Відповіді до підручника: Стр.187 (3)

Ліричний герой пригадує вечірню зустріч із коханою дівчиною. Вони слухають гру скрипки, і героя вражає не стільки музика, скільки її постать та волосся, що ніжно спадає їй на чоло. Потім закохані йдуть разом через «блакитне місто», минають міст, де хлопець мимоволі сповільнює ходу, наче прагне продовжити мить близькості. Згодом він часто чекає її в театрі, на гальорці, повертаючись думками до того вечора. Під час їхнього спілкування обох охоплюють радість, захоплення, щастя від взаємної симпатії, хвилювання й сором’язлива ніжність, а також тривожний неспокій, подібний до грози, що підкреслює силу й напруженість їхніх почуттів.