Відповіді до підручника: Стр.65 (4)

У поемі зустрічаються і взаємодіють два світи – грецький і скіфський. Грек з Ольвії прибуває як купець, але поступово стає посередником між культурами: його гостинно приймають, частують, уводять у свої обряди (купальське свято, вареники-«місяці»), він бере участь у їхніх іграх, піснях, милується Дніпром-Борисфеном. Так відбувається живий діалог культур: греки дарують прикраси, речі свого світу, а скіфи діляться звичаями, віруваннями, уявленнями про природу.

Подібне в цих світах те, що і греки, і скіфи шанують богів, мають складні обряди, люблять свята, пісні, красу природи, уміють бути щедрими й гостинними. Обидва народи воїнські й водночас здатні до творчості, торгівлі, мистецтва плавання.

Відмінності полягають у самому устрої життя й світогляді. Грецький світ – морський, міський, пов’язаний з полісами та Олімпом, де боги подані як істоти з людськими пристрастями. Скіфсько-слов’янський світ степу й Дніпра землеробський і кочовий; тут панує культ природи й астральної тріади (Місяця, Сонця, Зорі), богів Дажбога, Перуна, Дани, Семиярила, які уособлюють сили добра й надії. Для скіфів особливо важлива пам’ять про рід, предків, а грека визначає досвід подорожей і торгівлі. Через зіставлення й взаємодію цих світів поема показує витоки й своєрідність майбутньої української культури.