Відповіді до підручника: Стр.63
Готова відповідь до завдання Стр.63 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Пометун 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§ 8. Об’єднання Італії
6.
Які зовнішньополітичні фактори сприяли об’єднанню Італії?
Основні зовнішньополітичні фактори:
- Союз П’ємонту з Францією, участь у Кримській війні й підтримка Наполеона III в австро-італійсько-французькій війні 1859 р., що дала Ломбардію.
- Сприятлива міжнародна ситуація: послаблення Австрійської імперії після поразок у війнах 1859 і 1866 рр.
- Союз Італії з Пруссією у війні 1866 р., завдяки якому було приєднано Венецію.
- Франко-прусська війна 1870–1871 рр., через яку Франція вивела гарнізон із Риму, що дало змогу італійцям захопити місто й завершити об’єднання.
7.
Що означає висловлювання Камілло Кавура: «Італію ми зробили, тепер черга за італійцями»?
Це означає, що політики й військові завершили територіальне об’єднання країни, але ще потрібно було сформувати націю: подолати регіональні відмінності, неграмотність, економічну відсталість і навчити людей жити як громадяни єдиної Італії.
А ще ти можеш: лінія часу Рисорджименто
Накресли лінію часу Рисорджименто. Добери у відкритих джерелах ілюстрації до найважливіших подій. Підготуй кілька запитань до однокласників і однокласниць, які допоможуть їм краще розібратися у хронології подій.
Приклад лінії часу Рисорджименто (основні події):
• 1831 р. — створення Джузеппе Мадзіні організації «Молода Італія».
• 1848–1849 рр. — революції в Італії, спроби визволення Ломбардії та Венеції від Австрії, коротке існування Римської республіки.
• 1856 р. — Паризький мирний конгрес: Кавур порушує «італійське питання» на міжнародному рівні.
• 1859 р. — австро-італійсько-французька війна; П’ємонт і Франція розбивають Австрію біля Мадженти та Сольферино, Ломбардія переходить до П’ємонту.
• 1860 р. — «Похід тисячі» Джузеппе Гарібальді до Сицилії; завоювання Королівства Обох Сицилій і передача його Віктору Емануїлу ІІ.
• 1861 р. — проголошення Королівства Італія, Віктор Емануїл ІІ стає першим королем об’єднаної держави.
• 1866 р. — союз Італії з Пруссією у війні проти Австрії; приєднання Венеції до Італії.
• 1870 р. — захоплення Риму і приєднання Папської держави до Італії.
• 1871 р. — Рим стає столицею Королівства Італія.
Приклад запитань до однокласників і однокласниць:
- Чому саме П’ємонт став центром об’єднання Італії?
- Яку роль у Рисорджименто відіграли Джузеппе Гарібальді та Джузеппе Мадзіні?
- Чому без зовнішньої підтримки (Франції, Пруссії) італійцям було б важче завершити об’єднання?
- Чим відрізнялися події 1860 р. («похід тисячі») від дипломатичних дій Кавура?

§ 9. Об’єднання Німеччини
Обговоріть у класі (вислів Бісмарка)
Ініціатору об’єднання Німеччини прусському канцлеру Отто фон Бісмарку приписують висловлювання: «Політика — це мистецтво пристосовуватися до обставин і отримувати користь з усього, навіть із того, що вам неприйнятне». Чи можна використати це висловлювання, характеризуючи об’єднання Італії? Чому?
Так, це висловлювання підходить і до об’єднання Італії: Кавур і Віктор Емануїл ІІ уміло користувалися вигідними обставинами — укладали союзи з Францією та Пруссією, використовували війни між великими державами й навіть неприємні компроміси, щоб крок за кроком добитися об’єднання країни.
1. Якими були передумови об’єднання Німеччини (Поміркуйте)
За текстом параграфа визначте основні передумови об’єднання Німеччини. Які спільні та відмінні риси в процесах об’єднання Німеччини та Італії?
Основні передумови об’єднання Німеччини:
• Економічні: швидке зростання промисловості, розвиток металургії й машинобудування, будівництво залізниць, потреба в єдиному внутрішньому ринку без митних кордонів; створення Митного союзу 1834 р. під проводом Пруссії, що об’єднав більшість німецьких держав і посилив економічну інтеграцію.
• Політичні: слабкість роздрібненої Німецької конфедерації, піднесення ліберальних і національних рухів, досвід невдалих спроб об’єднання під час «Весни народів» та робота Франкфуртського парламенту, боротьба Пруссії та Австрії за лідерство серед німецьких держав.
• Соціально-культурні: поширення ідей націоналізму, відчуття спільної німецької ідентичності, яке формували література, філософія, музика й історичні дослідження; прагнення мати власну сильну національну державу.
• Міжнародні: поступове послаблення традиційних великих держав (Австрії та Франції) після Кримської війни та інших конфліктів, що створило сприятливі умови для зростання ролі Пруссії.
Спільні риси об’єднання Німеччини та Італії:
• Обидві території були політично роздроблені й мали потужні національні рухи, які вимагали створення єдиної національної держави.
• У кожному випадку існував провідний центр об’єднання: Пруссія в Німеччині й П’ємонт (Сардинське королівство) в Італії, які мали розвиненішу економіку й сильну армію.
• Важливу роль відігравали війни та дипломатія, а також зміна балансу сил у Європі.
Відмінні риси:
• В Італії велика частина території перебувала під прямим іноземним пануванням (Австрія, Папська держава, Королівство Обох Сицилій), тому боротьба мала виразніший визвольний і революційний характер; у Німеччині йшлося радше про об’єднання багатьох німецьких держав під проводом Пруссії.
• В Італії сильнішим був елемент народної революційної боротьби (Мадзіні, Гарібальді, «похід тисячі»), тоді як у Німеччині вирішальна роль належала державній політиці Пруссії та її армії.
• Німеччина мала потужнішу промислову базу й Митний союз, що робило економічний чинник ще вагомішим порівняно з Італією.