§ 21: 21.17

21.17. Чи можна стверджувати, що в  Австро-Угорській імперії українське населення мало політичну свободу?

Ні, бо їм не давали можливості висловлювати свою думку с приводу рішень, що їх стосувалися.

22. 1. Хто започаткував радикальну течію в українському русі?

М. Драгоманов

22. 2. Яку назву мала перша українська партія? Коли вона виникла?

Русько-українська радикальна партія (РУРП), у жовтні 1890 р.

22. 3. Укажіть хронологічні межі «нової ери» українсько-польських відносин.

На межі XIX—XX ст..

22. 4. Розкажіть про І. Франка як політичного діяча.

Послідовник Драгоманова у радикальних настроях

22. 5. Хто був автором брошури «Україна irredenta»?

Ю. Бачинський

22. 6. Які українські партії були створені наприкінці XIX ст.?

Українську соціал-демократичну партію (УСДП), Українську національно-демократичну партію (УНДП).

22. 7. Коли в програмах українських партій Галичини з’явилося положення про необхідність боротьби за незалежну соборну Україну?

1900 р.

22. 8. Назвіть основні досягнення українського руху на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст.

Розвиток писемності та, тимчасово, збільшення свободи української мови

22. 9. Що означає вислів «український П’ємонт»?

Український П'ємонт — метафора, часто вживана щодо Східної Галичини та її столиці Львова. Ґрунтується на тому, що П'ємонт був тим регіоном Італії, звідки почалося визволення країни від чужинців (австрійців) і об'єднання італійських земель.

22. 10. Що зумовило появу радикальної течії в українському русі наприкінці XIX  ст.? Якою була мета її діяльності?

Імпульс українському руху в Галичині дала східноукраїнська інтелігенція, яка на той час була більш освіченою та обізнаною в європейських політичних теоріях. Цьому сприяла, зокрема, діяльність М. Драгоманова, який закликав молодь підвищувати свій інтелектуальний рівень, знайомитись із кращими надбаннями культури й науки.

22. 11. Якими були причини й  наслідки «нової ери» в  українсько-польських відносинах?

Отже, «нова ера» призвела до розколу в українському русі, що негативно позначалося на результатах виборів до Галицького сейму в 1895 р.

22. 12. Визначте роль І. Франка в розвитку політичної думки на західноукраїнських землях.

Завдяки його творчості більше людей ставали прихильниками його ідей

22. 13. Як складалися відносини між греко-католицькою церквою та різними течіями українського руху?

Церква підтримувала розвиток культури та мови

22. 14. Яку роль відіграв український рух на західноукраїнських землях у загальноукраїнському русі?

Важливим здобутком національного руху в Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях стало те, що він розвивався як єдиний, незважаючи на всі відмінності менталітету населення й політичного становища земель.

22. 15. Охарактеризуйте процес становлення українських політичних партій, дайте їх класифікацію.

1) Українську соціал-демократичну партію (УСДП) – перша партія

2) Українську національно-демократичну партію (УНДП) - ідея незалежності України.

22. 16. Порівняйте розвиток українського руху в Буковині, Галичині, Закарпатті. Де український рух досяг найбільшого успіху та чому?

На Галичині, фактично там встановився Український П’ємонт

22. 17. Складіть розгорнутий план за темою «Український рух на західноукраїнських землях в останній чверті XIX ст.».

1) Виникнення радикального руху

2) Створення першої політичної партії

3) Політизація українського руху

4) Утворення політичних партій

5) Положення про незалежну соборну Україну

22. 18. Чи вдалося українському руху перетворити Галичину на «український П’ємонт»? Підготуйте есе за цим питанням.

Повністю – ні, але було зведено основу

22. 19. Українські діячі кінця ХІХ — початку ХХ ст. називали Закарпаття «пораненим братом». Як ви вважаєте, чому?

