Відповіді до підручника: Стр.155 (10)
Готова відповідь до завдання Стр.155 (10) з ГДЗ Українська література 9 клас Заболотний.
Українська література, 9 клас · Відповіді до підручника
Умова завдання
Текстова відповідь
Давним-давно, ще коли люди жили в маленьких хатках під солом’яними стріхами, у одному полі оселилася бідна вдова з єдиним сином Іванком. У матері були такі густі й темні брови, що всі в селі кликали її Чорнобровою.
Коли Іванко підріс, мусив іти далеко на заробітки. У день прощання він викопав біля хати маленьку грядку, посадив у неї незнане насіння й мовив:
– Як зацвітуть ці квіти, дивись на них, мамо, й знай: де б я не був, серцем я біля тебе.
Минув час. Мати щодня виходила до грядки, пригладжувала хустку над землею й шепотіла молитви за сина. Одного ранку з темної землі виросли дивні квіти: пелюстки – золотаві, мов сонце над ранковим полем, а серединка – темна, як мамині чорні брови. Жінка схилилася над ними й гірко заплакала: вістки про сина так і не дочекалася.
Сльози впали на пелюстки й надали квітам лагідного, трохи сумного запаху. Люди казали:
– То квіти Чорнобрової, вони схожі на її темні брови й теплі сльози.
Відтоді й назвали ці квіти чорнобривцями – на пам’ять про материнську любов і про дітей, яких чекають удома.