Відповіді до підручника: Стр.189
Готова відповідь до завдання Стр.189 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
Знаю минуле — осмислюю сьогодення — розумію майбутнє
1
Розкажіть, як формувалося шкільне законодавство й управління освітою в різних країнах світу.
З кінця XVIII — у XIX ст. у більшості країн ухвалювали закони про школу, розширювали мережу державних шкіл і створювали державні органи управління освітою. У Франції та низці інших країн було запроваджено обов’язкову й безкоштовну початкову освіту, у Великій Британії — закон про безкоштовну освіту 1891 р. У Німеччині та Франції склалася централізована система управління освітою з сильним державним контролем, у Великій Британії та США — децентралізована, де значну роль відігравали місцеві громади й приватні ініціативи.
2
Як змінювалася роль релігії в шкільній освіті?
На початку XIX ст. школа значною мірою перебувала під впливом церкви, релігія була головним змістом навчання. Упродовж століття, зі зміцненням ролі держави й поширенням світської освіти, вплив церкви на школу послабився: релігійне навчання ставало менш обов’язковим і більше зосереджувалося в конфесійних приватних закладах.
3
Схарактеризуйте становлення системи середньої освіти в Західній Європі та США.
У Західній Європі та США впродовж XIX ст. поряд із початковою освітою формувалася й мережа середніх шкіл (гімназій, ліцеїв, коледжів), покликана продовжувати навчання й готувати до університетів або професійної діяльності. Держава дедалі активніше брала участь у фінансуванні й контролі середньої освіти, зростала кількість учнів, хоча повністю загальною вона ще не стала й залишалася більш доступною для заможніших верств.
4
Коли й де було засновано найдавніший університет в Європі?
Найдавнішим університетом Європи вважають Болонський університет в Італії, заснований у 1088 р.
5
Як розвивалася система вищої освіти у Великій Британії, Франції, на німецьких та українських землях?
У Великій Британії університети розвивалися за «британською» моделлю: їхня головна мета — поширення знань і виховання людини, при певному відокремленні навчання від наукових досліджень та збереженні академічної свободи. У німецьких землях утвердилася «німецька» модель, що поєднувала навчання з науковою роботою й робила університети головними центрами науки. У Франції переважала «французька» модель із державним контролем і уніфікацією програм, орієнтована на підготовку фахівців певного профілю; за цією ж, переважно французькою, централізованою моделлю організовувалися університети й на українських землях у складі Російської імперії, де самодержавство тримало університетське середовище під жорстким контролем.
6
Дайте визначення поняття «університет».
Університет — це вищий навчальний заклад, у якому навчають майбутніх фахівців із фундаментальних та прикладних наук і який об’єднує різні факультети, що представляють сукупність наукових дисциплін, основу системи наукового знання.
7
Які були основні досягнення в розвитку техніки й технологій у другій половині XIX ст.?
У другій половині XIX ст. було створено двигун внутрішнього згоряння (Р. Дізель) і перші автомобілі на бензині (К. Бенц), що започаткувало автомобілебудування. Стрімко розвинулися засоби зв’язку: телефон (А. Белл), громадські телефонні станції й таксофони, а також радіо (Г. Марконі). Розгорнулося електрифікування: з’явилися електростанції, практична лампа накалювання, потужні генератори (Т. Едісон), що забезпечили електричне освітлення й живлення машин. Розвивалися транспортні системи (метро, трамвай), металургія (конвертор Бессемера, мартенівські печі) та численні побутові пристрої — швейні машинки з електроприводом, фотоапарат «Кодак» тощо.
8
Назвіть найважливіші винаходи Т. Едісона й визначте їхнє значення для подальшого розвитку технічного прогресу.
Найважливіші винаходи Т. Едісона: 1) перша діюча електростанція, що дала змогу централізовано виробляти й постачати електроенергію споживачам; 2) удосконалена лампа накалювання, яка зробила електричне освітлення безпечним і зручним для широкого використання; 3) потужні електричні генератори для промислових потреб; 4) фонограф — перший практичний звукозаписний пристрій. Усе це забезпечило перехід до епохи електрики, різко прискорило механізацію виробництва, розвиток міського освітлення, зв’язку та масової культури (запис звуку).
9
Зіставте шкільне законодавство й управління освітою в різних країнах. Де воно було прогресивнішим?
У Німеччині та Франції шкільна справа була централізована: держава жорстко контролювала школи, запроваджувала єдині програми й поступово зробила початкову освіту обов’язковою та (у Франції) безкоштовною. У Великій Британії та США освіта більше спиралася на місцеве самоврядування й приватні ініціативи, школи мали більше самостійності, але рівень і доступність могли різнитися. Прогресивнішим можна вважати законодавство тих країн, де рано було запроваджено загальну й безкоштовну обов’язкову освіту при належному державному контролі, тобто насамперед Франції та Німеччини.