В тій місцевості дуже важко проходило національне відродження

Стр.201

1. Складіть перелік подій, що відбулися на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

1856–1916 рр.	Життя та діяльність І. Франка.
1861р.	Перші вибори до Галицького крайового сейму.
1861р.	Створення у Львові культурно-просвітницького товариства "Руська бесіда".
1867 р.	Конституційне оформлення дуалістичної Австро-Угорської імперії.
1868 р.	Створення у Львові культурно-просвітницького товариства "Просвіта"
1870 р.	Створення Руської ради – політичної організації москвофілів (старорусинів).
1873 р.	Заснування Літературного товариства ім. Т.Шевченка.
1875 р.	Відкриття Чернівецького університету.
1883 р.	Заснування В. Нагірним кооперативу "Сільський господар".
1885 р.	Створення Народної ради – політичної організації народовців.
1890–1894 pp.	"Нова ера" україно-польських відносин.
1890 р.	Утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) – першої української політичної партії.
1892 р	Створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ).
1895 р.	Уперше до програми української політичної партії (програми РУРП) було введено положення про домагання незалежної Української держави.
1899 р.	Створення Української соціал-демократичної партії (УСДП).
1899 р.	Створення Української національно-демократичної партії (УНДП).

2. Поясніть значення понять і термінів: трудова еміграція, «рутенська акція», старорусинство, народовці, москвофільство, радикали, «Просвіта», «нова ера» , Галицький сейм, «український П’ємонт».

1) Трудова еміграція - переміщення працездатної особи з метою працевлаштування на певний термін.

2) «рутенська акція» - розроблені Е. Еганом заходи стали основою організації «Верховинської господарської акції», яка розпочалась із середини 1897 р

3) старорусинство - Головною ознакою старорусинства була чітка антипольська спрямованість, опір будь яким західним модерним впливам.

4) Народовці проповідували ідеї національного відродження, започатковані «Руською трійцею» та діячами з Наддніпрянської України.

5) Москвофільство було відгалуженням від старорусинського руху, представники якого виступали з проросійських позицій, стверджуючи, що галицькі русини — це росіяни, намагались поширити в краї російську мову.

6) Радикали – радикально налаштовані люди

7) «Просвіта» - товариство для навчання

8) «нова ера» - нові ідеї у відносинах з Польщею

9) Галицький сейм – з’їзд

10) «український П’ємонт» - метафора, часто вживана щодо Східної Галичини та її столиці Львова. 

3. Порівняйте процеси модернізації в західноукраїнських землях з аналогічними процесами в Наддніпрянській Україні.

Основним важелем управління були література та освіта

4. Визначте та охарактеризуйте основні реформи суспільного життя на західноукраїнських землях і вкажіть їх наслідки. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

Збільшення використання української мови та підвищення рівня освіти

5. Виконайте завдання за історичною картою: 1) покажіть адміністративний поділ західноукраїнських земель; 2) визначте регіон нафтових промислів; 3) укажіть мережу залізниць і визначте товари експорту та імпорту краю.

6. Який вплив мали процеси модернізації на тогочасне західноукраїнське суспільство? Чи можна їх однозначно характеризувати як позитивні?

На західноукраїнських землях австро-угорської імперії модернізація розвивалась погано, і загалом не мала позитивного впливу

7. Порівняйте процеси модернізації на західноукраїнських землях і в Надніпрянщині. Визначте спільні тенденції й основні відмінності.

Спільним було розростання міст та збільшення промисловості

8. Чим пов’язані між собою український рух у Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях?

Ідеями незалежності

9. Чому, на вашу думку, український рух наприкінці XIX ст. в Галичині був найбільш організованим? Укажіть історичні обставини, які цьому сприяли.

Через підтримку народу

10. Установіть хронологічну послідовність формування провідних політичних сил в українському русі в Галичині.

Українську соціал-демократичну партію (УСДП)

Українську національно-демократичну партію (УНДП)

11. Порівняйте і визначте спільне й відмінне в розвитку українського руху в Наддніпрянщині, Галичині, Буковині та Закарпатті.

Спільним був вплив через літератури та освіти, хоча у кожному регіоні були свої особливості. Західноукраїнці черпали з Наддніпрянщини інтелектуальний потенціал, наддніпрянці розбудовували в Галичині «український П’ємонт».

23. 1. Що таке концентрація виробництва?

Концентрація виробництва  — зростання кількості великих підприємств і зосередження на них значної частини засобів виробництва, робочої сили та продукції.

