Вправи: 511

511. І. Складіть і запишіть тези невеликого висловлення на одну з поданих тем: «Інтернет - найзручніше джерело інформації», «Недоліки Інтернету», «Поради щодо пошуку інформації в Інтернеті». Підготуйте усне висловлення за тезами.

«Інтернет – найзручніше джерело інформації»:

Інтернет надає доступ до великої кількості інформації.

Пошук потрібних відомостей займає лічені секунди.

Є багато сайтів, енциклопедій, словників онлайн.

Можна дізнатися новини, навчатися, читати книги.

Інтернет доступний майже скрізь — вдома, у школі, на телефоні.

Це зручно і швидко — тому Інтернет є найзручнішим джерелом інформації.

Інтернет сьогодні є найзручнішим джерелом інформації. Він дозволяє швидко знайти потрібні відомості з будь-якої теми. Онлайн можна прочитати книги, подивитися навчальні відео, скористатися енциклопедіями чи словниками. Перевагою є й те, що доступ до Інтернету маємо майже всюди — удома, у школі, навіть на телефоні. Це економить час і допомагає навчатись ефективніше. Саме тому Інтернет — надзвичайно зручне і корисне джерело інформації.

ІІІ. Поясніть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавалися, виконуючи вправу.

Читання – уважно прочитав інформацію про Інтернет.

Письмо – склав тези.

Говоріння (під час обговорення з однокласниками).

95.

Мечем, дощем, вівчарем, калачем, футляром, плащем, площею, пригорщею, пластиром, кручею, грушею, столяром, ювіляром, господарем, шахтарем.

96.

з якою метою?

чому?

у якій?

де?

97.

У барвінку купали немовлят, щоб росли здоровими та щасливими.

Йому здавалося, що їхатимуть цілу вічність без кінця і краю.

Коли навесні прилітають лелеки минулого, чую чужі голоси.

Над ставком, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево, неначе на повітрі ворушились якісь пасма тонких золотих ниточок.

Вони танцювали доти, доки зовсім потомилися.

Пробач мені, серпневий степе, бо завинив, здається, знов і на побачення до тебе я не зібрався, не прийшов (В. Крищенко).

100.

Прийде час, коли наука випередить фантазію (означальне).

який?

[ ], (коли ).

Скажи що–небудь, щоб я тебе побачив (обставинне мети).

з якою метою?

[ ], (щоб ).

Будь–яка праця стає творчістю, якщо ти вкладаєш у неї душу (обставинне умови).

за якої умови?

[ ], (якщо ).

Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні (обставинне умови).

за якої умови?

[ ], (коли ).

Людина, яка не вміє мовчати, не вміє й говорити (означальне).

яка?

[ (яка ) ].

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (обставинне часу).

коли?

[ ], (коли ).

Слово, яке йде від серця, завжди проникає в серце. (означальне).

яке?

[ (яке ) ].

Випередить:

випередить – основа, перед – корінь, ви – префікс, и – суфікс, ть – суфікс.

Вкладаєш:

вклада – основа, клад – корінь, в – префікс, а – суфікс, єш – закінчення.

Вправа 102.

Першим українським князівством, яке наприкінці ХІ століття відокремилося від Києва, було Галицьке.

яким?

[ (яке ) ].

Цей могутній володар, який повелівав Києвом і «закривав на замок» свої рубежі від Угорщини та Візантії, мав великий авторитет на міжнародній арені.

який?

[ (який ) ].

Вправа 104.

Каміння, що сиплеться з–під ніг, летить у прірву.

Шумлять сосни, що піднімаються на скелястих берегах.

Метелик, який пурхав на лузі, спустився на квітку.

Вправа 105.

(СПР з підрядним причини): У цьому суєтливому поспіху ми погубили прекрасні слова (чому?), тому що вони раптом стали непотрібні.

чому?

[ ], (тому що ).

(СПР з підрядним мети):Місце для ночівлі вибрали на узвишші (навіщо?), аби вітром здувало мошву та комарів.

навіщо?

[ ], (аби ).

Усі мовчали (незважаючи на що?), незважаючи на те що ніхто не спав.

незважаючи на що?

[ ], (незважаючи на те що ).

Вправа 106.

Депутата, суглоба, кінотеатру, Парижа, Єгипту, кисню, морозу, Пирятина, каштана, батальйону, оркестру, лимона, чагарнику, кілометра, конуса, інтелекту, барабана, млина, Китаю, автобуса, інституту.

Вправа 108.

Мені дуже сподобався фільм «Поводир», у якому одну з ролей майстерно зіграла Джамала. (підрядне означальне)

У липні я з батьками побував в Одесі, де в липні проходив міжнародний кінофестиваль. (підрядне означальне)

Мене вражає талант актора й режисера Рассела Кроу, чий фільм «Шукач води» нещодавно вийшов на екрани. (підрядне означальне)

Вправа 109.

Сет – одна партія у грі в теніс, для перемоги в якому потрібно виграти не менше шести геймів.

яка?

[ ], (в якому ).

Я люблю фолк–рок, який поєднує музичні елементи року та сучасного міського фольклору.

який?

[ ], (який ).

Завдання серфінгіста – піймати хвилю, яка йде до берега, й проїхати на її гребені на спеціальній дошці лежачи або стоячи.

яку?

[ , (яка ), ].

Гомін гірських потоків, які бігли вниз, підхоплюючи все на своєму шляху, вривався у відчинене вікно.

яких?

[ , (які ), ].

На вулиці міста Переяслава й досі росте акація, яку посадив Т. Шевченко зі своїм другом Козачковським.

яка?

[ ], (яку ).

Вправа 110.

На повітряній кульці були дуже гарно намальовані червоні вуста, що усміхалися (І. Калинець).

які?

[ ], (що ).

На станції, де сходилися залізничні колії, було багато пасажирів (В. Бойко).

якій?

[ , (де ), ].

Над містом стояло розпечене сонце, яке швидко доїдало рештки туману (В. Шевчук).

Поезія – це чудо із чудес, яке бринить у Всесвіт звуком кожним (Г. Дудка).

На шляху під високим вузлатим шатром дерев, над яким, перегойдуючись, тріпотіло низьке небо, замаячила самотня постать (М. Стельмах).

І той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою (В. Сосюра).

Вправа 111.

Тема: сучасне мистецтво в контексті останніх подій в Україні

Мікротеми: тема добра, любові, кохання, щасливого дитинства.

Речення з підрядними означальними:

Богиня зі слов’янської міфології з’явилася на стіні будинку біля майдану Незалежності, де 2014 року почалася Революція Гідності (сполучне слово де).

Руки, які зображені на фресці, розламують меч. (сп. слово які)

Диптих, який передає стосунки між чоловіком та жінкою – дружні, любовні, просто людські, створив колишній шахтар, а нині відомий український стріт–артист Олександр Корбан. (сп. слово який)

На іншому муралі цього ж митця зображено хлопчика, який запускає паперові літачки. (сп. слово який)

Чарівну українку, яка притискає до себе вишиванку, зобразив австралієць Гвідо ван Хелтен. (сп. слово яка)

Вправа 113

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України Олексій прочитав інформацію, яка його зацікавила.

Після авторалі, яке відбулося у Львові, ми радісні повернулися додому.

Доступ до закритих бібліотечних фондів надається тим відвідувачам, які вступили до аспірантури.

Першу партію продукції, яку ми замовляли, відвантажено за кордон.

На електронну адресу, яку Ви отримаєте за кілька хвилин, потрібно надіслати скановану копію свідоцтва про народження.

Вправа 114.

А) Дружба, яка перевірена не лише часом, а сумними й радісними подіями, є найбільшим скарбом.

Б) Ми йдемо за тими, чиї слова западають у душу.

Вправа 115.

Автор дякує практикам–вихователям, які надали допомогу в проведенні дослідження.

Вони пішли до містка через струмок, який впадав у річку.

Старий Ібрагім сидів на піщаному пагорбі, що схожий на горб великого верблюда, і дивився на захід.

Вікно моєї кімнати виходило в сад, який поріс смородиною, малиною та кропивою вздовж паркану.

Смуги сонячних відблисків від хвиль, які підіймали весла, мірно бігли по берегах.

Вправа 117.

Сама ж місцина, де розташувалася Лісова Гута, напрочуд гарна (П. Дорошко).

Обминувши луг, що вкрився міддю, слід до хати губиться в бору (М. Стельмах).

Два деркачі, що почали перегукуватися в траві над Десною, раптом притихли. (О. Довженко).

Обминувши:

обминувши – основа, мин – корінь, об – префікс, у – суфікс, вши – суфікс.

Вкрився:

Вкрився – основа, кр – корінь, в – префікс, и – суфікс, в – суфікс, ся – постфікс.

Вправа 18.

На картині зображено прекрасну пору року – осінь, яка вже вступила у свої права.

Ця красуня одягла дерева у золотаве, червоне, жовтогаряче вбрання.

Стежка, що в’ється між дерев, вкрита незвичайної краси килимом із листя.

Із сумом проглядає через гілля чисте блакитне небо.

Сонечко ще шле свої промінці, намагаючись хоча би трохи зігріти землю.

Усе навколо світиться, вражає красою, але природа вже готується до сну.

Вправа 119.

Іноземна бандероль, старий накип, головний біль, величезне цунамі, молодий полин, пожовклий псалтир, далекий Сибір, наїжджена путь, колишня розкіш, часта мігрень, новий шампунь, білосніжний тюль, рожевокрилий фламінго, небезпечна цеце, перша авеню, білий какаду, солодке авокадо.

Вправа 122.

Мені здавалося, що я тут відкрив для себе Україну (Р. Федорів).

що?

[ ], (що ).

Французький математик Лаплас говорив, що винайдення логарифмів продовжило життя обчислювачів (3 посібника).

що?

[ ], (як ).

Люблю, як гнуться осокори на вітрах і пружно випрямляють свої широкі зелені плечі (І. Цюпа).

Княгиня вважала, що тільки нездатність до справжнього щасливого життя штовхає людей на жорстокість (О. Козуля).

Хочеться, щоб діти були мандрівниками й творцями в цьому світі (В. Сухомлинський).

А далі й не встежиш, як почнуть щодня розквітати весняні квіти (О. Копиленко).

Вправа 123.

складнопідрядні речення зі з'ясувальними підрядними частинами

Раптом виявилося, що Павка великий винахідник–конструктор.

Нехай же всі про те почують, що розповів Дніпро мені.

Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори?

Я б так хотів, щоб ти була щаслива.

Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.

складнопідрядні речення з означальними підрядними частинами

Зорею станьмо для людей отих, яких на світі ще нема живих.

Бджола виповзла з вулика, посиділа на його вологій приступці, умилася холодною росиною, що скотилася з дашка.

Вправа 124.

Недарма кажуть, що пожежі легше запобігти, ніж її погасити.

що?

[ ], (що ).

