Відповіді до сторінок підручника: Стр.52

1. …Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався… мислю по древу…

Г Боян

2. Слова Хочу-бо списа приломити кінець поля Половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону! належать

А Ігорю

3. Наприкінці твору князя Ігоря радо зустрічають у

Г Києві

4. Доведіть, що «Слово про похід Ігорів» за жанром — героїчна поема.

Жанр «Слова…» - героїчна поема, оскільки в ній яскраво виражені епічні елементи («кривавії зорі світ провіщають», «чорнії тучі з моря ідуть», «земля гуде...»), потужний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція.

5. Що означають словосполучення «списа приломити» і «напитися шоломом з Дону»?

«Списа приломити» означає вступити в битву. Зазначений вислів вказує на сміливість і хоробрість Ігоря, бажання князя самому битися з половцями. Однак прослідковується не лише жага битви, а й сподівання на перемогу. Про це свідчить вислів «шоломом пити воду з Дону». Дон є місцем перемоги Ігоря в першій битві, оскільки від нього він погнав половців, і на Дон Ігор веде своє військо.

6. Випишіть кілька історизмів та архаїзмів. Розкажіть, з якою метою їх використано у творі.

Історизми: князь, сурми, буй-тур, куряни, спис, яруги, сагайдаки, кожух, бунчук, корогва, Даждьбог, терем

Архаїзми: персти, русичі, половці, порохи, туга, брама, запинало

7. Яку роль відіграють пейзажі в «Слові…»? Наведіть приклади з тексту.

За допомогою опису тварин автор дає характеристику того чи іншого персонажу: «Біжить Гзак, сірим вовком стелеться», «Розсипались по землі половці, Мов та зграя лютих пардусів», «Ярославни-княгині чути голос. Як та чайка-жалібниця»

Природа не тільки спостерігає за тим, що відбувається, але і переживає за Ігоря і його дружину: «А дерево не на добро Листя своє зронило, Понад Россю та й понад Сулою Городи поділено! Уже Ігоревого війська славного Не воскресити!»

8. У чому полягає суть віщого сну Святослава? Які народнопоетичні символи смертельної небезпеки використано в характеристиці сну?

Головний сенс сну в тому, що два сина Святослава з невеликим військом, відправившись на половців, зазнали невдачі. Завдяки цим тлумаченням, Святослав приходить до думки, що половців можна перемогти тільки спільними силами. Цю думку він висловлює в "золотом слові". У нього вкладено заклик об'єднати свої сили до всіх князів на Русі.

Символи: «Сизокрилі ворони крякали», «Похоронні сани їхали»

9. Прокоментуйте пояснення автора про причини поразки Ігоревої дружини, висловлене в рядках: «Воювання князям із поганими пропало, сказав-бо брат брату:

«Се моє і те — моє теж» - так вважали брати (князі). Вони роз’єдналися, тому Ігор програв битву. Автор дорікає князям за їхній сепаратизм, коли «стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари»

10. Чи актуальне «Слово…» нині? Аргументуйте свою думку.

Основною ідеєю твору є ідея соборності, єдності. Держава міцна тоді, коли має цілісність та єдність. У творі лунає думка про те, що єдність — запорука успіху будь-якої держави. Тому твір є актуальним і сьогодні, глядячи на ситуацію в Україні або інших державах де йде між людьми ворожда.

11. Виразно прочитайте рядки, у яких Ярославна звертається до сил природи.

«О вітре, вітрило!

Чому, господарю, силою вієш?

Чому мечеш ворожі стріли

На крилах своїх легких

Проти воїнів мого милого?

Чи то мало тобі шугати під хмарами,

Кораблі на синім морі гойдаючи?

Чому, господарю, по ковилі срібній

Розсіяв ти мої радощі?»

12. Дослідіть художні засоби «Слова…». Випишіть приклади епітетів, порівнянь і персоніфікацій із рядків, у яких зображено втечу Ігоря з полону.

Епітети: «красні дівиці», «сідла золотого», «сизим орлом», «зелена трава», «поля широкі», «по чистому полю», «чорний ворон», «гори кам’яні», «світле сонце».

Порівняння: «по Руській землі простерлися половці, наче пар дуже гніздо», «яко вихр», «Як та чайка-жалібниця», «зозулею по Дунаю».

Стор.53 ДЗ

1. Складіть і запишіть план «Слова про похід Ігорів».

1. Вступ

2. Похід Ігоря

3. Сонячне затемнення

4. Перший бій - перемога Ігоря

5. Друга битва - поразка і потрапляння в полон

6. Половці (набіг на Русь). Тужіння за Ігоровим військом.

7. Сон та золоте слово Святослава

8. Звернення Святослава до князів

9. Плач Ярославни, дружини Ігоря

10. Втеча Ігоря з полону

11. Повернення Ігоря

12. Вихваляння князя Ігоря

2. Випишіть цитати, що характеризують князів і образ Руської землі.

Князь Ігор: відважний, патріот - «Лучче ж бо по­тятим бути, — говорить він, — аніж полоненим…». «Хочу, - сказав Ігор, - списа переломити в кінці поля Половецького, з вами, русичі, хочу голову свою докласти і випити шоломом Дону». «сміливим соколом»

взаємодопомога і взаємовиручка - «Ігор полки завертає, жаль бо йому милого брата Всеволода».

не втрачає надії - «Ігор спить, Ігор не спить, Ігор мислю поля мірить од великого, Дону до малого Дінця».

Легковажність, честолюбство - «із сідла золотого та в сідло невольниче»

Святослав: патріот і шляхет­на людина - «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославича»

Князь Всеволод: хоробрий, відважний – «буй-тур», «"Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать погані голови половецькії»; любить брата – «Один брат [у мене], один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!»

Ярославна: патріотка - "жон руських", людяність, задушевність – «що чайкою квилить на забороні в Путивлі», жінка-страдниця – «Як та чайка-жалібниця, Стогне вона вранці-рано.», любляча – «Чому ж, сонце-господарю, Простерло гаряче своє проміння, На воїнів мого милого»

Руська земля: зазнала горя, вона страждала разом з простим народом – «Тоді по Руській землі рідко ратаї гейкали, та часто ворони каркали, трупи собі рілячи». Дніпро - «леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового».