Відповіді до підручника: Стр.83

Готова відповідь до завдання Стр.83 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.

Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

§13 Об’єднання Італії

1

Покажіть на карті Італію.

Італія розташована на Апеннінському півострові в Південній Європі у вигляді «чобота» між Середземним, Тірренським, Іонічним та Адріатичним морями; межує з Францією, Швейцарією, Австрією та Словенією.

2

Пригадайте, які головні завдання стояли перед італійським народом у роки революції 1848–1849 рр. Чи вдалося їх вирішити?

Головні завдання: ліквідувати абсолютистсько‑феодальні порядки, позбутися австрійського панування, подолати державну роздробленість і створити єдину національну італійську державу з конституційним ладом. У 1848–1849 рр. ці завдання загалом не були виконані: війна з Австрією завершилася поразкою, Римську республіку ліквідували, роздробленість і австрійський вплив збереглися, лише частково просунулися демократичні реформи.

Діємо: практичні завдання (порівняння об’єднання Німеччини й Італії)

Порівняйте процеси об’єднання Німеччини й Італії — визначте в них спільні й відмінні риси. Спрогнозуйте наслідки об’єднання Італії для її розвитку.

Порівняння процесів об’єднання:

Спільні риси

  1. Обидві країни об’єднувалися навколо найсильнішої монархії: Німеччина — під проводом Пруссії, Італія — під проводом Сардинського королівства (П’ємонту) й короля Віктора‑Еммануїла II.
  2. Вирішальну роль відіграли війни й дипломатія: у Німеччини війни Пруссії проти Данії, Австрії та Франції під керівництвом Бісмарка; в Італії — війни проти Австрії, Неаполітанського королівства, Папської області за активної ролі Кавура й Гарібальді.
  3. В обох випадках рушійною силою були ідеї національного відродження після революцій 1848–1849 рр. і прагнення ліквідувати політичну роздробленість.

Відмінні риси

  1. Німеччина об’єднувалася переважно «зверху» — ініціатива належала прусській монархії та юнкерській верхівці, демократичні сили майже не допускалися до влади; в Італії об’єднання було поєднанням дій «зверху» (Кавур, король) і «знизу» (революційні демократи Мадзіні, Гарібальді, народні повстання).
  2. Підсумком у Німеччині стала сильна федеративна імперія з домінуванням Пруссії й мілітаристським характером режиму; в Італії утворилася формально єдина централізована держава, але з великими відмінностями між розвиненою Північчю та відсталим аграрним Півднем.
  3. Головним суперником німецького об’єднання були Австрія й Франція; для Італії, крім Австрії, важливими перешкодами були Папська держава й Неаполітанське королівство, а також залежність від французької політики.

Прогнозовані наслідки об’єднання Італії для її розвитку:

  1. Ліквідація політичної роздробленості та створення єдиного Італійського королівства відкрили шлях до швидшої модернізації: розвитку промисловості, будівництва залізниць, зміцнення армії й флоту.
  2. Італія перетворилася на самостійну європейську державу, здатну проводити власну зовнішню політику й брати участь у колоніальних змаганнях.
  3. Водночас збереглися серйозні внутрішні проблеми — економічна відсталість Півдня, аграрне перенаселення, соціальна напруженість і «римське питання» у відносинах з папством, що гальмували її подальший розвиток.