Відповіді до підручника: Стр.228 (6)

У Львові Сергій опинився сам: без рідних, без грошей і без слуху, у чужому великому місті. Він тинявся вокзалом і вулицями, ночував у холодних, брудних місцях, голодував, його виганяли охоронці. Хлопець не міг пояснити людям, що з ним сталося, бо не чув і майже не міг говорити. У цей час він знайомиться із Санькою-Глухарем, який приводить його до притону безпритульних дітей. Там дорослі злочинці змушують дітей жебракувати й красти, забирають у них усі гроші, принижують і б’ють. Так минають Сергієві тяжкі дні й ночі у Львові – в постійному голоді, страху й приниженні.

У банді Саньки-Глухаря Сергій залишився не з власної волі, а через відчай і безвихідь. Він утратив дім і сім’ю, не мав до кого звернутися по допомогу, боявся поліції й дитячого будинку. Єдиний, хто хоч трохи його розумів, був Санька, такий самий глухий підліток. У банді хлопець хоча б мав дах над головою й якусь їжу, а ще сподівався колись назбирати гроші й знайти Яринку, тому терпів приниження й не наважувався піти.

Якби Сергій і далі залишався в злочинному колі, його життя, найімовірніше, склалося б трагічно. Він поступово звик би до крадіжок і жебрацтва, міг би потрапити до рук поліції й опинитися в колонії для неповнолітніх або загинути від побоїв, хвороб чи випадкової біди. Його музичний талант був би змарнований, хлопець утратив би шанс на освіту, дружбу і нормальне майбутнє. Тому порятунок від банди став для Сергія другим народженням.