Відповіді до підручника: Стр.180

Готова відповідь до завдання Стр.180 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.

Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

1

Чим можна пояснити посилення британсько-німецьких і франко-німецьких суперечностей?

Британсько-німецькі суперечності посилилися через швидке промислове зростання Німеччини, її прагнення до колоніальної експансії (зокрема Багдадська залізниця) та гонку морських озброєнь, що загрожували пануванню Великої Британії. Франко-німецькі суперечності зумовлювалися прагненням Франції реваншу за втрату Ельзасу й Лотарингії та загостренням колоніальної боротьби (Марокканські кризи) між двома державами.

2

Чому в 90-ті роки XIX ст. почалося зближення Франції та Росії?

Зближення Франції та Росії було відповіддю на посилення Німеччини й утворення союзу Німеччини з Австро-Угорщиною: обидві країни шукали надійного союзника проти Троїстого союзу. Франції потрібна була військово-політична підтримка й ринок для капіталовкладень, а Росія розраховувала на французькі кредити та союз у протистоянні з Німеччиною й Австро-Угорщиною.

3

Які міжнародні наслідки мало створення військово-політичних блоків?

Створення Троїстого союзу й Антанти спричинило розкол Європи на два ворожі військово-політичні табори. Стара система гнучких союзів зникла, міжнародна напруга різко зросла, а будь‑який локальний конфлікт міг перерости в загальноєвропейську, а згодом і світову війну.

4

Назвіть країни, які увійшли до Троїстого союзу та Антанти.

Троїстий союз: Німеччина, Австро-Угорщина, Італія. Антанта: Франція, Велика Британія, Російська імперія.

5

Визначте за картою, країни якого з військово-політичних блоків мали більшу територію. Чи могло це бути визначальним у війні?

За картою більшу сумарну територію мали країни Антанти (Росія з величезною євразійською територією та колоніальні імперії Великої Британії й Франції). Перевага в території давала більше людських і сировинних ресурсів, але сама по собі не була вирішальною: важило також технічне оснащення, промисловість, транспорт і організація армій.

6

Назвіть основні міжнародні конфлікти, що відбувалися на початку ХХ ст.

Основні конфлікти: 1-ша й 2-га марокканські кризи (1905–1906, 1911 рр.); Боснійська криза (1908–1909 рр.); італійсько-турецька війна (1911–1912 рр.); 1-ша й 2-га Балканські війни (1912–1913 рр.).

7

Схарактеризуйте геополітичні плани щодо України Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій.

Російська імперія прагнула зберегти й розширити контроль над українськими землями, зокрема приєднати до себе українські території Австро-Угорщини (Східну Галичину й Буковину), щоб не допустити посилення там українського руху. Австро-Угорщина розглядала можливість окупації частини Правобережної України, перетворивши її на залежний від Відня прикордонний регіон і противагу Росії. Німеччина бачила в українських землях простір для економічної експансії й колонізації, джерело сировини та продовольства і плацдарм для просування на Схід.

8

Поясніть значення термінів і понять: «гонка озброєнь», «шовінізм».

Гонка озброєнь — це організоване державою масове нарощування військового виробництва та створення нових видів зброї, щоб перевершити потенційного супротивника. Шовінізм — крайній, агресивний різновид націоналізму, що проповідує винятковість «своєї» нації, виправдовує ненависть і ворожість до інших народів.

10

Виступаючи в Райхстазі 11 грудня 1899 р., канцлер Німеччини Б. Бюлов сказав: «Ми не потерпимо, щоб будь-яка іноземна держава, або будь-який чужоземний Юпітер сказав нам: “Що робити? Світ вже поділений!”. Ми не хочемо нікому заважати, але ми і не дозволимо нікому стати на нашому шляху. Ми пасивно не стоятимемо осторонь, тоді як інші ділять світ». Які тенденції в зовнішній політиці його країни відобразила промова канцлера Німеччини?

Промова Б. Бюлова відображає імперіалістичний курс Німеччини на активну колоніальну експансію й перерозподіл уже «поділеного» світу. Вона також свідчить про зростання мілітаризму й готовність Німеччини до силового зіткнення з іншими великими державами за колонії й сфери впливу.

11

Відомий німецький військовий історик Карл фон Клаузевіц вважав, що війна є продовженням внутрішньої політики держави. Чи згодні ви з такою думкою? Які факти з історії провідних європейських держав в останній третині XIX ст. підтверджують (або спростовують) цю думку?

Так, із цією думкою можна погодитися: зовнішні війни часто відображали внутрішні інтереси правлячих кіл. Наприклад, Німеччина й Італія використовували колоніальні війни й загрозу війни в Європі, щоб зміцнити позиції монархій та промислової еліти; Росія й Австро-Угорщина боролися за Балкани, керуючись не лише зовнішньою політикою, а й потребою відвернути увагу від внутрішніх проблем; Британія підтримувала «володарювання морів», щоб забезпечити сировину й ринки збуту для своєї економіки.

12

Як ви вважаєте, які події та процеси, що відбувалися на міжнародній арені в останній третині XIX ст., вказували на наближення Першої світової війни?

Про наближення війни свідчили: утворення двох протиборчих блоків — Троїстого союзу й Антанти; численні міжнародні кризи (Марокканські, Боснійська, італійсько-турецький конфлікт, Балканські війни); гонка озброєнь і мілітаризація провідних держав; посилення шовінізму й воєнної пропаганди; загострення колоніального суперництва між великими державами.

13

Уявіть, що вам як депутатам парламентів Німеччини й Великої Британії, що повністю підтримують зовнішньополітичний курс своїх держав, у 1900 р. довелося б виступити в парламентах цих країн з питань зовнішньої політики. Складіть тексти таких промов.

Промова депутата Райхстагу Німеччини (близько 1900 р.): «Панове депутати! Німецька імперія за останні десятиліття перетворилася на одну з наймогутніших промислових держав світу. Щоб забезпечити збут нашої продукції та доступ до сировини, ми зобов’язані активно боротися за колонії й морські шляхи. Ми не можемо залишатися осторонь, коли інші вже поділили світ. Тому підтримка сильної армії й флоту, будівництво Багдадської залізниці та тверда позиція щодо Британії й Франції є життєво необхідними для майбутнього німецької нації».

Промова депутата парламенту Великої Британії: «Шановні члени Палати громад! У світі зростає нова сила — Німеччина, яка кидає виклик нашому законному становищу морської та колоніальної держави. Щоб зберегти безпеку імперії та свободу торгівлі на океанах, ми маємо підтримувати перевагу Королівського флоту й укладати вигідні союзи, насамперед з Францією та Росією. Лише зміцнивши Антанту, ми зможемо стримати агресивні плани Троїстого союзу й гарантувати підданим Британської імперії мир і процвітання».