Відповіді до підручника: Стр.45
Готова відповідь до завдання Стр.45 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки
Запитання до карикатур на жіночу моду
Проаналізуйте карикатури на жіночу моду другої половини XIX ст. Які саме особливості моди викликали жартівливу реакцію сучасників і сучасниць? Чи спостерігається подібна реакція в наші дні?
Карикатури висміюють надмірну пишність і незручність моди: величезні спідниці з каркасами, штучно звужені корсетами талії, довгі шлейфи, через які жінкам важко рухатися й перебувати серед людей. І сьогодні люди теж іронізують із занадто екстравагантних або незручних модних образів (дуже високі підбори, «подіумний» одяг, у якому неможливо жити щодня).
1
Визначте наслідки індустріальної революції для розвитку господарства.
Індустріальна революція спричинила перехід від ручної праці й мануфактур до машинного фабрично-заводського виробництва, що різко підвищило продуктивність праці й здешевило товари. Вона дала поштовх розвитку металургії, машинобудування, транспорту (залізниць, пароплавів), енергетики, хімічної промисловості та механізації сільського господарства.
2
Схарактеризуйте структуру індустріального суспільства.
В індустріальному суспільстві провідну роль відіграють буржуазія (підприємці, власники капіталу) та робітничий клас, що працює на фабриках і заводах. Формується численний «середній клас» (дрібні власники, управлінці, інженери, службовці, інтелігенція), а значення аристократії, селянства й ремісників поступово зменшується на тлі зростання міського населення.
3
Назвіть види дозвілля, які стали доступними людям у ХІХ ст.
Театральні вистави й відвідування кафе та ресторанів; розважальні заклади з естрадними виступами; перегляд перших кіносеансів у синематографі; відвідування промислових і Всесвітніх виставок; заняття спортом та участь у спортивних змаганнях.
4
Схарактеризуйте зміну становища жінок за індустріальної доби.
Жінки з буржуазних та «середніх» родин зазвичай не працювали поза домом, мали вийти заміж і підкорятися чоловікові, але їхній рівень життя був відносно заможним. Жінки з робітничих і селянських родин поєднували важку домашню працю з роботою на фабриках, заводах чи в полі, одержуючи значно нижчу оплату, проте саме індустріалізація відкрила їм нові професії (телефоністки, друкарки тощо) і поступово залучала до суспільного життя.
5
Визначте позитивні і негативні аспекти урбанізації. Як, на вашу думку, цей процес впливав на традиційні цінності суспільства?
Позитивні наслідки урбанізації: більше робочих місць, доступ до освіти, медицини, культури й міської інфраструктури. Негативні: перенаселеність, бідні квартали, забруднення, зростання злочинності й соціальної напруги; переселення до міст послаблювало традиційні селянські й родинні зв’язки та змінювало звичні норми поведінки.
6
Поясніть, як демократизація політичної системи в європейських країнах була пов’язана зі становленням індустріального суспільства.
Із розвитком індустріального суспільства зросли чисельність і вплив буржуазії, «середнього класу» та робітників, які вимагали політичних прав і участі в управлінні. Це сприяло розширенню виборчого права, зміцненню парламентів, появі політичних партій і поступовому утвердженню демократичних форм правління.
7
Окресліть перепони на шляху модернізації суспільства.
Модернізації заважали збереження феодальних пережитків (станові привілеї, відсталі аграрні відносини), масова бідність і неграмотність населення, слабкий розвиток транспорту та промисловості, а також опір консервативних еліт, які боялися соціальних змін і втрати влади.
8
На основі власних спостережень назвіть, які ознаки індустріальної цивілізації ХІХ ст. спостерігаються і в наш час у світі та в Україні, а які — ні.
І сьогодні зберігаються головні риси індустріальної цивілізації ХІХ ст.: машинне фабричне виробництво, великі міста, залізничний і автомобільний транспорт, електрифіковане побутове й виробниче життя, масова культура та спорт. Натомість майже зникли характерні для тієї доби дитяча праця у важкій промисловості, надмірно довгий робочий день і майже повна безправність робітників порівняно з підприємцями й аристократією.