10
Назвіть відомі вам провідні сучасні університети в Європі, Америці й Україні. Користуючись текстом підручника й додатковими матеріалами, спробуйте визначити, що є спільного і відмінного в їхній діяльності.
Як приклади можна назвати: в Європі — Оксфорд і Кембридж, Сорбонну (Париж), Мюнхенський університет; в Америці — Гарвард, Єль, Массачусетський технологічний інститут; в Україні — Львівський, Київський, Харківський національні університети. Спільне для них — поєднання навчання з науковими дослідженнями, наявність різних факультетів, академічна свобода викладання й автономія університетів. Відмінності стосуються спеціалізації (класичні чи технічні виші), масштабів фінансування, ступеня державного контролю та частки платної / безоплатної освіти.
11
Як проявлявся взаємозв’язок у розвитку науки й техніки в XIX ст.?
Наукові відкриття безпосередньо ставали основою технічних винаходів: дослідження в галузі електрики й тепла (Дж. Джоуль, Г. Гельмгольц, Ж. Фуко, Дж. Томсон) дали змогу створити електростанції, двигуни, телеграф, телефон, радіо. У свою чергу потреби промисловості й транспорту (залізниць, парових і потім бензинових двигунів, металургії, хімічної індустрії) стимулювали розвиток фізики, хімії, біології та медицини, які шукали способи підвищити продуктивність праці й поліпшити умови життя людей.
12
В електронному додатку до підручника перегляньте відео про Софію Окуневську із серії «Жіночий бік історії». Дізнайтеся, як в житті та діяльності цієї жінки перепліталися медицина, література, музика, громадська діяльність. З іменами яких діячів культури була пов’язана доля Софії Окуневської? Поміркуйте, у чому полягає велич і трагізм історії цієї жінки.
Медицина була для Софії Окуневської покликанням: вона лікувала жінок, упроваджувала променеву терапію, організовувала курси акушерства й сестер милосердя, допомагала землякам у таборах під час Першої світової війни. Водночас писала для альманаху «Перший вінок», захоплювалася музикою та грою на фортепіано, брала участь в українському жіночому русі.
Її доля була пов’язана з Наталією Кобринською, двоюрідною сестрою й наставницею, Ольгою Кобилянською, близькою подругою, та Іваном Франком, який підтримував прагнення жінок до освіти.
Велич Окуневської — у сміливості долати упередження, здобувати освіту й служити людям. Трагізм — у дискримінації: попри здобутий диплом, вона роками мусила доводити своє право працювати лікаркою лише тому, що була жінкою.
13
Порівняйте значення університетів у суспільному житті в ХІХ ст. й сьогодні.
У XIX ст. університети були насамперед елітними осередками науки й освіти, що готували обмежене коло висококваліфікованих спеціалістів і впливали на формування національних еліт та ідей. Сьогодні університети, зберігаючи функції центрів науки, стали масовими закладами, які забезпечують підготовку значної частини робочої сили, беруть участь у розвитку інновацій, економіки та громадянського суспільства, тісніше інтегровані у світовий простір.
14
Виконайте творчий проєкт (презентація, відеоролик, допис у вікіпедію тощо) про історію одного з технічних винаходів XIX — початку XX ст.
Приклад змісту творчого проєкту про телефон: 1) Коротко пояснити, яку проблему мав розв’язати винахід (передавання голосу на відстань у реальному часі). 2) Розповісти, як Александр Белл у 1876 р. створив перший діючий телефон, які експерименти для цього проводив. 3) Показати подальший розвиток: поява телефонних станцій, таксофонів, міжміського та міжконтинентального зв’язку, заміна дротових ліній на оптоволоконні й мобільний зв’язок. 4) Пояснити, як телефон змінив економіку й повсякденне життя людей (керування підприємствами, екстрені служби, особисті контакти). 5) Додати 2–3 ілюстрації або схеми (перший апарат, стара станція, сучасний смартфон) та короткі висновки про значення винаходу.
15
Дізнайтеся, як з розвитком науки пов’язана зображена медаль. Підготуйте повідомлення про одного з учених, удостоєних цієї нагороди. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації імена нобелівських лавреатів, які народилися на території України.
На зображенні — золота медаль Нобелівської премії, якою з початку ХХ ст. щороку нагороджують учених, літераторів і діячів миру за видатні досягнення; вона стала важливим стимулом розвитку науки й престижною відзнакою для дослідників. Приклад короткого повідомлення про лауреатку: Марія Склодовська‑Кюрі досліджувала радіоактивні елементи, відкрила полоній і радій, розробила методи їх виділення, за що отримала Нобелівську премію з фізики (1903) та з хімії (1911); її праці заклали основу ядерної фізики й променевої терапії. Серед нобелівських лауреатів, що народилися на території сучасної України, можна назвати, наприклад, Іллю Мечникова (медицина, уродженець Харківщини), Зельмана Ваксмана (медицина, уродженець Вінниччини), Шмуеля Йосефа Агнона (література, уродженець Бучача) та Роалда Гофмана (хімія, уродженець Золочева).