V. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ » Стр.108 (7)

З’ясуйте основні етапи національно-визвольної боротьби індійського народу в 1920—1930-х рр. Національно-визвольна боротьба індійського народу у 20-30-х роках ХХ століття складалася з декількох етапів. У 1919 році прийняття закону про Роулетт викликало масові протести, а в 1920 році був створений Індійський національний конгрес (ІНК), який очолив боротьбу за незалежність. ІНК почав з мирних форм протесту, таких як кампанії громадянської непокори та бойкот іноземних товарів, але з 1928 року змінив стратегію на більш активні дії, включаючи демонстрації та страйки. Це призвело до масових арештів та репресій з боку британської влади, що, в свою чергу, радикалізувало частину націоналістичних лідерів, які перейшли до підпільної діяльності та озброєної боротьби. В 1930 році Ганді очолив Марш солі, що стало ключовою подією кампанії цивільного непокорення, яка також викликала жорстку реакцію британців. У 1935 році була прийнята нова конституція, що трохи посилила автономію Індії, але не вирішила питання незалежності, а до кінця 1930-х років боротьба набула озброєного характеру з утворенням Великого національного збройного загону. У 1947 році Індія отримала незалежність, що супроводжувалося великими міжрелігійними конфліктами та розселенням мільйонів людей, і країна була розділена на Індію та Пакистан.