Відповіді до вправ: 109

109. Спишіть текст, розкриваючи дужки.

ОСІННЯ СИМФОНІЯ БАРВ

Гаї, заквітчані в жовті й багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем. Небо високе й синє-синє, без жодної хмаринки, на його пречистому тлі палахкотять дерева, неначе вогнескипи.

Час від часу набіжить вітер, ударить тугою хвилею по верховіттях, і тоді враз закружляє в повітрі золотаво-багряниста віхола, зашурхотить падолистами. Здається, що й не листя тріпоче, а жахтить живе полум’я, щоб за хвильку згаснути, розпрощавшися з вітром і сонцем.

Терпкий запах опалого листя проникає в душу, переповнюючи її журливою бентегою. Ще вчора трепетне листя гойдалося на гіллі, пило росу й сонячну живицю й від того взялося жовтизною, світилося прозорістю на тлі синього неба. Та вночі непомітно підкрався приморозок, прихопив холодом ніжні колінця листочків, й ось тепер від повіву вітру зриваються вони з гілок, летять у жовтогарячий завій.

У розгіллі дерев у гайку дивна прозорість: берези, схожі на кришталеві келихи, налиті по вінця, і піниться, шумує в них на кореневищах осіннє вино. У тихій задумі, перейняті почуттям скороминувшини й вічності, стоять вони, охоплені осінньою пожежею, п’ють сонячну живицю, від якої люди стають мудрішими, бо зближення з природою робить людей кращими, очищає їхні душі.