Усі ми маємо добре усвідомити, що мир – це терпимість і злагода, взаємна повага і співпраця, ненасильство у стосунках між людьми, у відносинах між державами й народами.

що?

[ ], (що ).

Вправа 126.

Дорогими для мене стали схили Дніпра, де колишуться віти закоханих мрій. (СПР з підрядним означальним)

які?

[ ], (де ).

Хай розкажуть коханій, як я вірно люблю.

що?

[ ], (як ).

Я хочу, щоб ти завжди був у квіту, Києве мій!

Вправа 130.

А ось на це я відповім, що дорослі довіряють тим, хто не підводить, на кого можна покластися.

Михайло Іванович сказав одного разу, що культура починається з умивання обличчя.

Інший дитячий голос запитав, що він тут робить.

Кульков сказав, що шукати друзів у майбутньому – доля самотності.

Микола Микитович урочисто відповів, що у житті жодної квітки не продав.

Вправа 131.

Щирістю, розкішшю, радістю, піччю, ніччю, ніжністю, любов’ю, педаллю, областю, діагоналлю, користю, каламуттю, сухістю.

Вправа 133.

Там, де є українці, там завжди мистецтво (Ю. Липа).

де?

[ ], (де ), [ ].

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами (Л. Костенко).

де?

(де ), [ ].

Може, там, де зоря, мрій зірву досхочу¹ (Г. Овсієнко).

де?

[ , (де ), ].

Нехай гнеться лоза, куди вітер погне (С. Руданський).

куди?

[ ], (куди ).

Там, де ти колись ішла, тиха стежка зацвіла (Б. Олійник).

де?

[ , (де ), ].

Де щастя упало, там і приятелів мало (Нар. творчість).

де?

(де ), [ ].

Вправа 137.

Уночі, як Чумацький Шлях сріблисту куряву простеле, вийди на Дніпро! (П. Тичина).

коли?

[ , (як ), ].

Та в порожнечі нам блукати, аж поки ми тягар того хреста донесемо до нашої Голгофи (І. Качуровський).

куди?

[ ], (куди ).

Поранилась, скривилася хмаринка, коли із вітром юним пустувала, й на заході шовковою хустинкою кривавий пальчик тихо витирала (Г. Дудка).

коли?

[ , (коли ), ].

Щойно за Дніпром виткнулося сонце, в Січі раз, і вдруге, і втретє стрельнула гармата (П. Панч).

коли?

( ), [ ].

Тільки–но вдарять у лісі морози, засинають у барлогах ведмеді (І. Соколов–Микитов).

коли?

( ), [ ].

Щоразу, коли я дивлюся на зелені мережива полезахисних лісосмуг на ланах, мені пригадуються радісні години нашої праці (В. Сухотлинський).

коли?

[ , (коли ), ].

Вправа 138.

У мене перехопило подих, щойно дівчина підійшла до мене.

Я швидко навчився кататися на скутері, після того як мені його подарували.

У концертній залі стало тихо, як тільки вийшов співак.

Тоді ми зможемо купити новий принтер, коли заробимо достатньо грошей.

Потрібно докласти багато зусиль, перш ніж зібрати добрий врожай.

Туристи вирушили в дорогу, ледве відпочивши на стоянці.

Вправа 139.

Після того як сонце сховалося за хмарами, квіти стали менш барвистими.

Доки світило сонце, лід вигравав у його промінні міріадами іскор.

Як у хаті всі засинали, я навшпиньках виходив на вулицю.

Коли текст листа відредагували, його переслали електронною поштою.

Лектор почав відповідати на запитання, коли закінчив доповідь.

Вправа 140.

Вода буває парою, рідиною, твердим тілом, коли замерзне.

коли?

[ ], (коли ).

Якою холодною здається вода рано–вранці, коли повітря вже нагрілося.

коли?

[ ], (коли ).

Увечері, як потягне холодком, купатися влітку особливо приємно.

коли?

[ , (як ), ].

План.

Наші знання про воду.

Теплоємність води.

Вода як складова людського тіла.

Вода рятує у спеку.

Молекулярна будова води.

Стиль мовлення – публіцистичний, тип мовлення – опис.

Вправа 141.

Усі дерева, що росли над водою, вдяглися в зелене вбрання. (СПР з підрядною означальною частиною)

Там, де річка перетинає давні кристалічні породи, над її стійким правим берегом висить кам’яна брила. (СПР з підрядною обставинною місця)

Люди перестають думати, коли перестають читати. (СПР з підрядною обставинною часу)

Де ходить сон стежками лісовими, дрімає в місті темний вітровій. (СПР з підрядною обставинною місця)

Над озером, де плачуть верби, стоїть вродлива мавка чорноброва. (СПР з підрядною обставинною місця)

Коли ще тільки має скреснути річка, прилітає маленька пташка. (СПР з підрядною обставинною часу)

Вправа 142.

Коли спостерігав зовнішній світ, Григорій намагався забутися, особливо в години дозвілля.

Іван Франко, коли писав про молодого В. Винниченка, щиро–радісно вигукнув: «І звідки ти такий узявся?»

Коли перейшли довгим дощаним мостом через Дніпро, подорожні обернулись назад і поклали три земних поклони святому місту.

Дозві́лля [до^узв’і́л´: а]

Дощани́м [дошчани́м]

Вправа 145.

Ольжин, доньчин, доччин, Ївжин, онуччин, Мелашчин, свекрушин, Надіїн, Соломіїн, товаришів, лікарів, школярів, оленячий.

Вправа 147.

Чим довше стояв на носі катера, пильно та незворушно вдивляючись у манливі береги, тим ближчою й зрозумілішою починала видаватися йому ріка (Є. Гуцало)

у якій мірі?

( ), [ ].

Вправа 148.

1. Сонця так багато, що аж небо побіліло від нього (Олесь Гончар). (обставинне міри і ступеня)

наскільки?

[ ], (що аж ).

Речення складне, сполучникове, складнопідрядне з підрядним обставинним міри і ступеня, розповідне, неокличне.

Головне речення: сонця так багато – просте, односкладне, безособове, повне, поширене, неускладнене.

Підрядне речення: що аж небо побіліло від нього – просте, двоскладне, поширене, неускладнене, приєднується до головного сполучником що аж.

2. Скільки хвиль у бурхливому морі, стільки співів у серці моїм (Леся Українка). (обставинне міри і ступеня)

скільки?

(скільки ), [ ].

3. Треба так звалити дерево, щоб кряжиста дубина, гуркнувши на землю, не зламала і не пошкодила інших дерев (В. Близнець). (обставинне способу дії)

яким способом?

[ ], (щоб ).

4. Хмари повзли так низько, що перехожі несподівано виринали з них і так само несподівано тонули (В. Симоненко). (обставинне міри і ступеня)

наскільки?

[ ], (що ).

5. Тарас був такий схвильований, що йому аж перехоплювало подих (В. Ткаченко). (обставинне міри і ступеня)

наскільки?

[ ], (що ).

6. Голос так дзвенить, плете шовки–узори, що серце завмира (обставинне міри і ступеня)

наскільки?

[ ], (що ).

Вправа 151.

У лісі поволі смеркало, немов^{сполучник} чиясь невидима рука насувала на нього шапку (Марко Вовчок).

Людина прагне до щастя одвічно, як^{сполучник} ріки в долини (М. Нагнибіда).

Кострубаті й присадкуваті верби міцно чіплялися оголеним корінням за землю, немов^{сполучник} хижий птах загнав пазури в здобич (М. Коцюбинський).

Між мозолями сині розколини, наче^{сполучник} між горами сині ріки (Д. Павличко).

Довгим ключем пливли по небу хмари, як^{сполучник} журавлі у вирій (М. Стельмах).

Весна торкається крихкого снігу, мов^{сполучник} силу пробує свою вона (В. Ткаченко).

Як^{сполучник} тиха вода в річці, пропливали спогади (А Шиян).

Вправа 153.

Що довше я спілкувався в соціальних мережах, то менше часу займався спортом. (СПР з підрядною обставинною частиною міри й ступеня дії)

Молодий місяць був таким тонким, що ледь–ледь виднівся на горизонті. (СПР з підрядною обставинною частиною міри й ступеня дії)

Прес–конференцію було підготовлено настільки ретельно, що у присутніх не було жодних нарікань. (СПР з підрядною обставинною частиною міри й ступеня дії)

Дніпро лежав перед ними такий неосяжний, неначе море. (СПР з підрядною обставинною порівняльною частиною)

Цвіте липа так буйно й розкішно, неначе хто навмисне накидав того цвіту. (СПР з підрядною обставинною частиною міри й ступеня дії)

Вправа 156.

Дитячі голоси як дзвіночки.

Стежка, неначе лоза виноградна, пнеться по білій стіні гори.

Мамина усмішка як сонце.

Мамина усмішка, як сонце, зігріває нас.

Роса посипалась, як дощ.

Гори наче липнуть у небо чистим, легким візерунком.

Ніч – наче озеро в берегах неба.

Стежка – дорога, шлях, путь, стежина, доріжка, плай.

Вправа 157.

СПР з підрядними порівняння:

Неначе ліхтар Діогена, над вічністю місяць висить.

Вже вростає в історію літо, як у рани вростає сіль.

Летітиме земля все так же, між світами, в холодну вишину, як лине вічний час.

Гострі іскорки сіються донизу так, як навесні пелюстки з розквітлої черешні та вишні.

СПР з підрядними способу дії й ступеня:

Чим більше темніло, тим вітер, здавалося, дужчав.

Поза хатами тяглися виноградники на всі боки, скільки можна було бачити оком.

Часом Десна розливалася так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси.

Ліхтар Діогена – наполегливо, але безрезультатно намагатися знайти когось або щось.

Вправа 158.

Пишемо, можемо, кричимо, муркотимо, бурмотите, буркочеш, гуркочеш, белькочете, бачимо, волочите, стелиш, свистимо.

Вправа 160.

___________ – головна частина – підрядна частина

У цьому суєтливому поспіху ми погубили прекрасні слова, бо^{сполучник} вони раптом стали непотрібні (С. Пушик).

Оскільки^{сполучник} такий звичай був лише в Стародавньому Римі, то вислів «відкласти до грецьких календ» означав «ніколи й нічого не зробити» (В. Скуратівський).

Годуй діда на печі, тому що^{сполучник} й сам там будеш (Нар. творчість).

Час – найлютіший кат якраз тому, що^{сполучник} він – найгуманніший лікар (В. Пахаренко).

У цьому суєтливому поспіху ми погубили прекрасні слова, бо вони раптом стали непотрібні.

чому?

[ ], ( бо ).

Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш.

чому?

[ ], ( тому що ).

Вправа 162.

Я вирішив стати осторонь і подивитися, бо^{сполучник} я жодного разу не грав у хокей.

чому?

[ ], ( бо ).

На Великдень ми збираємось усією родиною, адже^{сполучник} це наша традиція.

чому?