23. 2. Яка форма монополістичних об’єднань переважала в промисловості Наддніпрянщини?

Синдикати

23. 3. У якому регіоні Наддніпрянщини переважало товарне зернове господарство?

На Півдні переважало товарне зернове господарство

23. 4. Хто є  засновником кооперативного руху в Наддніпрянщині?

Микола Левитський

23. 5. Назвіть імена відомих представників тогочасної української буржуазії. Хто з них уславився меценатською діяльністю?

Василь Тарновський (молодший), Лазар Бродський, Василь Семеренко.

23. 6. Якими були характерні риси розвитку промисловості на українських землях?

Концентрація виробниства

23. 7. Охарактеризуйте розвиток сільського господарства в  тогочасній Наддніпрянській Україні.

Перерозподіл земель на користь тих власників, які пристосували свої господарства до ринкових потреб; зростання товарності господарств; поява надлишку робочої сили; запровадження в сільськогосподарське виробництво новітньої техніки й досягнень агрокультури

23. 8. Яку роль у розвитку українського економічного життя відігравав кооперативний рух?

Сприяв формуванню вмінь брати участь у діяльності самоврядних економічних організацій, був школою підготовки майбутніх громадських діячів.

23. 9. Охарактеризуйте зміни в суспільному житті українських земель, спричинені розгортанням індустріалізації.

Провідні позиції поміщиків-землевласників у суспільстві послабилися. Своє становище зберігали переважно ті, хто створював товарні господарства в сільськогосподарському виробництві, переробні підприємства, вкладав кошти (купував акції) у банки, заводи тощо

23. 10. Визначте наслідки економічної кризи 1900—1903 рр. для економіки Наддніпрянщини.

Кризу 1900—1903 рр. змінила економічна депресія 1904—1909 рр. Із кінця 1909 р. розпочалося економічне піднесення, що тривало до початку Першої світової війни. На 1913 р. Наддніпрянщина стала основним виробником багатьох видів продукції в Російській імперії.

23. 11. Визначте, які проблеми були найважливішими для соціально-економічного розвитку українських земель на початку XX ст. Якими шляхами їх було можливо розв’язати?

Монополізація. Знищення монополій та чесний ринок

23. 12. Що стало причиною розквіту меценатства і благодійництва наприкінці XIX — на початку XX ст.

Розгортання індустріалізації спричинило зміни в соціальній структурі українського суспільства й становищі основних верств населення. З’явилося багато заможних людей, яки почали вкладати гроші в розвиток української культури і український національний рух, розвиток міст.

24. 1. Коли утворилася Російська партія соціалістів­революціонерів (есерів)?

Наприкінці 1901 — на початку 1902 р

24. 2. Які три течії існували в  українському напрямку суспільно­політичного життя?

Ліберально-демократична, соціалістична, націоналістична

24. 3. Хто був автором брошури «Самостійна Україна»?

М. Міхновський

24. 4. Коли утворилася РУП?

29 січня 1900 р

24. 5. Яким вбачала майбутнє українських земель УНП?

Незалежність

24. 6. Коли утворилася УНП?

1902 р

24. 7. Охарактеризуйте особливості суспільно­політичного життя Наддніпрянщини на початку XX ст.

На початку XX ст. на землях Російської імперії була заборонена діяльність політичних партій. Проте це не могло зупинити політичний розвиток. У суспільно-політичному житті Наддніпрянської України цього періоду існувало кілька основних напрямків: російський, єврейський, український і польський.

24. 8. Як відбувався розвиток соціалістичної течії українського напрямку суспільно­політичного життя?

Виступали за здійснення соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату.

24. 9. Яку роль у суспільно­політичному житті Наддніпрянщини відігравала ліберально­демократична течія українського напрямку?

Це був фактично план організації нової партії, яка виступала за проголошення автономії України та впровадження української мови в усіх сферах життя.

24. 10. Яким бачили майбутнє українських земель прибічники націоналістичної течії українського напрямку?

Повна незалежність України

24. 11. Складіть таблицю «Українські партії Наддніпрянської України на початку XX ст.».

