Відповіді до підручника: Стр.116
Готова відповідь до завдання Стр.116 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Пометун 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§15. Австро-Угорщина і нові держави на Балканах
Перевір себе, запитання 1
Поясни значення поняття «дуалістична монархія».
Дуалістична монархія — це держава, у якій влада поділена між двома рівноправними частинами з власними урядами й парламентами, але зі спільним монархом і спільними загальнодержавними справами (армія, зовнішня політика, фінанси).
Перевір себе, запитання 2
У якому році Австрія та Угорщина домовилися про дуалістичну (двоїсту) Австро-Угорську монархію?
У 1867 році.
Перевір себе, запитання 3
Які балканські країни здобули незалежність наприкінці ХІХ ст., а які мали продовжувати боротьбу далі?
Наприкінці ХІХ ст. незалежність мали Греція, Сербія, Чорногорія та Румунія. Продовжували боротьбу за визволення насамперед болгари, а також слов’янське населення Боснії й Герцеговини, Македонії, Албанії, що залишалися під владою Османської імперії чи під окупацією інших держав.
Перевір себе, запитання 4
Назви основні наслідки російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
Росія перемогла й Сан-Стефанський договір передбачив створення великої автономної Болгарії та визнання незалежності Сербії, Чорногорії й Румунії. Берлінський конгрес 1878 р. переглянув ці умови: скоротив болгарські території, Боснію й Герцеговину передав під окупацію Австро-Угорщини, але підтвердив незалежність Сербії, Чорногорії та Румунії, остаточно послабивши Османську імперію.
Перевір себе, запитання 5
Визнач основні риси розвитку Австро-Угорщини наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
Австро-Угорщина була дуалістичною монархією з окремими австрійським і угорським урядами та строкатим національним складом, де домінували німецька й мадярська еліти, а слов’янські народи вимагали автономії. В Австрії та Чехії стрімко розвивалася промисловість і великі міста з сучасною інфраструктурою, що робило імперію важливим індустріальним осередком. Водночас сільські райони залишалися бідними й малограмотними, що поглиблювало соціально-економічну нерівність і політичну нестабільність.
Перевір себе, запитання 6
Чому Османську імперію називали «хворою людиною Європи»?
Османську імперію називали «хворою людиною Європи», бо в ХІХ ст. вона переживала глибоку політичну й економічну кризу: мала відсталу аграрну економіку, слабку армію, корумпований апарат, постійно зазнавала поразок у війнах і втрачала території, залежачи від втручання великих держав.
А ще ти можеш (повідомлення про «клаптикову монархію»)
Підготуй повідомлення про те, чому Австро-Угорщину називали «клаптиковою монархією». Вислови свою думку щодо твердження про обмеженість реформ, які уряд імперії проводив для стабілізації ситуації.
Австро-Угорщину називали «клаптиковою монархією», бо вона складалася з багатьох земель і народів з різними мовами, культурами та історичними традиціями, об’єднаних під владою Габсбургів. Після компромісу 1867 р. німецька еліта домінувала в австрійській частині, а мадярська — в угорській, тоді як слов’янські народи (чехи, словаки, хорвати, румуни, українці та інші) не отримали рівноправної автономії. Реформи переважно зміцнювали позиції двох панівних націй і розвивали індустріальні центри, але майже не розв’язували національні суперечності й соціальні проблеми села. Тому їх можна вважати обмеженими: вони частково модернізували імперію, але не ліквідували головних джерел нестабільності.
§16. Розвиток Китаю та Японії в ХІХ – на початку ХХ ст.
Обговоріть у класі (§16, паназіатизм)
Які особливості колоніальної політики великих європейських держав, на вашу думку, сприяли виникненню ідеології паназіатизму, що прагнула утвердити рівність Азії із Заходом?
Паназіатизм виник як реакція на агресивну колоніальну політику європейських держав, які розглядали азійські народи як «нижчі», нав’язували нерівноправні договори, економічну експлуатацію й політичне підпорядкування. Постійні приниження, поділ територій на «сфери впливу» й ігнорування суверенітету азійських країн спонукали інтелектуалів шукати спільну азійську ідентичність і вимагати рівноправ’я із Заходом.
Поміркуйте (§16.1, розвиток Китаю)
За текстом параграфа визначте основні риси розвитку Китаю протягом ХІХ – на початку ХХ ст.
У ХІХ – на початку ХХ ст. Китай переживав глибоку кризу: поразки в опіумних війнах і нерівноправні договори перетворили його на напівколоніальну державу, поділену на сфери впливу іноземних держав. Усередині країни вибухали масові повстання (тайпінське, дунганське, іхетуаньське), що підривали єдність імперії та послаблювали владу династії Цін. Спроби модернізації — рух «самозміцнення», «Сто днів реформ» і пізні реформи Цін — були запізнілими й непослідовними та наштовхнулися на опір консерваторів і іноземний тиск. На цьому тлі зростала національна свідомість, і в 1911 р. Сіньхайська революція повалила монархію, перетворивши Китай на республіку.