Відповіді до підручника: Стр.193 (4-5)

4. Обговоріть, чи можна вважати «нову еру» (1890–1894 рр.) прикладом успішного компромісу між українцями та поляками? Чи міг цей компроміс бути тривалим?

Частково: українці здобули визнання своєї окремішності й поступки в освіті та представництві. Проте польське прагнення зберегти панівне становище суперечило вимозі української рівноправності. Тривале порозуміння було можливе лише за виконання домовленостей і реального забезпечення прав українців.

5. Як ви вважаєте, які внутрішні та зовнішні чинники могли обумовлювати відмінність у швидкості утвердження народовського руху в Галичині, Буковині та Закарпатті?

Внутрішні чинники — активність місцевої інтелігенції, рівень освіти, наявність преси й товариств та сила москвофільства. Зовнішні — польський, румунський та угорський національний тиск, політика влади, підтримка Наддніпрянщини й вплив галицьких народовців на сусідні землі.