Відповіді до підручника: Стр.75
Готова відповідь до завдання Стр.75 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ
1
Упорядкуйте хронологічну послідовність подій: початок революції в Німеччині, установлення Другої республіки у Франції, проголошення Римської республіки, Слов’янський конгрес, установлення Другої імперії у Франції, Конституція Австрійської імперії. Користуючись підручником історії України, додайте до цієї послідовності події «Весни народів» в українських землях.
Хронологічна послідовність подій європейських революцій:
- Установлення Другої республіки у Франції (лютий 1848 р.).
- Початок революції в Німеччині (березень 1848 р.).
- Конституція Австрійської імперії (25 квітня 1848 р.).
- Слов’янський конгрес у Празі (червень 1848 р.).
- Проголошення Римської республіки (лютий 1849 р.).
- Установлення Другої імперії у Франції (конституція 14 січня 1852 р., проголошення імперії 1852 р.).
Приклади подій «Весни народів» в українських землях, які слід додати до хронології:
- Створення у Львові Головної Руської Ради (квітень 1848 р.).
- Скасування панщини в Галичині (1848 р.).
- Селянський рух на Буковині під проводом Лук’яна Кобилиці (1848–1849 рр.).
2
В яких країнах Європи в 1848–1849 рр. відбулися революції?
Революції 1848–1849 рр. відбулися у Франції, німецьких державах (з центром у Пруссії), в Італії та в Австрійській імперії (Австрія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Хорватія та інші її землі).
3
Назвіть спільні передумови революцій у Франції, Німеччині, Італії, Австрійській імперії.
Спільні передумови:
- Збереження «старого порядку» й феодальних пережитків, обмеження політичних прав більшості населення.
- Соціально-економічні труднощі, пов’язані з індустріальною революцією, кризами, безробіттям і селянськими обтяженнями.
- Посилення національного гноблення в багатонаціональних державах і зростання національно-визвольних рухів.
- Поширення ідей лібералізму й націоналізму, вимог конституцій, громадянських прав і політичної участі.
4
Схарактеризуйте наслідки революцій 1848–1849 рр.
Основні наслідки революцій 1848–1849 рр.:
- У більшості європейських країн були ліквідовані залишки кріпацтва, завершилася індустріальна революція.
- Знищення феодальних пережитків в економіці прискорило розвиток капіталістичного господарства.
- Влада монархів у багатьох державах була обмежена конституціями й парламентами.
- Боротьба за конституції та республіки стала кроком до формування громадянського суспільства і правової держави.
- Революції прискорили формування націй: у Німеччині та Італії це сприяло подоланню роздробленості й створенню національних держав, Угорщина домоглася права на самоврядування.
5
Покажіть на карті території, що в першій половині XIX ст. належали до італійських держав; позначте кордони держав, де відбувалися революційні події 1848–1849 рр.

6
Поясніть значення термінів і понять: «Весна народів», «контрреволюція», «бонапартизм».
«Весна народів» — умовна назва хвилі революцій 1848–1849 рр. у країнах Європи, спрямованих проти «старого порядку» та за національне й політичне визволення.
«Контрреволюція» — сукупність сил і дій, спрямованих на придушення революції й відновлення старих, передреволюційних порядків.
«Бонапартизм» — форма військово-політичної диктатури, що спирається на армію й проводить політику лавірування між різними соціальними групами, використовуючи демагогічні обіцянки швидкого розв’язання соціальних проблем (як за правління Наполеона III у Франції).
8
Чому революції 1848–1849 рр. отримали назву «Весна народів»?
Революції 1848–1849 рр. назвали «Весною народів», бо вони почалися навесні 1848 р. й стали символом «пробудження» європейських народів до боротьби за свободу, конституційні права та національне визволення.
9
Яку роль у революціях 1848–1849 рр. відіграли ліберальна буржуазія та інтелігенція?
Ліберальна буржуазія та інтелігенція були головними організаторами й ідеологами революцій: вони формулювали програми конституційних реформ і національного об’єднання, очолювали уряди на початковому етапі подій та представляли революційні вимоги в парламентах і національних зборах.
10
Порівняйте судження про результати революцій 1848–1849 рр.: одні вважали, що «кров була пролита дарма, жертви марні», інші — що події стали прискорювачами суспільного прогресу. Висловте власну думку.
Кров і жертви справді були дуже великими, а безпосередні політичні цілі революцій (республіки, повне національне визволення) часто не вдалося досягти, тому сучасники могли вважати їх марними. Проте саме ці події ліквідували залишки кріпацтва, прискорили розвиток капіталізму, запровадження конституцій та формування націй, отже в довгостроковій перспективі вони стали важливим поштовхом суспільного прогресу.
11
Складіть основні тези передвиборчої програми Луї-Наполеона Бонапарта на президентських виборах 10 грудня 1848 р. у Франції, використовуючи текст підручника та інші джерела.
Можливі основні тези передвиборчої програми Луї-Наполеона Бонапарта:
- «Сильна влада й порядок»: відновлення стабільності, припинення безладу й повстань при збереженні основних завоювань революції.
- «Держава рівності всіх французів»: захист інтересів селян, робітників і дрібної буржуазії, пом’якшення податкового тиску на селян, створення робочих місць за рахунок державних робіт.
- Повага до загального виборчого права для чоловіків і обіцянка правління в інтересах усього народу, а не лише еліти.
- Економічний розвиток: підтримка промисловості, торгівлі, будівництва залізниць та інших інфраструктурних проєктів.
- Відновлення величі Франції на міжнародній арені, поєднання миру в Європі з посиленням авторитету й впливу країни.
- Примирення соціальних груп: президент як арбітр між класами, що захищає порядок і водночас обіцяє соціальні реформи.