[ ], (адже ).

Завжди робіть добро, тому що^{сполучник} добро ніколи не забувається.

чому?

[ ], (тому що ).

Неможна голосно розмовляти у громадському транспорті, оскільки^{сполучник} це суперечить правилам поведінки.

чому?

[ ], (оскільки ).

Я рідко читаю поезію, через те що^{сполучник} люблю читати пригодницькі романи.

чому?

[ ], (через те що ).

Вправа 164.

Ми маємо потужний веб–сервер, так що обробка звітів проходить швидко.

Я часто зі старшим братом ходив у боулінг, так що під час командної гри я показав найкращий результат.

Міська рада ухвалила рішення про зміну назв вулиць і провулків, так що наша вулиця відтепер називається Максима Рильського.

Вправа 165.

Відеопрезентація була напрочуд корисною, так що студенти змогли використати отримані знання на практиці.

Пошкоджені музичні файли вдалося відновити, так що ми знову можемо насолоджуватися улюбленою музикою.

Цього літа ми навчилися кататися на роликових дошках, так що наступного року зможемо взяти участь у змаганнях.

Нам не вдалося отримати доступу до архівних матеріалів, тому що вони були вилучені з архіву два роки тому.

Прохання про надання кредиту не задовольнили, оскільки були надані не всі документи.

Відеоконференцію довелося скасувати, через те що виникли проблеми з інтернетом.

Вправа 170.

Не бував ти у наших краях, бо відтіль не таким би вернувся (підрядне обставинне причини).

чому?

[ ], (бо ).

Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (підрядне обставинне наслідку).

і який наслідок?

[ ], ( так що ).

Речення складне, сполучникове, складнопідрядне з підрядною обставинною частиною наслідку, розповідне, неокличне.

Головне речення: теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця – просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками.

Підрядне речення: так що дерева потопали в ньому – просте, двоскладне, поширене, неускладнене, приєднується до головного сполучником так що.

Сердега так перелякався, що аж тремтить (підрядне обставинне міри й ступеня).

як?

[ ], (що аж ).

Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (підрядне обставинне наслідку).

і який наслідок?

[ ], ( так що ).

Молоді, чорняві скрипалі позакидали голови назад, так що на їх ледве держалися шапки (підрядне обставинне наслідку).

і який наслідок?

[ ], ( так що ).

Здоровенний дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним ((підрядне обставинне наслідку).

і який наслідок?

[ ], (так що ).

На березі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара (підрядне обставинне причини).

чому?

[ ], (тому що ).

Вправа 171.

Пів–Києва, півдороги, півоколиці, пів–Одеси, пів’яблука, пів–Ялти, півапельсина, пів–Харкова, пів’ялини, півсторінки, міні–диктант, пів’їдальні, прес–конференція, прем’єр–міністр.

Вправа 173.

Для того щоб^{сполучник} стати гарним діджеєм, треба добре знатися на музиці.

Він влаштувався на цю роботу, з тією метою щоб^{сполучник} отримати вільний доступ до інформації.

Він ретельно готувався, з тим щоб^{сполучник} стати учасником обласного етапу конкурсу.

Громадські активісти, аби^{сполучник} на вулицях міста було гарно й затишно, висадили чимало дерев.

Щоб^{сполучник} мати добрих приятелів, треба й самому бути доброю людиною.

Вправа 176.

Ні, ти не знаєш добре України, якщо на Запоріжжі не бував (П. Ребро).

за якої умови?

[ ], (якщо ).

Запорізька Січ, острів Хортиця – осередок козацтва. Це наша історія, славне минуле України. Щоб по–справжньому відчути і проникнутися духом козацтва, любов’ю до волі, до України, треба відвідати Запоріжжя.

Якщо не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, тоді з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому їй не шкодити (Г. Сковорода).

за якої умови?

(якщо ), [ ].

Людина повинна добре розумітися на тому, що робить. Треба знати, як саме і чим можна допомогти. Коли втручатися у справи інших, не знаючи усіх деталей, можна завадити справді корисним діям. Саме в такій ситуації найкраща допомога – не заважати.

Вправа 179.

Якщо^{сполучник} не буде пісні, життя буде безбарвним і сумним.

Якщо^{сполучник} хочеш розібратися в людях, прагни спочатку пізнати себе.

Якщо^{сполучник} добре підготувати домашнє завдання, то можна отримати гарні оцінки.

Якщо^{сполучник} усвідомити своє призначення, то можна по–справжньому відчути задоволення від життя.

Якщо^{сполучник} наполегливо працювати, то можна досягти успіху.

Вправа 184.

Незважаючи на те що в нашому місті ще немає велотреку, наші земляки були найкращими з велотуризму.

Підготовка до експедиції продовжувалася, хоча була холодна зима.

У вікно вривалося свіже повітря, дарма що було душно.

Хай мені не вдалося зустрітися з фаворитами футбольного турніру, до зустрічі з ними я готувався дуже ретельно.

Хоч ставок був далеко від нашого села, ми часто ходили туди ловити рибу.

Вправа 185.

Ми приїхали сюди так швидко, для того щоб зустрітися з вами особисто.

Діти, аби встигнути на автобус, йшли дуже швидко.

Якщо я прилечу до Одеси, то обов’язково тебе відвідаю.

Він отримав диплом, дарма що вчитися було дуже важко.

Хоч увесь день ішов дощ, але ми виходили на прогулянку.

Вправа 187.

Щоб лиха не знати, треба своїм плугом орати. (підрядне обставинне мети)

з якою метою?

(щоб ), [ ].

На те щука в річці, щоб карась не дрімав. (підрядне означальне)

яка?

[ ], (щоб ).

Не поможе й булава, коли дурна голова. (підрядне обставинне умови)

за якої умови?

[ ], (коли ).

Не клади пальця в рот, бо відкусять. (підрядне обставинне причини)

чому?

[ ], (бо ).

Де сила панує, там правда мовчить. (підрядне обставинне місця)

де?

(де ), [ ].

Чоловік має два вуха, щоб більше слухав, і один язик, щоб менше говорив. (підрядне обставинне мети)

для чого?

[ , (щоб ), ], (щоб ).

Як немає сили, то й світ не милий. (підрядне обставинне умови)

за якої умови?

(як ), [ ].

Вправа 188.

Дорогий – дорожчий, високий – вищий, дужий – дужчий, близький – ближчий, вузький – вужчий, довгий – довший, білий – біліший, низький – нижчий, поганий – гірший, великий – більший.

Вправа 191.

Бринять живою радістю ліси, як ранок спалахне на небокраї, як сонце огняне завісу піднімає із їх первісної і чистої краси (В. Симоненко).

коли?

коли?

[ ], (бо ), (як ).

Вправа 192.

І досі не з’ясовано, кого насправді зображено на картині, чому ця жінка в жалобі й водночас усміхається, що хотів сказати людству цією роботою майстер.

Згодом з’явилися інші версії про те, що на картині не жінка, а чоловік, що Леонардо створив автопортрет.

Кожний бачить у ній те, що йому близьке, що хвилює, болить.

Вправа 194.

Я ладен стати й грудкою земною, аби шуміла поруч десь ріка і небо голубіло наді мною (Д. Луценко). (підрядні обставинні мети)

з якою метою?

[ ], (аби ) і ( ).

Люблю весну, коли плюскочуть ріки, коли рида од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задуманих алей (В. Сосюра). (підрядні означальні)

яку?

[ ], (коли ), (коли ) і ( ).

А коли відлетять в далину журавлі і зів’яну десь квіткою в житах волошковою, та калина червона на могилі моїй буде вічно співати українською мовою (Є. Лещук). (підрядні обставинні часу)

коли?

(коли ) і ( ), [ ].

Як гарно, коли йде надворі дощ, а в хаті теплий дух снує духмяний (Г. Дудка). (підрядні обставинні умови)

за якої умови?

[ ], (коли ), а ( ).

Вправа 195.

Я радий, що встиг на маршрутку і що не запізнився на іспит.

Ми не знаємо, що хотів сказати автор, що хотів нам повідомити.

Я впевнений, що день буде гарний, сонце вдосталь нагріє повітря.

196. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте кількість підрядних частин у кожному реченні. Побудуйте схеми речень.

1. Супротивник, який розкриває ваші помилки, набагато корисніший за друга, що приховує їх. (2 ч.); […], (який …), […], (що …). 2. Коли папір з’явився на українських землях, сказати важко, бо через війни й пожежі мало старовинних документів збереглося. (1 ч.); (Коли …), […], бо […]. 3. Тільки коли ми досягаємо мети, ми вирішуємо, що шлях був правильний. (2 ч.); […], (коли …), […], (що …). 4. Коли подме вітерець, зламана бадилина так поскрипує, наче дивовижна істота скімлить і легенько стукає зубами. (1 ч.); (Коли …), […], наче […]. 5. Із щедрівок, які взимку виспівувались під вікнами добрих людей, я знав, що за плугом навіть сам Бог ходив. (2 ч.); […], (які …), […], (що …).

ІІ. Підкресліть займенники як члени речення.

Вправа 198.

Шум дощу був такий спокійний і тихий, що зовсім не вірилося, що в таку ніч тисячі людей місять болото по грузьких дорогах (Гр. Тютюнник ). (підрядне обставинне міри і ступеня дії, підрядне з’ясувальне)

наскільки? у що?

[ ], (що ), (що ).

Я ніколи не забуду тих важких часів, які випали на долю мого народу, коли я ще грався в ляльки (Ю. Збанацький). (підрядне означальне, підрядне обставинне часу)

яких? коли?

[ ], (які ), (коли ).

Школа є доброю тільки тоді, коли вона усвідомила ті основні закони, якими живе народ (Л. Толстой). (підрядне обставинне часу, підрядне означальне)

коли? які?

[ ], (коли ), (якими ).

Машина мчить краєм степу, звідки на всю широчінь видно морську затоку і скелю крейсера, що видніє в сліпучій далечі (Олесь Гончар). (підрядні означальні)

якого? якого?

[ ], (звідки ), (що ).

Мене приніс на наш город лелека, що знов за мною прилетить здалека і вже навіки віднесе туди, де книг крильми шумить бібліотека (Д. Павличко). (підрядне означальне, підрядне обставинне місця)

який? куди?

[ ], (що ), (де ).

Вправа 202.

СПР з неоднорідною підрядністю

Як тільки наступив вечір, попереду встали силуети гір, ніби вони виступали з блакиті самого небосхилу (Олесь Гончар).

коли? як?

(як тільки ), [ ], (ніби ),

Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди день, коли мене родила мати для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко).

СПР з однорідною підрядністю

Ми працю любимо, що в творчість перейшла і музику палку, що ніжно серце тисне (М. Рильський).

яку?

[ ], (що ), (що ).

Напитай мені, брате, хату, щоб корінням росла з Дніпра і щоб вікнами для добра слала пісню свою багату (М. Боровко).

