Відповіді до підручника: Стр.122
Готова відповідь до завдання Стр.122 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ
1
Упорядкуйте в хронологічній послідовності події: початок франко-прусської війни; проголошення Німецької імперії; проголошення Третьої республіки; ухвалення Конституції Третьої республіки; реформи Паризької комуни. Назвіть дати цих історичних подій.
Хронологічна послідовність подій і дати:
- Початок франко-прусської війни — 19 липня 1870 р.
- Проголошення Третьої республіки у Франції — 4 вересня 1870 р.
- Проголошення Німецької імперії у Версалі — 18 січня 1871 р.
- Реформи Паризької комуни — березень–травень 1871 р. (1871 р.).
- Ухвалення Конституції Третьої республіки — 1875 р.
2
Назвіть основні реформи, які здійснила Паризька комуна.
Основні реформи Паризької комуни:
- Судова сфера: виборність суддів, гласність судових процесів, захист прав обвинувачених.
- Освітня сфера: запровадження обов’язкової безкоштовної світської освіти.
- Релігійна сфера: відокремлення церкви від держави.
- Соціальна сфера: надання жінкам громадянських прав, скорочення робочого дня до 10 годин.
3
Визначте основні досягнення Третьої республіки Франції на шляху розвитку демократії.
Основні досягнення Третьої республіки:
- Закріплення республіканської форми правління й парламентської республіки (конституція 1875 р.).
- Розширення політичних прав і свобод: свобода зборів, друку, політичної пропаганди, амністія комунарів.
- Освітні реформи: безкоштовна початкова освіта для дітей 6–13 років, створення системи середньої жіночої освіти.
- Обмеження впливу католицької церкви на державу й суспільство (заборона єзуїтських організацій, усунення священників з армії та держустанов).
- Поразка монархістів і реакціонерів у політичних кризах 1880–1890-х рр., що зміцнило демократичний республіканський лад.
4
Поясніть, про які явища в розвитку Франції свідчили політичні кризи 1880–1890-х років XIX ст.
Політичні кризи 1880–1890-х рр. (змова Буланже, «справа Дрейфуса», «панамська афера») свідчили про силу націоналістичних і реваншистських настроїв, поширення антисемітизму та корупції в державному апараті. Водночас їх завершення поразкою реакціонерів показало зростання впливу громадської думки й стійкість демократичного республіканського ладу.
5
Покажіть на карті території, що стали колоніями Франції в останній третині XIX ст.
У кінці XIX ст. до колоніальної імперії Франції належали, зокрема: Туніс; володіння у Західній Африці й частині Центральної Африки; території в Індокитаї (зокрема В’єтнам); Марокко (згодом); низка островів Тихого океану. Саме ці регіони треба позначити на карті як французькі колонії.

6
Поясніть значення термінів і понять: «Паризька комуна», «радикал», «антисемітизм».
Паризька комуна — революційний орган міського самоврядування й влади в Парижі навесні 1871 р., який здійснив низку демократичних реформ.
Радикал — прихильник докорінних, рішучих заходів або крайніх політичних поглядів; також член радикальної політичної партії, що виступає за проведення глибоких реформ.
Антисемітизм — форма національних і релігійних забобонів і нетерпимості, вороже ставлення до євреїв.
8
Як ви вважаєте, чи могли умови мирного договору між Францією та Пруссією після франко-прусської війни забезпечити міцний мир у Європі? Обґрунтуйте відповідь.
Ні, не могли. Принизливі умови миру для Франції — втрата Ельзасу й частини Лотарингії, величезна контрибуція, тимчасова окупація Парижа — породили у французькому суспільстві сильні реваншистські настрої, що робило нову війну з Німеччиною лише питанням часу.
9
Поясніть, чому «Справа Дрейфуса» набула великого політичного та суспільного значення. Як пов’язані проблема антисемітизму й питання демократії?
«Справа Дрейфуса» стала символом боротьби за справедливий суд і політичні свободи: вона показала, що через антисемітизм, націоналістичні й реваншистські настрої військове керівництво й частина еліти готові були засудити невинну людину. Антисемітизм суперечить принципам демократії, бо заперечує рівність прав громадян незалежно від походження й віросповідання, тому захист Дрейфуса перетворився на боротьбу за демократичні цінності загалом.
10
Проаналізуйте карикатуру та підпис до неї. Визначте, який зміст вклав автор карикатури в зображення, і доберіть факти з історії Третьої республіки у Франції, які підтверджують вашу думку.
Автор карикатури показує, що прощання Франції й Німеччини після франко-прусської війни не є остаточним: попри формальне «до побачення» обидві сторони залишаються ворогами, і новий конфлікт між ними неминучий. Це підтверджують принизливі умови Франкфуртського миру (втрата Ельзасу й частини Лотарингії, велика контрибуція), поява у Франції реваншистських рухів на кшталт «змови Буланже» та загальне прагнення повернути втрачені території, що врешті стало одним із чинників майбутньої Першої світової війни.