Відповіді до підручника: Стр.149
Готова відповідь до завдання Стр.149 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Пометун 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§ 20. Які причини зумовили міжнародні кризи і збройні конфлікти
1
Назви дати балканських війн.
Перша Балканська війна — 1912–1913 рр.; Друга Балканська війна — 1913 р.
2
Поясни значення поняття «гонка озброєнь».
Гонка озброєнь — це суперництво держав, коли вони у мирний час постійно нарощують чисельність армій і флотів, удосконалюють зброю та збільшують військові витрати, щоб здобути перевагу над суперниками.
3
Визнач основні причини та наслідки конфліктів на Балканах.
Причини: боротьба балканських народів за звільнення від Османської імперії; суперництво Росії, Австро-Угорщини й інших держав за вплив на Балканах; територіальні претензії між самими балканськими державами; зростання націоналізму й шовінізму.
Наслідки: поразка Османської імперії та втрата більшості її європейських володінь; створення незалежної Албанії й перерозподіл територій між балканськими державами; загострення протиріч між великими державами, перетворення Балкан на «порохову діжку» та один із чинників Першої світової війни.
4
Стисло схарактеризуй ставлення до «українського питання» урядів Російської та Австро-Угорської імперій.
Російський уряд розглядав українські землі як частину «єдиної Росії», прагнув контролювати їхні ресурси, посилити свій вплив у Східній Європі та ліквідувати осередки українського національного руху (зокрема «мазепинський центр» у Галичині).
Австро-Угорщина побоювалася приєднання всіх українських земель, але водночас намагалася використати українське питання проти Росії: цікавилася Волинню й Поділлям, розглядала можливість протекторату над Україною, не надаючи українцям повної політичної рівноправності.
5
Схарактеризуй колоніальну політику царату щодо Наддніпрянщини. Визнач, чи мала вона спільні риси з політикою Великої Британії щодо Ірландії. За потреби скористайся відкритими джерелами.
Колоніальна політика царату щодо Наддніпрянщини полягала в русифікації (обмеження української мови в освіті, пресі, церкві), забороні політичних і культурних організацій, використанні краю як аграрно-сировинного придатку імперії та відстороненні українців від вищої адміністрації.
Спільні риси з політикою Великої Британії щодо Ірландії: придушення національного руху, обмеження мови й культури підкореного народу, економічна експлуатація на користь метрополії та спроби асимілювати місцеву еліту через освіту й державну службу.
6
Розглянь карикатуру. Вислови припущення, які держави на ній зображено та кого підтримував її автор. Перевір свої висновки у відкритих джерелах.
На карикатурі зображено правителів кількох великих європейських держав у впізнаваних уніформах (Німеччини, Російської імперії, Австро-Угорщини, Великої Британії, Франції, Італії), які оточують і підтримують османського султана, тоді як під п’єдесталом видно постраждалих людей.
Отже, автор симпатизує пригнобленим народам Османської імперії й засуджує як султана, так і європейські держави, що заради власної вигоди підтримують його режим і закривають очі на жертви.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Створи інфографіку, яка включатиме картосхему Європи з позначенням країн Антанти та Троїстого союзу, короткі підписи про міжнародні кризи у Європі, символи, що позначають гонку озброєнь, а також показують шовінізм і мілітаризм у суспільствах.
Приклад змісту інфографіки:
- Картосхема Європи станом на початок ХХ ст.:
• синім кольором позначити країни Антанти (Велика Британія, Франція, Російська імперія, Сербія, Бельгія тощо);
• червоним — держави Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія);
• іншим кольором — нейтральні держави.
- Блок «Міжнародні кризи» з короткими підписами біля відповідних регіонів: Марокканські кризи 1905 і 1911 рр., Боснійська криза 1908–1909 рр., Балканські війни 1912–1913 рр., суперництво за Суецький канал, поділ Китаю на сфери впливу.
- Символи гонки озброєнь: піктограми гармат, дредноутів і солдатів біля головних воєнних блоків, стрілки з підписами «зростання військових витрат», «збільшення армій».
- Символи шовінізму й мілітаризму: фігури солдатів, що маршує натовп із прапорами, гасла типу «реванш», «місце під сонцем», підписані як приклади крайніх націоналістичних настроїв у Німеччині, Франції, Російській імперії.
- Невелика легенда, яка пояснює кольори картосхеми та значення кожного символу.