Тепер чекай, коли насниться літо і спогади у серці оживуть (І. Турчин).

СПР з послідовною підрядністю

Але правди в брехні не розмішуй, не ганьби все підряд без пуття, бо на світі той наймудріший, хто найдужче любить життя (В. Симоненко).

На твоєму людському шляху каміння, яке ти повинен прибрати, щоб тим, хто за тобою, було легше (В. Сухомлинський).

яке? з якою метою? кому?

[ ], (яке ), (щоб , (хто ), ).

Вправа 203.

Здавалося, що сніг ітиме весь день, що доріг зовсім не буде видно. (підрядні з’ясувальні)

Мені подобається, коли соковиті яблука падають у траву, коли вони посміхаються з землі своїми червоними щічками. (підрядні з’ясувальні)

Я довго їхав польовою дорогою, уздовж якої цвітуть сині сокирки, які, здавалося, увібрали в себе колір літнього ясного неба. (підрядні означальні)

У юності я регулярно влаштовував собі сповідь, що я зробив за місяць доброго, що нового я дізнався. (підрядні означальні)

Земля відчуває своїм лоном, що скоро вже настане весна, що нарешті зійде почорнілий від бруду сніг. (підрядні з’ясувальні)

Коли надходить темна ніч, ліси дзвенять німою тугою, що аж стає моторошно. (підрядне обставинне часу, підрядне обставинне міри і ступеня)

Вправа 204.

Прошите яскравими зорями небо звисає так низько, що, коли б не скеля, яка його підпирає, воно спустилося б прямо на нас (А Дімаров).

наскільки? за якої умови? яка?

[ ], (що , (коли ) , (яка ) ).

Вправа 205.

Береться мудрість не із заповітів

Якось тато сказав: «У житті я зустрічав чимало розумних людей, а от мудрі – траплялися не часто». Тоді я вперше замислився над тим, що поняття «розум» та «мудрість» дійсно різняться. Людина може щодня прочитувати кількасот сторінок книг, володіти кількома мовами тощо, але це не додасть їй мудрості, якщо вона не буде пропускати ці знання через душу, якщо не буде робити власних висновків. Щодня нам доводиться робити вибір, приймати рішення, які не завжди бувають правильними, але навчатись на власних помилках, а не закривати на них очі – це і є мудрість. Живучи серед людей, ми дуже часто когось засуджуємо за те, що не вписується у наше світосприйняття. Ми іноді навіть не замислюємося, що світ існує не лише таким, яким ми його бачимо. Він різнобарвний, можливо, іноді занадто строкатий, але, якщо комусь у ньому комфортно, якщо людина у ньому щаслива, ми повинні з повагою до цього поставитися. У цьому є мудрість.

Вправа 206.

Святослав уявив собі, що б сталося, якби раптом згас цей вогник і якби у нього не було при собі електричного ліхтарика. (послідовна підрядність)

Ми знали, що під пухким снігом, якщо розгребти його руками, можна знайти свіжі лісові квіти. (послідовна підрядність)

Попереду, куди вела дорога, було дещо світліше, тому що за щільними хмарами виднілися відблиски безрадісного грудневого дня. (неоднорідна підрядність)

Через вікно я побачив, як великий сірий птах сів на гілку клена у саду. (одне підрядне речення, підрядне з’ясувальне)

Вправа 207.

Попелястий, мерехтіти, продзвенів, принесу, чекати, справедливий, дрижати, крислатий, застилаю, шинель, вишенька, печиво, мереживо, марево, президент, директор, преамбула, престижний.

Вправа 209.

Мовили, що колись із цього каменя боги деревлянської землі скинули в чорториї якогось київського заброду–священика, що хотів був їх віру замінити новою, ромейською (Р. Іванченко). (послідовна підрядність)

що? якого?

[ ], (що ), (що ).

Коли землероби обсіювались і наставало більше часу, коли проміння сонця припікало відчутніше і розвиток органічного життя йшов швидше, слов’яни справляли свято на честь Лада (Я. Головацький) (однорідна підрядність)

коли?

коли?

коли?

(коли ), (коли ) і ( ), [ ].

Там, де річка перетинає давні кристалічні породи, над її стійким правим берегом височить велика кам’яна брила, що нагадує голову древнього рицаря, який вдивляється в блакить річки (Г. Скурлат). (неоднорідна підрядність)

де? яка? якого?

[ , (де ), ], (що ), (який ).

Отакого вечора, коли цвітуть садки і з кожного лунає знеможливе пташине щебетання, гостріше відчуваєш самого себе і все те, що тебе оточує (Є. Гуцало). (неоднорідна підрядність)

коли?

коли? що?

[ , (коли ) і ( ) ], (що ).

Тиша стояла така містка, що Дмитро почув, як б’ється його серце (Є. Гуцало).

наскільки? що?

[ ], (що ), (як ).

Землероби: землероб – основа, земл – корінь, роб – корінь, е – сполучна голосна, и – закінчення.

Щебетання: щебетанн – основа, щебет – корінь, анн – суфікс, я – закінчення.

Вправа 214.

Дідусь сказав, що батько прийде пізно, що він дороблятиме проект, який він розпочав минулого місяця.

що?

що? який?

[ ], (що ), (що ), (який ).

Речення складне, сполучникове, складнопідрядне з підрядними з’ясувальними та підрядною означальною частинами, розповідне, неокличне.

Головне речення: дідусь сказав – просте, двоскладне, повне, непоширене.

Підрядне речення: батько прийде пізно – просте, двоскладне, поширене, неускладнене, приєднується до головного сполучником що.

Підрядне речення: він дороблятиме проект – просте, двоскладне, поширене, неускладнене, приєднується до головного сполучником що.

Підрядне речення: який він розпочав минулого місяця – просте, двоскладне, поширене, неускладнене, приєднується до головного сполучним словом який.

Ми знаємо, де ви живете, де ви працюєте.

Я не знаю, коли ти все закінчиш і ми зможемо піти на прогулянку.

Вправа 127.

Коли^{сполучник} пісні^іенник мойого^{займенник} краю^{іменник} пливуть^{дієслово} у^{прийменник} рідних^{прикметник} голосах^{іменник}, мені^{займенник} здається^{дієслово}, що^{сполучник} збираю^{дієслово} цілющі^{іменник} трави^{іменник} я^{займенник} в^{прийменник} лугах^{іменник} (М. Рильський).

Звечора, коли всі люди були зайняті святом, запріг він свої волики й поскрипів полозками з села (І. Цюпа).

Якби я керував цим музеєм, я постарався б хоча б одну кімнату, в якій жив Михайло Михайлович, обставити точнісінько так, якою вона була в ті роки, коли там жив письменник (Ю. Яновський).

Дзвенять німою тугою ліси, коли їх ніч тремтлива обнімає і від очей у ревності ховає принади їх первісної краси (В. Симоненко).

Ластівки літали понад самою землею, навіть хлопчаки їх не лякали. (безсполучникове складне речення)

Ластівки літали понад самою землею – сповіщали про наближення дощу. (просте речення)

Ластівки літали понад самою землею, дарма що шуліка висів у небі. (складнопідрядне з обставинним допустовим)

Ластівки літали понад самою землею, а з–за лісу насувала велетенська хмара. (складносурядне речення)

Край дороги пишається стигла шипшина, а край лісу гордовито шелестить ясен. (складносурядне речення)

Край дороги пишається стигла шипшина – стрічає з далекої дороги птахів. (просте речення)

Край дороги пишається стигла шипшина, дарма що давно не було дощів. (складнопідрядне з обставинним допустовим)

Край дороги пишається стигла шипшина, навіть холодні ранки її не лякають. (безсполучникове складне речення)

Вправа 218.

Акації наповнювали повітря ніжним ароматом, який можна було відчути ще здалеку.

Ми вирішили викликати таксі, оскільки боялися спізнитися на поїзд.

Оскільки всю дорогу я йшов дуже швидко, гроза наздогнала мене біля будинку.

Перед нами простелявся похмурий степ, над яким нависла величезна хмара.

Я тільки й думав про майбутній візит до лікаря, тому що боявся людей у білих халатах ще з дитинства.

Голосно загавкали собаки, що лежали під парканом ще хвилину тому зовсім спокійно.

Вправа 220.

Ми тоді працювали, коли ви витрішки продавали.

Ці речі дуже цінні для мене, тому тримаю їх за сімома замками.

Вправа 221.

Перекотиполе, авіалайнер, геополітика, Новоукраїнка, лікар–терапевт, інженер–механік, сон–трава, євшан–зілля, жук–рогач, екс–чемпіон, міні–спідниця, кисломолочний, машинобудівний, кисло–солодкий, хіміко–біологічний, західноукраїнський, атомно–молекулярний, всесвітньо–історичний, жовто–блакитний.

Вправа 224.

На горі стоїть ліс, поза лісом сонце сходить.

На ній була біла гладка сукня з червоними квітами за паском, з правого боку, ті ж квіти яскраво й тепло червоніли у її волоссі.

Вітер, усе вітер, він віє і віє восени.

Вправа 227.

Іде дощ – вони в хаті.

Приїдеш у неділю – підемо гуляти.

Зійшло сонце – і все навколо засміялося.

Вправа 230.

Як заходить сонце, Катерина по садочку ходить.

Коли трапиться слово зрадливе, то геть його, сину, гони.

Я пам’ятаю, що йшла весна своїм походом смілим.

Вправа 233.

________________ односкладні речення

Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л. Костенко). (3 частини)

Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться (Л. Костенко). (3 частини)

Затінок, сутінок, день золотий (Л. Костенко). (3 частини)

Вправа 234.

Підкажи найлагідніше слово /, я його слухняно повторю. [], [].

Містечко давно спочивало /, скрізь було тихо. [], [].

Сад вишневий на порі /, повернулись журавлі. [], [].

І маленькі діти знають: / черепахи не літають. []: [].

Прилетіла зозуля / – великий клопіт дрібним співочим птахам. [] – [].

Принесемо: принес – основа, нес – корінь, при – префікс, емо – закінчення.

Прилетіла: прилетіл – основа, лет – корінь, при – префікс, і – суфікс, л – суфікс, а – закінчення.

Вправа 238.

Мама читала казку, на край ліжка зліталися птахи–зорі (М. Павленко).

Битим шляхом стелиться туман, з півночі холодний вітер мчить (С. Вакарчук).

Вівса, пшениці, ячмені – усе се зіллялось в одну могутню хвилю; вона все топить, усе забирає в полон (М. Коцюбинський).

На бур’янах рясніли блискучими діамантами краплі нічного дощу, світились, як із золота ковані, листочки глухої кропиви, ніжно пахли високі буйні ромашки. (С. Васильченко).

Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба (Л. Костенко).

Могутній – всемогутній, всеможний, всесильний, стосилий, міцний.

Рясніти – рябіти, мерехтіти, сяяти.

Вправа 242.

Було холодно, вітер піднімав сухе листя високо над землею.