Назва партії	Дата	Течія	Лідери	Програмова мета
Українська народна партія	1902 р	Націоналістична	М. Міхновський	Незалежність України
Революційна українська партія	1900 р	соціалістична	Д. Антонович, М. Русов, Д. Познанський	Описана у «Самостійна Україна»
українська демократична партія	1902 р	Ліберально-демократична	С. Єфремов, Б. Грінченко, В. Чеховський	Збільшення прав народута покращення устрою

24. 12. Чому, на вашу думку, націоналістична течія не здобула значної підтримки в українському русі?

Багато хто не задумувався, бо на той час активно йшла індустріалізація

24. 13. Яку роль у розгортанні українського руху відіграли події, пов’язані з відкриттям пам’ятника І. Котляревському в Полтаві?

Ця подія перетворилася на всеукраїнську національну маніфестацію, оскільки до Полтави з’їхалися не тільки національно свідомі українці з Росії, а й делегати з Галичини та Буковини.

25. 1. Яка подія започаткувала революцію 1905—1907 рр. у Російській імперії?

Економічна криза та поразка в російсько-японській війні 1904—1905 рр. підірвали авторитет влади. Нерозв’язаність аграрного питання, невдоволення більшості робітників умовами праці, відсутність демократичних свобод, прагнення підприємницьких кіл брати участь в управлінні державою, а також національне гноблення неросійських народів створили підґрунтя до вибуху народного невдоволення.

25. 2. Хто такі чорносотенці?

Чорносотенці  — спільна назва членів крайньої правих організацій у  Росії в  1905—1917 рр., які виступали під гаслами монархізму, великодержавного шовінізму та антисемітизму.

25. 3. Коли відбулося повстання моряків Чорноморського флоту під проводом П. Шмідта?

11—16 листопада 1905 р

25. 4. Яка політична партія Наддніпрянщини в грудні 1905 р. змінила назву на УСДРП?

РУП - Революційна українська партія

25. 5. Коли з’явилося офіційне рішення про скасування обмежень, установлених Емським указом?

в травні 1906 р

25. 6. Хто очолював українську громаду в I Державній думі?

Ілля Шраг

25. 7. Як розгорталися події революції 1905—1907 рр. у Наддніпрянщині в січні-серпні 1905 р.?

в Наддніпрянщині відбулося 300 страйків, у яких брали участь понад 100 тис. робітників.

25. 8. Якими були наслідки проголошення Маніфесту 17 жовтня?

Народу надавалися громадянські свободи — недоторканності особи, друку, совісті, зборів, зібрань, спілок.

25. 9. Визначте особливості селянського руху під час революції.

Завдяки агітації боротьба селян стала набувати організованого характеру, з’явилися політичні гасла.

25. 10. Які події революції відбувалися на  українських землях у листопаді-грудні 1905 р.?

Повстання в різних частинах України

25. 11. Охарактеризуйте участь депутатів-українців у діяльності I та II Державних дум.

За період діяльності I Державної думи члени Української громади розробили законопроекти про національні права, автономію України та рідну мову. На жаль, підготовлені законопроекти розглянуто не було. Плани Української громади не були реалізовані

25. 12. Охарактеризуйте зміни в діяльності українських політичних партій у цей період.

Маючи більше свободи слова вони діяли активніше

25. 13. Якими були здобутки українського національно-культурного руху в роки революції?

Відновлення прав української мови , скасування Емського указу

25. 14. Український громадсько-політичний діяч, член УСДРП Володимир Дорошенко оцінював створення української громади в I Державній думі як «проголошення існування нації». Чи поділяєте ви таку характеристику? Обґрунтуйте свою точку зору.

Участь України дійсно мала вплив, але питання так і не були розглянуті.

26. 1. Коли розпочалася земельна реформа П. Столипіна?

9 листопада 1906 р.

26. 2. На з’їзді якої української партії в 1908 р. утворили ТУП?

Українська демократично-радикальна партія (УДРП)

26. 3. Яка загальноросійська політична партія беззастережно підтримувала право українців на національно-територіальну автономію?

РСДРП - Російська соціал-демократична робітнича партія

26. 4. Що таке великодержавний шовінізм?

