МОРФОЛОГІЧНА НОРМА §. 48 - §.58 » Стр.180 (4)

Перепишіть текст, уставивши, де потрібно, пропущені літери й розставивши розділові знаки. Козацький гумор У товаристві козаків понад усе цінували сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизане все життя Січі. Відомий дослідник козацтва Дмитро Яворницький писав:«Природні якості, властиві справжньому козакові, були уміння майстерно розповідати, підмічати смішні риси в інших і передавати їх у жартівливому тоні.» Цією рисою запорозьких козаків частково пояснюються й дивні прізвиська, котрі вони давали новачкам, які приходили на Січ: Непийпиво, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст тощо. Людину малого зросту вони жартуючи називали Махинею, великого зросту – Малютою, шибеника – Святошою. Хто спалив курінь, той Палій, а хто подібний до перепічки, той Корж. Запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, з самого себе, завжди охоче кепкував із товариша. І це був сміх вільної людини, бо, як відомо, раби й пригноблені не дуже охочі до сміху.