Тривожно зашелестіли дерева, вони вже відчували прихід буревію.

Увійшов директор – у класі запанувала тиша.

Вправа 245.

складні речення

БЕРЕЗЕНЬ

Перший весняний місяць нерідко вважають господарем полів і лісів. Довкола вже зникли снігові кучугури, на пагорбах почала тужавіти земля, прокльовуючись ранньою травичкою. Попід вікнами, ощасливлені пробудженням природи, радісно попискують синички, табунці горобців, зібравшись у ватаги, з’ясовують свої «парубоцькі стосунки».

Березень – найочікуваніший місяць селянина. Полагоджено² вози, чекають свого застосування підвішені під стріхою плуги й борони, приготовлена яровина. Із цим місяцем пов’язано чи не найбільше обрядів весняного циклу. Не останню роль у цьому відігравала й та обставина, що це був у наших далеких предків початок нового року (За В. Скуратівським).

Вправа 246.

Безсполучникові складні речення

Відшелестіли^{дієслово} лебеді^{іменник} і^{сполучник} трави^{іменник}, остання^{прикметник} гілка^{іменник} глоду^{іменник} обліта^{дієслово} (Л. Овдієнко).

Одцвітали яблуні, на вітах з’являлись зелені пуп’янки, наливались соком. (В. Дрозд).

Схилився день на золоті жита, упало сонце в Дніпрові пороги (А Гарасевич).

Дощ невпинно по вулицях човгає, відбиває осінні рядки (А Клюско).

Скільки я пам’ятаю бабусю, вона весь час вишивала (Ю. Винничук).

За все вищі були великі верби гіллясті; вони широко розкидалися вгорі, і над хатками, і над тими садочками, зеленіючи ясно на блакитному небі (Б. Грінченко).

Вправа 248.

Обласний, проїзний, зап’ястний, кістлявий, щасливий, пестливий, шістнадцять, студентський, туристський, альпіністський.

Вправа 251.

Ігор полки завертає: жаль–бо йому милого брата Всеволода («Слово про похід Ігорів» ).

Сумує Корсунь староденний: нема журбу з ким поділить (Т. Шевченко).

А серце чуло: біда близько (В. Сичевський).

Хлопець розплющив очі: ранок тільки зачинався (О. Дніпровський).

Поглянь: вуалі білосніжні смагляві вишні надягли (Д. Іванов).

І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М. Рильський).

Вправа 255.

Десь чую: скрипка в тишині своє згадала і мені розповіла про все казково (В. Грінчак).

Не забувай про мудрих вчителів – вони тебе із отчих рук приймали (Л. Гудзь).

Тече ріка між тихих верболозів, росте трава в зарошених лугах (М. Братан).

Во Вифлеємі нині новина: Пречиста Діва зродила Сина (Нар. творчість).

Так виразно ввижається мені болючими безсонними ночами: я жив колись в простому курені над озером з ясними берегами (Олег Ольжич).

Йти йому з лісу не хочеться: звик тут за літо (Гр. Тютюнник).

Не плюй у криницю: пригодиться води напиться (Нар. творчість).

Вправа 258.

На морі ставало темно: з берега насувала важка хмара. []: [].

Ведмедя не помітив: на зайця задивився. []: [].

І вчувалося кленам і соснам: над ними вже й неба нема. []: [].

Я оглядівся й побачив: ліворуч розстилався великий баштан. []: [].

Вправа 260.

Учора всі^{займенник} були^{дієслово} вдома: надворі розгулялася^{дієслово} страшна заметіль^{іменник}.

Щороку до Софіївки приїздить^{дієслово} багато^{прислівник} туристів^{іменник}: вона^{займенник} прекрасна^{прикметник} у будь–який сезон.

Після спектаклю глядачі^{іменник} аплодували^{дієслово} стоячи, тому що актори^{іменник} грали^{дієслово} неперевершено.

Вправа 262.

Раптом до нас донеслися якісь дивні звуки. Ми встали, тихенько пішли вперед і побачили: ведмідь вовтузився біля невеликої липи.

З першого погляду я зрозумів: ведмідь видобував мед. Він стояв на задніх лапах і кудись тягнувся. Просунути лапи в дупло йому заважало каміння: дерево росло майже впритул до скелі. Навколо вулика літали бджоли й жалили його в голову. Нарешті ведмідь втомився, сів на землю. Так просидів він хвилини зо дві. Потім раптом піднявся, швидко підбіг до липи й поліз на її верхівку. Він протиснувся між скелею і деревом і почав сильно давити на нього. Липа затріщала й упала на землю.

Тихенько – галасливо

Вперед – назад

Швидко – повільно

Сильно – злегка

Вправа 263.

Знав з першого ж вечора: фехтування – це те, без чого тепер не обійдеться (Н. Бічуя).

Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі для різних людей, для добрих і скнар, продавалися різні Долі (Л. Костенко ). (речення ускладнене уточнюючими додатками)

Прийшло до мене втомлене поліття і роздуми достиглі принесло: хвилина щастя варта півстоліття, хвилина горя варта півстоліття (І. Низовий). (речення ускладнене однорідними присудками)

Бережу я цю квітку для рідної мами, може, й справді безсмертя приносить вона (В. Грабовський). (речення ускладнене вставною конструкцією)

Бережу – берегти; квітку – квітчати, квітці; може – могти.

Вправа 265.

Священний, священик, свячений, широченний, височенний, шалений, жаданий, студений, нездо́ланий, нездоланний, скажений.

Вправа 269.

Безсполучникові складні речення

ПТАХИ–СИНОПТИКИ

Чимало птахів – чудові синоптики. Придивіться уважно до снігурів, сорок, ворон, горобців узимку – ви теж зможете передбачити зміни в погоді. Ось заспівав снігур – чекайте на хуртовину. Горобці ховаються в купи хмизу – невдовзі посилиться мороз.

Добрими віщунами змін погоди є ворони. Перед завірюхою вони гучно каркають, зграями в снігу купаються. А високо в небі видно тихий танок ворон – готуйся до снігопаду. Перед посиленням вітру вони тихо сидять на нижніх гілках дерев. Сіли ж дружно на землю – чекай відлиги. (За А. Волковою).

Вправа 273.

А слово скаже – з пам’яті не викинеш (Л. Костенко).

Подивилась ясно – заспівали скрипки (П. Тичина).

Туманець понад кущами лепехи моститься – тепла ніч буде (Гр. Тютюнник).

Але нелегко було знайти вихід: довкола їжилися обриви скель (І. Франко).

Із близького згустка пшениці пурхнув жайворонок – Марія здригнулась (В. Бабляк).

Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько.

На годину спізнишся – за рік не доженеш.

Січню морози – лютому хуртовини (Нар. творчість).

У 4–му реченні друга частина розкриває зміст першої, тому між ними ставиться двокрапка.

Вправа 278.

Стане страшно – тікайте додому.

Пройшла злива – земля напилась досхочу.

Ми прийдемо, якщо матимемо час.

Вправа 279.

За ніч випало багато снігу, тому йти було важко.

Іти було важко: за ніч випало багато снігу.

Якщо хочеш багато знати, то дружи з книгою.

Хочеш багато знати – дружи з книгою.

Якщо під Новий рік сильний мороз, буде врожай хліба.

Під Новий рік сильний мороз – буде врожай хліба.

Коли продзвенів дзвінок, гра обірвалася.

Продзвенів дзвінок – гра обірвалася.

Що літо добуває, то зимо поїдає.

Літо добуває – зима поїдає.

Вправа 280.

Вітер подужчав – одразу стало холодніше.

У хаті тепло – й на душі радісно.

Прийде літо – будуть канікули.

Взимку багато снігу – буде гарний урожай.

Зайшло сонце – побрела з лугу череда.

Вправа 283.

Б; 2. Г; 3. А; 4. В

Вправа 284.

Коли вигляне з–за хмари промінь, заграє річка всіма барвами.

Якщо вигляне з–за хмари промінь, заграє річка всіма барвами.

Заграє річка усіма барвами, тому що вигляне з–за хмари промінь.

Вигляне з–за хмари промінь, так що заграє річка всіма барвами.

Вправа 285.

Прийде^{дієслово} година^{іменник} – достигне^{дієслово} і^{сполучник} калина^{іменник} (Нар. творчість).

[ ] – [ ].

Квиток куплений, речі зібрані, прощальні гудки на вокзалі (М. Єщенко).

[ ], [ ], [ ].

Дивується дід: зроду таких квітів не бачив (Є. Шморгун).

[ ]: [ ].

Погляну на березограй – аж серце завмирає (Д. Луценко).

[ ] – [ ].

Я в давню істину увірував глибоко: найвища мудрість в простоті високій (Б. Олійник).

[ ]: [ ].

Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди (Леся Українка).

[ ] – [ ].

Уночі зірвалася справжня буря: гриміло, тріщало, лило. (М. Павленко).

[ ]: [ ].

Вправа 286.

Росіянам психологічно складно любити співвітчизників з якостями Нємцова – у них герої не такі. (Ю. Андрухович)

Голіруч проти змії: у метро столиці Індонезії безстрашний пасажир врятував інших від нападу. (ТСН, 24.11.2017)

Новини ТСН стають ближчими: лише найсвіжіші, найважливіші та найцікавіші українські новини. (https://1plus1.ua/ru/tsn )

Вправа 288.

Святковий, без’ядерний, арф’яр, Мін’юст (Міністерство юстиції), торф’яний, духмяний, медвяний, кон’юнктура, ін’єкція, пів’яблука.

Вправа 290.

Я знаю: мова мамина – свята. (М. Адаменко).

Речення складне, безсполучникове, розповідне, неокличне, з різнотипними частинами із з’ясувальним значенням: друга частина пояснює зміст першої.

я знаю – просте, двоскладне, непоширене, неускладнене, неповне.

мова мамина – свята – просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

[ ]: [ ].

Я з квітами прийшов тебе зустріти і дуже довго ждав – зів’яли квіти (Д. Павличко).

Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна (Т. Шевченко).

Язик – мій ворог: він раніше розуму говорить (Нар. творчість).

Ген від моря до гаю налилися жита – знову пісню співає сосна золота (А. Малишко).

Вийшов з хати – на селі світиться. (М. Коцюбинський).

Відра подзвонюють над степовою криницею, сонце спиняється в прошумілих кленах (М. Сингаївський).

Вправа 294.

Хочеться пити: пече з самого ранку.

Хочеться пити – пий джерельну воду.

Трамвай усе не під’їжджав: на лінії не вистачало машин.

Трамвай усе не під’їжджав – знову підемо пішки.

Вправа 295.

Іду я по горі й бачу: з–під каменя вилітають оси. Перекинув камінь – під ним осине гніздо. І споруджене воно зі справжнісінького паперу. Тільки для людей папір машина виготовляє, а оса робить його власними щелепами. Нагризе тирси, змочить її клейкою слиною й ліпить комірки–гнізда. У тих комірках живуть осині личинки, і дорослі оси їх доглядають.

