок нового зближення з ним.

1. Тема, ідея, проблематика

• Провідна тема: підкорення селянином великого міста (український варіант історії «селюк — завойовник столиці» на кшталт Растіньяка чи Дюруа).
• Важлива тема — саме місто як особливий життєвий простір, образ-герой, суперник і спокусник людини.
• Головна ідея: показ еволюції характеру амбітного селянина, який у двобої з містом намагається його завоювати, але врешті сам змінюється й асимілюється.
• Основні проблеми: сенс людського буття; боротьба добра і зла в людині; протистояння тілесного й духовного; відповідальність за власний вибір; самотність людини в місті; розрив із рідним селом; урбанізація й її вплив на психіку.

1. Жанрові особливості

• «Місто» — психологічний роман із заглибленням у внутрішній світ героя, його сумніви, мотиви, підсвідомі потяги.
• Водночас це урбаністичний роман: у центрі — міська проблематика, життя в мегаполісі, духовний стан людини в місті.
• У творі наявні риси екзистенціалізму: відчуття абсурдності й самотності буття, розкол особистості, відкритий фінал без однозначної відповіді.

1. Образ міста (Києва)

• Київ 1920-х постає як реальний історичний простір і водночас художній образ зі «своєю плоттю» та характером.
• Місто — велике мотиваційне середовище, де є університети, інституції, культурні події, літературні вечори, театри.
• Спершу місто лякає Степана, викликає ненависть; він мріє «завоювати» його, влити в нього «свіжу селянську кров».
• Далі місто поступово поглинає героя: він приймає його правила, змінює одяг, манери, коло спілкування, відсікає минуле й стає одним з городян.

1. Образ Степана Радченка

• На початку — енергійний, цілеспрямований селянський хлопець, що приїхав до міста з мрією про освіту й служіння селу.
• Внутрішній світ героя суперечливий: у ньому борються добро й зло, егоїзм і здатність до каяття, духовне й тілесне начала.
• Степан часто йде на компроміс із совістю, іноді стає причиною людських трагедій (зокрема історія із Зоською), але водночас відчуває докори сумління, біль, самотність, абсурдність буття.
• Він здатний до самоаналізу й іронічної оцінки самого себе та навколишнього світу; прагне раціонально впорядкувати життя, захистити душу від жорстокості міста розумом.
• Еволюція поглядів: від ненависті до міста й віри в «перемогу села» до визнання привабливості міського життя, повного розриву з селом і перетворення на успішного, але внутрішньо самотнього киянина.

1. Образи жінок у житті героя (як вияв внутрішнього конфлікту)

• Любовні історії зі степовою дівчиною Надійкою, міщанкою Тамарою Василівною, міською дівчиною Зоською, повією та Ритою — це «сходинки» духовної й моральної еволюції Степана.
• Через стосунки з жінками розкривається протистояння розуму й тіла, честолюбства й здатності до почуття, моральної відповідальності за іншу людину.

1. Значення роману

• Один із перших українських урбаністичних романів, що повнокровно змальовує життя у великому місті.
• Поглиблює психологізм української прози; ставить у центр не колектив, а конкретну людину з її суперечливим внутрішнім світом.
• Твір був підданий ідеологічній критиці як «опозиційний» до пролетарського мистецтва, але здобув широку популярність серед освіченої молоді й став класикою української літератури ХХ ст.