Великодержавний шовінізм  — одна з  агресивних форм націоналізму, що проповідує національну винятковість, зверхність однієї нації над усіма іншими, розпалює національну ворожнечу й  нетерпимість. Термін походить від імені Н. Шовена, героя комедії французьких авторів братів І. та Т. Коп’яр «Трикольорова кокарда», який «відзначився» під час єгипетського походу 1798—1801  рр. своїм людиноненависницьким ставленням до арабського населення.

26. 5. Скільки «Просвіт» діяло в Наддніпрянщині в 1914 р.?

Через урядові обмеження в  1914  р. в  Наддніпрянщині залишалася лише одна «Просвіта» в  Катеринославі.

26. 6. Які українські питання обговорювалися в IV Державній думі?

Українське питання постало в 1914 р. з приводу урядових заборон відзначати 100-річчя від дня народження Т. Шевченка

26. 7. Як столипінська аграрна реформа вплинула на розвиток сільського господарства Наддніпрянщини?

Протягом 1907—1915 рр. в індивідуальну власність закріпили землю: на Правобережжі — 48 % селян, на Півдні — 42 %, на Лівобережжі — 16,5 %.

26. 8. Охарактеризуйте діяльність українських політичних партій у 1907—1914  рр.

Після придушення революції діяльність партій була під забороною

26. 9. Яким було ставлення загальноукраїнських політичних партій до проблем українців?

Вони представляли народ перед владою

26. 10. Визначте характерні риси розвитку українського національно-культурного руху.

Він всіляко придушувався з боку влади

26. 11. Як відбувався розгляд українських питань у III та IV Державних думах?

Розгляд був лише формальний, ніяких рішень на користь українців не було винесено

26. 12. Охарактеризуйте столипінську аграрну реформу за планом: 1) причини здійснення; 2) мета; 3) складові; 4) особливості проведення на  українських землях; 5) результати.

1) необхідність розв’язання аграрного питання, яке з економічного переросло в політичне;

2) підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, збільшення товарності селянських господарств, зміцнення соціальної підтримки самодержавства на селі та розв’язання проблеми аграрного перенаселення;

3) руйнування селянської громади та закріплення за кожним господарем у приватну власність землі, якою він користувався. Отримуючи земельний наділ у власність, селянин міг вимагати виділення землі одним масивом або відрубом. Він мав право переселитися на неї і створити власний «хутір»;

надання селянам кредитної допомоги через Селянський земельний банк;

заохочення переселення селян із регіонів із високою густотою населення до малозаселених районів Сибіру, Північного Кавказу й Середньої Азії.

4) Наддніпрянщина стала одним із тих регіонів, де земельна реформа відбувалася найбільш успішно.

5) Протягом 1907—1915 рр. в індивідуальну власність закріпили землю: на Правобережжі — 48 % селян, на Півдні — 42 %, на Лівобережжі — 16,5 %.

26. 13. Чому справа Бейліса набула широкого розголосу в  тогочасному суспільстві?

Це був прояв на в’язання антисемітизму

Стр.236

1. Складіть перелік подій з історії Наддніпрянської України початку XX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

1900–1903 pp.	Економічна криза.
1903 р.	II з'їзд РСДРП – заснування партії, виникнення більшовицької і меншовицької течії в партії.
1905–1907 рр.	Перша російська революція.
Червень 1905 р.	Повстання моряків на броненосці "Потьомкін".
17 жовтня 1905 р.	Маніфест царя про скликання Державної думи та проголошення демократичних прав і свобод.
Грудень 1905 р.	Збройні повстання в Москві, Донбасі.
1905.10.30	Відкриття в Одесі першого на території підросійської України товариства "Просвіта".
1905.11	Повстання на Чорноморському флоті в Севастополі під керівництвом лейтенанта Шмідта, виступ солдат-саперів і робітників у Києві під керівництвом Б. Жаданівського.
1906, 1910 р.	Видання указу й закону про проведення аграрної (Столипінської) реформи.
3 червня 1907 р.	Третьочервневий переворот. Завершення першої російської революції.
1911р.	Убивство в Києві П. Столипіна.
1906,1907, 1907–1912, 1912–1917 рр.	Періоди діяльності I, II, III, IV Державних дум Росії.
1911–1913 рр.	"Справа Бейліса".
1908 р.	Утворення Товариства українських поступовців (ТУП).