Вправа 300.

Святкове почуття наповнює дитячу душу, і я тішу себе, бо скоро до нас завітає справжня казка (В. Скуратівський).

чому?

[ ], і [ ], (бо ).

Перед чорним шляхом, що пролягав через ліс, Ворон потяг повід ліворуч, але кінь стояв як укопаний (В. Шкляр).

яким?

[ , (що ) ], але [ ].

В обличчя віяв холодний західний вітер, розганяв густі хмари, і Марія подумала, що той вітер і хмари мчать на неї з рідної Одеси, де зосталися батьки (В. Кучер).

що? якої?

[ ], і [ ], (що ), (де ).

Спустився вечір, і одразу похолоднішало, хоч удень була нестерпна спека (Олесь Гончар).

незважаючи на що?

[ ], і [ ], (хоч )

Вправа 301.

[ ], →( ), але [ ].

Мама сказала, що буде злива, але ми все–таки поїхали до театру.

Вправа 302.

Вишиває і співає,/ і ніхто не зна, /де узор вона кінчає, /де ту пісню почина (М. Рильський).

Повертало на обід,/ але здавалося,/ що день ще й не починався (С. Скляренко).

Коли гілки покидає останній листочок,/ верба шукає забуття й покори в холодах, у снігах, /але ці речі для життя неприйнятні (В. Думанський).

Біла скатертина снігу зійшла з полів і лугів, / а очам бузьків показалися широкополі лани, / що зеленіли густою рунню озимини, жита–пшениць (Т. Бордуляк).

На вогонь можна дивитися нескінченно й щоразу бачити в ньому щось нове, / і потім настає мить,/ коли вже ні про що не думаєш (О. Васильківський).

Вправа 303.

Набравши висоту, літак знову почав відриватися від реального світу, хоч і не міг маневрувати, бо праворуч і ліворуч тяглися білі траси повітряних доріг, а часом виринав на овиді якийсь інший швидкохідний літак (Ю. Мейгеш).

Речення з неоднорідною підрядністю.

чому?

незважаючи на що? чому?

[ ], (хоч ), (бо ) , а ( ).

Вправа 307.

Ми розговорилися, і я не помітив, як ми заїхали в ліс і почали спускатися під гору. (складне речення із сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком; засоби зв’язку: сполучники і, як)

Усе небо було засіяне зорями, які миготіли, і Чумацький Шлях вимальовувався так чітко, ніби його перед святами помили й потерли снігом. (складне речення із сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком; засоби зв’язку: сполучники і, ніби, сполучне слово які)

Схід помазав жовтим краї хмар на горизонті, і незабаром стало видно, хоча сонце так і не показалося. (складне речення із сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком; засоби зв’язку: сполучники і, хоча)

Вправа 308.

На брифінгу, який відбувся у Києві, була озвучена лише загальна інформація щодо захисту прав національних меншин, а детальна інформація уряду буде викладена в резолюції конференції.

якому?

[ , (який ), ], а [ ].

У ІХ столітті Київ став великим ремісничо–торговельним центром Східної Європи, і цим він відрізнявся від інших міст, що були більш давніми і знаними.

До початку референдуму ще було більше місяця, але бігборди вже були обклеєні політичною рекламою, на яку витрачається неймовірна кількість коштів.

Температура води безпосередньо під льодом піднімається дуже швидко, і в наступному столітті, на думку вчених, льоди Північного полюса зникнуть зовсім через глобальне потепління, що неминуче призведе до катастрофи.

яке?

[ ], і [ ], (що ….).

Вправа 309.

Усього–на–всього, де–не–де, кінець кінцем, час від часу, рік у рік, сам на сам, по–юнацьки, тяжко–важко, без кінця–краю, до речі, позаторік, по суті, в основному, в цілому, щоразу, по–французьки, по–латині.

Вправа 312.

Море так невинно голубіє під стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Коцюбинський). (складне речення із сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком, з підрядним міри і ступеня)

як?

[ ], і [ ], (що аж ).

Я слухав рідну пісню, рідну мову, і вона лилася струмком, у якому переплелися запахи калини, чебрецю, лепехи¹ (Ю. Мушкетик). (складне речення із сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком, з підрядним означальним)

яким?

[ ], і [ ], (у якому ).

Довго слухав того вечора Валерій Іванович сповідь архітектора, і боляче було чути, як раз у раз зривається в стражданні голос цієї мужньої людини (Олесь Гончар). (складне речення із сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком, з підрядним з’ясувальним)

що?

[ ], і [ ], (як ).

Село звеселіло, і яблуневі садки подобрішали, коли розпочалися жнива² (О. Квітневий). (складне речення із сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком, з підрядним часу)

коли?

[ ], і [ ], (коли ).

Забравшися на тин, я трусонув гілляку, і на стежку, у картоплю, бадилля якої вже темніло й жухло важко, смачно загупали яблука (В. Дрозд). (складне речення із сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком, з підрядним означальним)

яку?

[ ], і [ , (якої ……), ]

Вправа 313.

Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, то він наче аж полегшав (Є. Гуцало).

Вітер щодня потроху вигортав білі пелюстки на шлях, і коли вночі їде якась приблудна машина, вони рожевим валком котяться за нею слідком. (Гр. Тютюнник).

Денис був гарним воротарем, і, щойно розпочинався сезон футбольних поєдинків, кожний капітан намагався переманити хлопця до своєї команди (О. Квітневий).

Торік був уродив хліб, та як полили дощі, то позносило з гір половину снопів (І. Нечуй–Левицький).

Мій біль бренить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю (Олена Теліга).

Ярмарок розташувався на майдані коло річки, і, якщо глянути з греблі, його увесь можна побачити в широкім тихім плесі (Ю. Яновський).

Вправа 314.

Хоча небо вкрили хмари, на квіти летять рої метеликів, і гуде незримий дзвін бджіл.

Коли б ми не гуляли лісом, пробіжить галявиною заєць, і спиниться голодний вовк.

Коли ми прокинулися, трава була припорошена росою, і холодок дихав у лице.

Зорі тремтять у вечірній прохолоді, та море бухкає десь здалеку, хоча день був доволі спекотний.

Вправа 315.

Сади осипалися милі, що чарували так мене, і знов Дніпра чекають хвилі, коли їх крига одягне (В. Сосюра). (складне речення із сурядним і підрядним зв’язком)

які? на що?

[ ], (що……), і [ ], (коли……).

Я вимкну світло, й запалю свічу, і принесу із саду пізні квіти, і дощ до ранку буде шепотіти святі слова, які я промовчу (М. Луків). (складне речення із сурядним і підрядним зв’язком)

які?

[ ], і [ ], (які……).

Поле все далі розстеляло свою одежу, і, коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (М. Коцюбинський). (складне речення із сурядним і підрядним зв’язком)

коли?

[ ], і, (коли…..), [ ].

Ми, українці, – нація, яка споконвіку прагне багато знати, а це утверджує нашу віру, що вічно будемо на цій землі (Я. Гоян). (складне речення із сурядним і підрядним зв’язком)

Яким би не ішов я шляхом, якою б думкою не йшов, ім’я твоє любистком пахне, а душу пеленає шовк (П. Мовчан). (складне речення із сурядним і підрядним зв’язком)

Щойно сонце зайшло за гору, завмер усякий рух і помовк пташиний спів (О. Квітневий). (складне речення із сурядним і підрядним зв’язком)

Повертало на обід, але здавалося, що день ще й не починався (С. Скляренко). (складне речення із сурядним і підрядним зв’язком)

Вправа 317.

Бо пам’ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її пан Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох (Л. Костенко). (складне)

Нижнє селище мовби вимерло, і коли б не дим, то можна було б мати ці оселі за втечища безтілесних лісових духів (П. Загребельний). (складне)

за якої умови?

[ ], і (коли…..), то [ ].

Навіть зринала було думка, що вже ніколи з ними не зустрінеться, що він або загинув під час облоги Києва, або, якщо вижив, пішов далі з Батиєм (В. Малик). (складне)

Цілі сузір’я, у яких кипіло торік турботливе життя, тепер начебто являють закодовану шифрограму, яку нікому не прочитати крім птахів, коли вони повернуться по домівках, де їх чекають (Є. Гуцало). (складне)

які? яку? які? які?

[ , (у яких ), ], (яку ), (коли ), (де ).

Вправа 318.

Дні стояли теплі, і коли пішов сніг, то подиву не було меж.

Де живе мудрість, там є злагода та діти зростають чемні й добрі.

Діти були в кімнаті, і, щойно батько переступив поріг дому, вони дременули йому назустріч.

Небо з самого ранку було чисте, і сонце своїм сліпучим світлом залило сад, який так довго чекав на тепло.

Вправа 319.

Минулий, кишеня, шелестить, очерет, директор, левада, майстер, прибережний, звеселити, застилати, бриніти, завмирати, вигребти, велетень, гривень, технічний, витирати, здирати.

Вправа 322.

речення з підрядними частинами – зафарбовано у жовтий

Наслідки вашої праці оцінять інші, дбайте тільки про те, щоб серце ваше було чисте й справедливе (Д. Рескін). (з’ясувальне)

про що?

[ ], [ ], (щоб ).

Жито вже кинуло колос і змінило барву стебел та листків: до зеленавості влилася сивина, ніби його хтось попелом трохи притрусив (М. Малиновська). (порівняльне)

як?

[ ]: [ ], (ніби ).

Упав мороз на листя посіріле, яри заслало сиве полотно, збирають ночі зорі у рядно, і сонце в хмарах ніжиться без діла (В. Симоненко).

[ ], [ ], [ ], і [ ].

Як хочеться, щоб всі на світі люди не забували: ти усе ж людина (Г. Дудка). (з’ясувальне)

Птицю вабить рідний берег, і лишає вирій птиця, лиш дихне весна із півдня, лиш набруняться сади (І. Вирган). (часу)

Зацвіли, забуяли вишні, забіліло кругом вночі, і кантату весни одвічну замузичили знов дощі (В. Буденний).

[ ], [ ], і[ ].

Вправа 324.

Я пам’ятаю: сніг на землю падав і припадав до мерзлої землі, а батько вносив яблуко із саду останнє, що сховалось у гіллі (Г. Дудка).

яке?

[ ]: [ ], а [ ], (що ).

Я навік той день запам’ятав: з буйних яблунь білий цвіт злітав, тихо тихо падав білий цвіт, наче мрія неповторних літ (Г. Тютюнник).

Якби моя воля, видала б закон: заборонити нещасливі фінали в казках (М. Павленко).

Я знаю: тут проходили бої і вороги ломились в ці ворота (В. Грінчак).

[ ]: [ ] і [ ].

Рожевий пил спадав, синіло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави (В. Сосюра).

