Відповіді до підручника: Стр.172

ВОЄННЕ ЛИХОЛІТТЯ

4

О. Довженко вважав життя в Москві засланням, бо після заборони повісті «Україна в огні» Сталін не дозволив йому повернутися в Україну, тож він був змушений жити далеко від рідної землі, позбавлений творчої свободи в батьківщині.

5

«Зачарована Десна» має ознаки кіноповісті: 1) оповідь фрагментарна, поділена на окремі яскраві епізоди-кадри дитинства; 2) сильна зоровість і «кінематографічність» зображення: детальні пейзажі, швидкі зміни сцен, монтаж спогадів і ліричних відступів; 3) поєднано риси кіно (динаміка, асоціативні картини, монтаж) і повісті (епічність, психологізм, авторські відступи); 4) твір задумано саме як основа для фільму, що підкреслює його кіноповістеву природу.

6

«Щоденник» О. Довженка складається з датованих фрагментарних записів за 1941–1956 роки, розміщених у хронологічному порядку. У ньому митець фіксує свій внутрішній стан, роздуми про війну, долю України, інших письменників, про цензуру й сталінський режим. Це передусім документально-публіцистичний твір, але в ньому багато образної мови, емоційного пафосу й авторських роздумів, тому його можна вважати документом із сильними художніми рисами.

7

Малий Сашко й зрілий Олександр Довженко — це не просто персонажі, а носії авторських почуттів і світосприйняття, тому вони виступають як ліричні герої. Через дитячі враження Сашка й філософські роздуми зрілого митця передано особисті емоції, спогади, любов до людей і природи, тобто те, що зазвичай виявляється в ліриці.

8

До найяскравіших спогадів належать: квітучий город і сад, праця матері на землі; постать діда Семена — «доброго духа лугу й риби», його казки й читання Псалтиря; кумедні й водночас грізні прокльони прабаби Марусини; пригоди з вирваною морквою; рибальські ночі над Десною й споглядання «зір на перекинутому небі». Для дорослого митця ці сцени романтичні, бо в них поетизовано рідну природу, працю селян, дитячу довірливість і мрійну уяву, а минуле показано крізь призму любові й ностальгії.

9

Двоплановість сюжету полягає в поєднанні двох шарів оповіді: 1) лінії дитинства малого Сашка з окремими епізодами-новелами про родину, працю й природу; 2) ліричних відступів зрілого автора, який осмислює побачене, розмірковує про красу праці, мистецтво, долю народу. Ці два плани постійно переплітаються, утворюючи єдину художню цілість.

10

У кіноповісті порушено проблеми: любові до праці й рідної землі; відповідальності людини за ближніх і доброти у стосунках між людьми; ставлення до природи як до живої цінності; протиставлення щирої віри й доброчесності — забобонам і неуцтву; гідності простої людини в умовах бідності й соціальної несправедливості; шанування батьків і пам’яті роду.

11

Довженко вважає, що художня краса, яка узагальнює й очищує життєвий матеріал, здатна передати глибшу правду про людину, ніж «гола» фактичність без образності й емоцій. Він обирає красу як шлях до вищої істини, бо мистецтво має не просто фіксувати факти, а відкривати їхній сенс. Я б теж обрав красу, якщо вона не спотворює реальність, а допомагає краще зрозуміти правду про світ і людину.

12

Я відчуваю щастя, коли помічаю «зорі в буденних калюжах» — маленькі дива серед звичайного життя. Інколи досить побачити відблиск неба у воді, усміхнену людину в транспорті чи промінь сонця на стіні, щоб настрій раптово змінився на світліший. Уміння зупинитися й розгледіти красу в дрібницях допомагає пережити труднощі й не розчаруватися в житті. Для мене це знак, що світ не зводиться лише до проблем, у ньому завжди є місце радості й надії.

Домашнє завдання 1

«Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика й розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності й несвободи. Увесь у полоні в сумного і весь у той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів.
Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий та чистий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві. Жарт любив, точене, влучне слово. Так розумів і шанобливість...
Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! Неначе нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую вкрили брудом і лахміттям. Іде, було, з шинку додому, плете ногами, дивлячись у землю в темнім смутку, аж плакати хотілося мені, сховавшись у малині з Піратом. І все одно був красивий, — стільки кри­лося в ньому багатства».

Домашнє завдання 2

Приклад добору цитат:

• Дід Семен:

1. «Він був наш добрий дух лугу й риби…»
2. «Прямо, та й прямо, та й прямо, та й нікуди не звертайте!.. Добра людина поїхала, дай їй Бог здоров’я».

• Прабаба Марусина:

1. «Їй можна було по три дні не давати їсти. Але без прокльонів вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею».
2. «Щоб ти зів’яв був, невігласе, як ота морковочка з’їзла від твоїх шибених рук!» (колоритні бабині прокльони).

• Батько:

1. «Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив».
2. «Як вправно робив, який був дужий та чистий… руки широкі, щедрі».

• Мати Одарка:

1. «Нічого у світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало».
2. «Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід…»

Домашнє завдання 3

«Щоденник» О. Довженка справляє враження щирої й болісної сповіді митця, який живе в жорстоку добу й намагається зберегти людську гідність. У його записах відчуваються любов до України, тривога за долю народу, обурення фальшивою офіційною історією та співчуття до репресованих колег. Водночас цей текст надихає, бо показує силу творчої особистості, що не здається навіть у найтяжчих обставинах.