Відповіді до підручника: Стр.128
Готова відповідь до завдання Стр.128 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
I. Знаю і систематизую нову інформацію
1
Упорядкуйте в хронологічній послідовності події: перехід Німеччини до «світової політики», призначення канцлером Пруссії О. фон Бісмарка, утворення Троїстого союзу, відставка О. фон Бісмарка, проголошення Німецької імперії, створення Союзу трьох імператорів. Укажіть дати цих подій. Доберіть три події з історії України, які відбулися в межах цієї хронологічної послідовності.
- Призначення канцлером Пруссії О. фон Бісмарка — 1862 р.
- Проголошення Німецької імперії — 1871 р.
- Створення Союзу трьох імператорів — 1873 р.
- Створення Троїстого союзу — 1882 р.
- Відставка О. фон Бісмарка — 1890 р.
- Перехід Німеччини до «світової політики» — кінець 1890‑х рр.
Приклади подій з історії України в цих межах (1860‑ті — 1890‑ті рр.):
• 1863 р. — видання Валуєвського циркуляра, що обмежував українське друковане слово.
• 1868 р. — заснування товариства «Просвіта» у Львові.
• 1876 р. — Емський указ російського імператора про заборону більшості форм уживання української мови.
2
Порівняйте внутрішню і зовнішню політику О. фон Бісмарка й урядів Вільгельма ІІ: що між ними спільного, а що відмінного?
Спільне: орієнтація на зміцнення мілітарної могутності Німеччини, підтримка монархії й великих промисловців, використання союзів і дипломатії для посилення позицій держави, колоніальна експансія.
Відмінне: Бісмарк у зовнішній політиці прагнув зберегти європейську рівновагу, уникати великої війни й ізолювати Францію, а у внутрішній — поєднував репресії з соціальними реформами, щоб послабити робітничий рух. Вільгельм II проводив агресивну «світову політику» (гонка озброєнь, будівництво потужного флоту, загострення суперечностей з Британією та Росією) і був менш схильний до компромісів, що посилило напругу в Європі.
II. Обговоріть у групі
4
Поясніть, як те, що Німеччина належала до «другого покоління» капіталістичних країн, позначилося на її внутрішній і зовнішній політиці.
Німеччина могла використати досвід і технології більш розвинених країн (Великої Британії, Франції), тому швидко індустріалізувалася, сформувала потужні монополії й мілітарну економіку. Запізніле входження в коло провідних держав підштовхнуло її до агресивної зовнішньої політики й боротьби за «переділ світу», що посилило мілітаризм і авторитаризм усередині країни.
5
Як ви вважаєте, чому за певної реакційності внутрішньополітичного курсу Німеччина стала першою країною у світі, де ухвалили розгорнуте соціальне законодавство?
О. фон Бісмарк прагнув не стільки демократизувати державу, скільки послабити соціал-демократів і запобігти революції, тому запропонував зверху систему соціального страхування й пільг для робітників. Потужна індустріальна економіка давала ресурси на такі реформи, а монархія й юнкерська еліта використовували соціальне законодавство як засіб зміцнення власної влади й лояльності робітничого класу.
III. Мислю творчо й самостійно
6
Поясніть зміст висловлювання історика Брандеса про Бісмарка («щастя для Німеччини, хоч він і не добродійник людства…»). Чи поділяєте ви його думку?
Брандес підкреслює, що Бісмарк був корисний для Німеччини: він об’єднав країну, зміцнив її економічно й політично, але робив це жорсткими, часто безжальними методами, небезпечними для інших народів. «Окуляри» символізують, що слабка політично нація змушена спиратися на одного надто сильного лідера, і це тимчасове щастя, бо така залежність робить суспільство незрілим. Я частково поділяю цю думку: Бісмарк справді дав Німеччині силу, але його курс (мінітаризм, придушення опозиції) сприяв появі небезпечних тенденцій у майбутньому.
7
Складіть політичний портрет «Бісмарк — “залізний канцлер” Німецької імперії». Використайте відомості з підручника (та, за можливості, матеріал відео).
Отто фон Бісмарк (1815–1898) — прусський аристократ-юнкер, прем’єр-міністр Пруссії й перший рейхсканцлер об’єднаної Німеччини. Він був прихильником сильної монархії, опирався на армію, бюрократію й великих підприємців, умів поєднувати жорсткість із гнучкою дипломатією. У зовнішній політиці Бісмарк за допомогою «залізом і кров’ю» (воєн 1864, 1866, 1870–1871 рр.) домігся об’єднання Німеччини під проводом Пруссії, ізолював Францію й намагався підтримувати рівновагу між європейськими державами через систему союзів (Союз трьох імператорів, Троїстий союз). У внутрішній політиці він проводив курс на зміцнення держави: обмежував католицьку церкву («культуркампф»), боровся із соціалістами, але водночас запровадив першу у світі систему соціального страхування, щоб послабити революційні настрої. Риси його політичного портрета: прагматизм, холодний розрахунок, уміння йти на тимчасові поступки заради стратегічної мети, авторитаризм, але й відповідальність за силу й єдність держави.