У вилисках дніпровської води, що воям князя рани омивала, я бачу: захлинається навала свавільної³ фашистської орди (М. Боровко).

Хоч народне прислів’я і стверджує, що сумний грудень і в свято і в будень, але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо (В. Скуратівський).

А^{сполучник} жінка^{іменник} – ранній^{прикметник} птах^{іменник}: ще^{прислівник} сонце^{іменник} у^{прийменник} колисці^{іменник}, а^{сполучник} вона^{займенник} на^{прийменник} ногах^{іменник} (М. Стельмах).

[ ]: [ ], а [ ].

Вправа 325.

Під вікнами починають цвісти мальви, їхні квіти щодня розкриваються все більше й більше, і дедалі частіше навідуються до цих квітів бджоли–трудівниці.

Над нами гудуть бджоли й пустуни–джмелі, вітерець колише злегка молоді весняні листочки, і все це зливається у якусь дивовижну мелодію.

Ми повільно підійшли до лісового озера, яке в неймовірну спеку зустріло нас жаданою прохолодою, його спокій порушували лише комахи, що залишали по своїх вправних стрибках ідеальні кола.

На землю тихо ступає ніч, небо залишається чистим і глибоким, але о цій порі такий спокій насторожує.

Берег засинає проти ночі, але хвилі постійно його турбують, вони знов і знов лагідно укривають його, ніби побоюючись одинокості.

Вправа 328.

У другій половині нашого століття люди зрозуміли: планета наша велика, багатства її ось–ось закінчаться, а те, що людина отримує, вона витрачає нерозумно.

Речення складне з різними видами зв’язку.

5 граматичних основ.

Засоби зв'язку складного речення: сурядний протиставний сполучник а, сполучне слово що, безсполучниковий зв’язок.

Речення складається з таких частин:

у другій половині нашого століття люди зрозуміли

планета наша велика

багатства її ось–ось закінчаться

те вона витрачає нерозумно

що людина отримує

Перша, друга, третя частини поєднані безсполучниковим зв’язком; третя й четверта поєднані протиставним сполучником а; п’яте речення є підрядним з’ясувальним до четвертого й приєднується до нього сполучним словом що. Це розповідне речення з різними типами зв’язку.

Перше речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Друге речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Третє речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Четверте речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

П’яте речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне, є підрядним до четвертого речення.

що?

[ ]: [ ], [ ], а [ , (що ), ]

Якби мені довелося знову прожити своє життя, я встановив би для себе правило читати якусь кількість віршів і слухати якусь кількість музики хоча б раз на тиждень.

Речення складне, складнопідрядне з підрядним умови, розповідне.

Головне речення – я встановив би для себе правило читати якусь кількість віршів і слухати якусь кількість музики хоча б раз на тиждень – двоскладне, поширене, ускладнене однорідними додатками, повне.

Залежне речення – якби мені довелося знову прожити своє життя – односкладне, безособове, поширене, неускладнене, повне.

за якої умови?

(якби ), [ ].

Вправа 329.

1. Г; 2. А; 3. В; 4. Б

На берегах Нілу росла тростина, однак вигляд у неї був трохи незвичний: висотою вона сягала 4–5 метрів, а завершувалося її стебло суцвіттям у формі парасольки.

Речення складне із сурядним сполучниковим та безсполучниковим зв'язком.

4 граматичні основи.

Засоби зв'язку складного речення: сурядні протиставні сполучники а, однак.

Речення складається з таких частин:

на берегах Нілу росла тростина

однак вигляд у неї був трохи незвичний

висотою вона сягала 4–5 метрів

завершувалося її стебло суцвіттям у формі парасольки

Перша й друга частини поєднані протиставним сполучником однак, друга й третя – безсполучниковим зв'язком, третю й четверту частини поєднує протиставний сполучник а.

Перше речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Друге речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Третє речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Четверте речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Дуб зацепенів від страху: він бачив, як колись ось такими сокирами звалювали сусідні дерева.

Речення складне із безсполучниковим та підрядним зв’язком.

4 граматичні основи.

Засоби зв'язку складного речення: сполучник як.

Речення складається з таких частин:

дуб зацепенів від страху

він бачив

колись ось такими сокирами звалювали дерева

Перша й друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга й третя – сполучником як.

Перше речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Друге речення: просте, двоскладне, непоширене, неускладнене, неповне.

Третя частина: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

331. І. Напишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. По­ясніть, чому перед виділеним сполучником і в передостанньому реченні немає коми.

Перед сполучником і немає коми, бо він поєднує однорідні присудки (тобто «пахтять» і «в’ються») при одному підметі (її квіти). Такі однорідні члени речення з’єднуються єднальним сполучником (і) без коми.

II. Знайдіть речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку. Побудуйте схеми цих речень.

Якщо у вас біля вікна росте шипшина, то придивіться до її цвіту: як тільки вранці пуп’янки не розпустилися, невдовзі насуне дощова хмара. […], то […]: […], […].

III. Виконайте усно синтаксичний розбір одного речення з різними видами зв'язку (на вибір).

Речення розповідне, неокличне, складне, з підрядним і безсполучниковим зв’язком, чотири частини:

Якщо у вас біля вікна росте шипшина — просте, двоскладне, повне, поширене, підрядне.

то придивіться до її цвіту — просте, односкладне (наказове), повне, поширене.

як тільки вранці пуп’янки не розпустилися — просте, двоскладне, повне, поширене, підрядне.

невдовзі насуне дощова хмара —

головне, безсполучниково з’єднане з попереднім — просте, двоскладне, повне, поширене.

Вправа 334.

яка?

[ ], а [ ], і [ ], (що ), а [ ].

з якою метою?

[ ], [ ], а [ ], (щоб ).

Вправа 336.

Шукати будь–що в кімнаті мого брата – шукати голку в копиці сіна: він ніколи знає і не пам’ятає, що і куди він кладе.

Напередодні новорічних свят у магазинах стільки людей, що голці ніде впасти: всі шукають подарунки, щоб привітати рідних та друзів.

Вправа 337.

Я цілую щодня твоє небо зоряне, на твоєму плечі спить Мала Ведмедиця, і, коли твоє серце десь в Австралії сердиться, в Україні у хмари злітають ворони (О. Мардус). (складне речення з сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком)

коли?

[ ], [ ], і, (коли ), [ ].

Мужі учені, бородаті архіви кинулись трусить: чиїм ім’ям цей град назвати, щоб вознести на цілий світ (Л. Костенко). (складне речення з безсполучниковим та підрядним зв’язком)

з якою метою?

[ ]: [ ], (щоб ).

Юлькові приємно: він говорив про речі, яких Лілі навіть не знала, і почував себе першовідкривачем, учителем (Н. Бічуя). (складне речення з безсполучниковим та підрядним зв’язком)

які?

[ ]: [ , (яких ), і ].

Ні, не було навіть страху, він звітрився разом з надією, бо коли в чоловіка вже й надія пощезла, то який може бути страх (В. Шкляр).

коли?

[ ], [ ], бо (коли ), то [ ].

Весняне сонце ще не було пекуче, воно лише приємно пригрівало живим теплом, і степ дихав вільготно (Олесь Гончар). (складне речення із сурядним та безсполучниковим зв’язком)

[ ], [ ], і [ ].

Грає листя на веснянім сонці, а в душі – печаль, як небеса, він росте й співає явороньці, і згорає від сльози роса (Д. Павличко). (складне речення із сурядним та безсполучниковим зв’язком)

[ ], [ ], [ ], і [ ].

Вправа 338.

Тернопіль – тернопілець, тернопілька

Луцьк – лучанин, лучанка

Греція – грек, гречанка

Миколаїв – миколаївець, миколаївка

Норвегія – норвежець, норвежка

Індія – індус, індуска

Харків – харків’янин, харків’янка

Вінниці – вінничанин, вінничанка

Франція – француз, француженка

Фінляндія – фін, фінка

Дніпро – дніпровчанин, дніпровчанка

Вправа 339.

Усі поспішаємо до річки, коли дізнаємося, що крига рушила, бо є щось незвичайне в льодоході.

коли? про що? чому?

[ ], (коли ), (що ), (бо ).

Річці нікуди було поспішати, вона мовби помирала, і ніхто не міг їй допомогти.

[ ], [ ], і [ ].

Нехай ламаються старезні мости і млини, нехай руйнуються старі греблі, зате не буде байдужості до життя, бо оновлюється все, що пережило льодохід.

чому?

[ ], [ ], зате [ ], (бо ).

Лід – льодяник, ожеледиця, льодовиковий.

Крига – крижинка, крижаний, криголам.

Вправа 340.

речення з підрядними частинами – зафарбовано у жовтий

І легко дишеться, і груди знов охочі вдихати сум квіток,/ що липнув від роси (М. Рильський). (єднальний сполучник і, сполучне слово що)

яких?

[ ], і [ ], (що ).

Завжди мене чекає мати, для неї я мале дитя, /що перший крок пройшло від хати, іще не знаючи життя (Р. Братунь).

Мова – це доля народу, і вона залежить від того, /як ревно всі ми плекатимемо її (Олесь Гончар).

Сонечко встає, і в росі трава, біля школи в нас зацвітають віти (А Малишко). (єднальний сполучник і, безсполучниковий зв’язок)

[ ], і [ ], [ ].

Цвітуть березневі сніги, співають струмочками, все довкола озивається мотивом радості, й найдужче її чути в світлі сонця, /яке й творить священну, нетлінну красу весни (Є. Гуцало).

Цього літа не чути на Десні свистків пароплавів, не гримить сердитий окрик плотового і не в’ється синій димок рибалки на кручі (Олекса Десняк). (єднальний сполучник і, безсполучниковий зв’язок)

[ ], [ ] і [ ].

священна [св’ашче́н:а]

в’ється [вйе́цʹ:а]

Вправа 342.

З цієї хвилини все те, що^{займенник} він бачив навколо себе, чув і відчував, повнилося для нього новим змістом: йому ніби вставили інші очі, і він ними бачив тепер те, чого^{займенник} раніше не помічав, йому ніби підмінили душу, і він відчував те, про що раніше^{прислівник} не здогадувався (Гр. Тютюнник).

що? що? що?

[ , (що ), ]: [ ], і [ ], (чого ), [ ], і [ ], (про що ). [ ]

Коли б спитав мене хто–небудь,^{займенник} яку музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більше за все я любив слухати клепання^{іменник} коси (О. Довженко).

що?

що?

що?

коли? що?

(коли ), (яку ), (який ), (яких ), [ ], (що ).

З’ївши^{дієприслівник} вареника, я падаю в натоптані снігом санки, дядько Себастьян умощується на передку, і ось уже кінь виносить нас у широкий засніжений світ, де в паморозі срібно туманіють верби, де вітряки остуджують сонце, а річка погойдує переспілі китиці отого^{займенник} очерету,² в якому й досі^{прислівник} живуть чиїсь сумні голоси (М. Стельмах).

який?

який? якого?

[ ], [ ], і [ ], (де ), (де ), а [ ], (в якому ).

Вправа 344.

Для європейців звичним є класти ногу на ногу, та якщо вони так поводитимуться, наприклад, у Таїланді, то місцеві мешканці почуватимуться приниженими, ображеними.

за якої умови?

[ ], та (якщо ), то [ ].

В українській мові є чимало різноманітних форм привітань, прощань, вибачень, які свідчать про її багатство, про високу духовність її носіїв, і кожна ситуація вимагає використання характерних для неї мовленнєвих формул.

яких?

[ ], (які ), і [ ].

Вправа 346.

Прилітають лелеки на старі гнізда, а коли які не повертаються, то так і знай – спіткало їх у дорозі лихо (Є. Гуцало).

Ми милуємося природою, і те, що в кожного з нас у ці хвилини відкриваються серця назустріч красі, здружує нас (В. Сухомлинський).

Речення складне з різними видами зв’язку.

3 граматичні основи.

Засоби зв'язку складного речення: єднальний сполучник і, сполучник що.

Речення складається з таких частин:

Ми милуємося природою

те здружує нас

в кожного з нас у ці хвилини відкриваються серця назустріч красі

Перша і друга частини поєднані сполучником і; другу й третю частини поєднує сполучник що. Це розповідне речення з різними типами зв’язку.

Перше речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Друге речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Третє речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

що?

[ ], і [ , (що ) ].

Для мене було очевидним, що коли перецвітає жасмин, то вже починається літо (Із журналу).

Як швидко минають дні, коли в людини є хліб і вода, і як повільно течуть вони, коли немає ні ковтка води (С. Скляренко).

Речення складне з різними видами зв’язку.

4 граматичні основи.

Засоби зв'язку складного речення: єднальний сполучник і, сполучне слово коли.

Речення складається з таких частин:

як швидко минають дні

коли в людини є хліб і вода

як повільно течуть вони

коли немає ні ковтка води

Друга частина є підрядною означальною до першої і приєднується до неї сполучним словом коли. Третя частина приєднана за допомогою сполучника і, четверта частина є підрядною часу до третьої і приєднується до неї сполучним словом коли.

Перше речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Друге речення: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Третя частина: просте, двоскладне, поширене, неускладнене, повне.

Четверта частина: просте, односкладне, безособове, неускладнене, повне.

які? коли?

[ ], (коли ), і [ ], (коли ).

Вітрило напнулося, хвиля загомоніла, і човен помчав прудко (І. Драч).

Дивлюся й слухаю: прозоро співає струмінь битія, і віриться, що скоро–скоро так само заспіваю я (М. Драй–Хмара).

Широким скляним потоком плинула ріка й налітала на камінні зубці, поміж яких застряв корінням наперед дуб–велет, а потік бурунив, спадав униз, де також стриміли камені (Ю. Мушкетик).

Вправа 347.

Два брати, три місяці, чотири зошити, півтора зошита, півтори зміни, три місяці, одна третя групи, одна восьма шляху, чотири вагони, чотири апельсини, три кілометри, два блокноти, півтора сантиметри, двадцять чотири комбайни.

По–нашому, по–моєму, по–українському, по–братньому, по–новому, по–дружньому.

350. І. Прочитайте виразно вголос текст. Чому полотна Катерини Білокур так вразили всесвітньовідомого художника Пікассо?

Вони вразили Пікассо своєю щирістю, красою, силою почуттів і глибоким зв’язком із рідною землею. Він побачив у її квітах не просто зображення, а живу душу природи, теплу пам’ять дитинства і чисту фантазію.

II. Виконайте завдання до тексту.

1. Визначте тему й три мікротеми тексту. Яка група речень (позначено цифрами) розкриває кожну з них?

Тема: захоплення Пікассо картинами Катерини Білокур і значення її творчості.

Враження Пікассо від картин художниці — речення 1–2.

Походження та сила зв’язку картин із рідною землею — речення 3–6.

Причини особливого сприйняття картин — чистий дитячий погляд на світ — речення 7–10.

2. Знайдіть абзацні відступи. Простежте, чи співзвучний поділ тексту на абзаци з визначеними мікротемами.

Поділ тексту на абзаци збігається з мікротемами, кожен абзац розкриває окрему думку.

3. Поясніть, чи можна вважати виділені речення тематичними, тобто такими, що несуть у собі найважливішу інформацію мікротеми.

Так, у кожному абзаці є тематичне речення, яке містить головну думку мікротеми.

4. Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного. Дайте відповідь на запитання однокласника (однокласниці).

Чому квіти Катерини Білокур вразили Пікассо?

Бо вони були щирі, повні світла, тепла, нагадували чисту дитячу уяву й були глибоко пов’язані з рідною землею.

5. Знайдіть відоме й нове в тексті.

Сильне враження Пікассо від творчості української художниці Білокур, її глибокий зв’язок із рідною землею, духовна чистота картин.

6. Визначте вступ, основну частину й кінцівку. Запишіть складний план тексту.

1. Враження Пабло Пікассо:

а) сонце освітило картини;

б) живі й теплі образи квітів;

в) емоційна реакція художника.

2. Коріння творчості Катерини Білокур:

а) картини, створені на полотні з льону;

б) фарби з української землі;

в) глибокий зв’язок із рідною Богданівкою.

3. Таємниця сприйняття квітів:

а) бачення квітів очима дитинства;

б) чистота й щирість сприйняття;

в) здатність дарувати людям радість на все життя.

Вправа 365.

що, їх

ненависть, любов

неначе, між

льоту, ворожа

любов [лʹубо́в], черешня [че^ире́шнʹа], їхня [йі́хнʹа], світло [сʹвʼі́тло]

Вправа 371.

Дзвінок [дзʹвʼіно́к], дзеркало [дзе́ркало], дзвінкий [дзʹвʼінки́й], ходжу [хо^уджу́], ґвалт [ґвалт]

У поданих словах буквосполучення дз та дж є африкатами, тобто позначають один звук.

в, л, н, р – сонорні

Вправа 373.

юнак – юнацький [к] // [ц], друг – друзі [г] // [з], ходити – ходжу [д] // [дж], колиска – колисці [к] // [ц], тихий – тиша [х] // [ш].

воля – вільний [о] // [і], переходити – перехід [о] // [і], травень – травня [е] // [ø], шестеро – шість [е] // [і], сльоза – сліз [о] // [і], осінь – осені [і] // [е].

Вправа 375.

дітьми [дʹі́тʹми^е], олень [о́ле^инʹ]

Вправа 376.

вибачся [ви́бацʹсʹа], на флешці [на фле́сʹцʹі], дивуєшся [ди^еву́йісʹ:а], вокзал [воґза́л]

Вправа 377.

Сядьмо, ковальський, сльозинка, вишенька, скринька, низький, різьблення, на сторінці, няньчити, малесенький, слизько, шістсот, повістю, донецький, зозульчин, дощ, чотирьох, смієшся, зменшення, компаньйон, мільярдер, велетенський, доріженьці, дев’ятисот.

Вправа 378.

Ніч, кров, голуб, листя, щастя, київський, морський, вмиваються, одягаються, менше, тонше, Харків.

Вправа 379.

звʼязатися, червʼяк, рівноправʼя, Мінʼюст, матірʼю, торфʼяник, любовʼю, міжгірʼя, Лукʼяненко, півʼємності, підʼїзд, переджнивʼя, обʼєктивний, розмʼяк, безʼядерний.

медвяний, свято, цвях, духмяний, тьмяніє, ллється, морквяний, священик, бюлетень, дзвякати.

тьмяніє [тʹмʼанʹі́йе^и], любовʼю [лʹубо́вйу]

Вправа 381.

Ложка, полегкість, берізка, вузько, книжці, довідка, ходьба, призьба, кігтистий, вогкість, молотьба, дивуєшся, бризки, нігті.

Вправа 383.

Безжалісний, обласний, учасник, хвастливий, шелеснути, чесний, шістнадцять, контрастний, очисний, тижневий, щасливий, кістлявий, проїзний, зап’ястний, улесливий, захисник, корисливий.

Щасливий той, хто не шкодує часу на книжки, на спілкування з рідними та на подорожі.

Вправа 385.

багатозначні слова багатозначні слова авторські неологізми застарілі слова

Вже листопад підкрався з–за дубів, і гай знімає золоту перуку (Л. Костенко).

Над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М. Рильський).

Якби не промінь теплий і ласкавий, не зеленіли б у долині трави (В. Грінчак).

Військові клейноди запорожців складалися з булави, бунчука, корогви, печаті й котлів або литаврів (А Кащенко).

На вулики в садах облетів і поприлипав вишневий цвіт, розцвіли на городах маки, і літо стало обома ногами на свій поріг (М. Вінграновський).

А Вкраїни ж мова – мов те сонце дзвінкотюче, мов те золото блискуче, вся і давність, і обнова – українська мова (П. Тичина).

Вправа 386.

Ми сиділи на лавці, пофарбованій у зелений колір.

Сонця було мало, через що яблука були ще зелені.

Він почав працювати у школі, коли був іще зовсім зеленим – одразу після закінчення інституту. («зелений» вжито у переносному значенні)

Вправа 388.

Кормовий (який служить кормом) – кормовий (який розміщений на кормі). (омоніми)

Увесь город був засіяний кормовим буряком.

Свіжий (яскравий, виразний, який не забувся) – свіжий (який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості). (багатозначні)

Спогади про відпочинок були ще свіжими.

Тур (етап розвитку події) – тур (вимерлий дикий бик). (омоніми)

Олена пройшла перший тур і вже готувалася до другого.

Виглядати (дивитися кудись) – виглядати (мати певний зовнішній вигляд). (багатозначні)

Моя сестра виглядає пречудово щодня.

Полум’я (вогонь, що піднімається над предметом, який горить) – полум’я (бурхливий перебіг якихось подій, явищ). (багатозначні)

Полумʼя було величезне, здавалося, що воно ось–ось перекинеться на дерево.

Відкривати (робити вільним вхід, доступ куди–небудь, у що–небудь) – відкривати (давати можливість робити що–небудь, користуватися чимсь). (багатозначні)

Онуки стояли біля широких воріт і чекали дідусевої команди їх відкрити, щоб він міг заїхати у двір своєю величезною незграбною машиною.

Вправа 390.

Власне українські: прізвище, хист, мрія, линути, очолити, збагнути, мерщій, суниці, либонь, довкілля, ущухати.

Спільні: кондиціонер, мама, гімнастика, священний, математика, дуб, брат.

Вправа 391.

Життєпис – біографія, оголошення – афіша, відтінок – нюанс, дорога – шосе, крайнебо – горизонт, градусник – термометр, оплески – аплодисменти, правопис – орфографія, літак – лайнер, спогади – мемуари, недолік – дефект, байдужість – апатія, подорож – турне, поразка – фіаско.