2. Поясніть значення понять і термінів: русифікація, індустріалізація, концентрація виробництва, монополізація економіки, кооператив, пролетар, ради робітничих депутатів, чорносотенці, великодержавний шовінізм, відруб, хутір, страйк, політизація українського національного руху, Столипінська аграрна реформа, автономізм.

1) русифікація - сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах, що опинилися у складі Російської держави або перебувають у сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції..

2) індустріалізація - історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

3) концентрація виробництва   — зростання кількості великих підприємств і зосередження на них значної частини засобів виробництва, робочої сили та продукції.

4)  монополізація економіки — утворенню монополій у металургійній, кам’яновугільній та залізорудній галузях.

5) кооператив — добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.

6) пролетар - найманий робітник, позбавлений засобів виробництва

7) Чорносотенці  — спільна назва членів крайньо правих організацій у  Росії в  1905—1917  рр., які виступали під гаслами монархізму, великодержавного шовінізму та антисемітизму

8) Великодержавний шовінізм  — одна з  агресивних форм націоналізму, що проповідує національну винятковість, зверхність однієї нації над усіма іншими, розпалює національну ворожнечу й  нетерпимість.

9) відруб - у період здійснення Столипінської реформи — земельна ділянка, що виділялася селянинові на правах особистої власності без перенесення садиби (житлового будинку та господарських споруд).

10) Хутір — вид сільського поселення, господарство (подвір'я) з належною до нього землею; мале сільське, часто однодвірне поселення поза селом.

11) Страйк - організоване масове або часткове припинення роботи чи інша протидія нормальному (традиційному) перебігу виробничого процесу з метою домогтися виконання певних вимог.

12) Столипінська аграрна реформа - низка законодавчих актів, написаних задля перерозподілу селянської земельної площі та задля підвищення продуктивності сільського господарства.

13) автономізм – рух пов’язаний зі здобуттям автономії

3. Виконайте завдання за історичною картою: 1) визначте державну належність українських земель на початку XX ст.; покажіть, у складі яких держав перебували регіони українських земель; 2) покажіть, якою була господарська спеціалізація українських земель у цей період; 3) покажіть найбільші місця виступів робітників, селян і військових на українських землях у роки революції 1905—1907 рр.; 4) покажіть місця, пов’язані з розгортанням українського національного руху в Наддніпрянській Україні.

4. Назвіть імена видатних історичних діячів цієї доби. У чому ви вбачаєте їхній внесок у розвиток українських земель початку XX ст.?

П.Шмідт, М.Міхновський

5. Опишіть основні прояви індустріалізації й модернізації суспільного життя в тогочасній Наддніпрянській Україні.

Збільшення міського населення та побудова заводів

6. Наведіть факти політизації тогочасного українського суспільства і національно-визвольного руху.

На той час мова йшла не про цілі народу, а про боротьбу за владу

7. Визначте та охарактеризуйте особливості, прояви та здобутки українського національного руху в Наддніпрянській Україні на початку XX ст.

Підняття національного духу

8. Якою була роль революції 1905—1907 рр. в розгортанні українського руху в Російській імперії?

Це була можливість для висловлення своєї думки та можливих змін

9. Чому в період 1907—1914 рр. українство в Російській імперії зазнало нових обмежень?

Після придушення революції влада намагалась не допустити повторення

10. Чому більшість українських політичних партій Наддніпрянської України виступали за автономію України у складі Росії?

Не бачили іншого виходу

27. 1. Яка галузь промисловості західноукраїнських земель була найбільш розвиненою?

Основними галузями промисловості Галичини залишалися нафтова, соляна, лісорубна

27. 2. Які галузі промисловості західноукраїнських земель були привабливими для іноземного капіталу?

Основними галузями промисловості Галичини залишалися нафтова, соляна, лісорубна

27. 3. Які нові риси в розвитку сільського господарства з’явилися на початку XX ст.?

На початку XX ст. в Галичині поміщики почали створювати багатогалузеві маєтки — промислово-рільничі господарства, де діяли промислові підприємства з переробки сільськогосподарської продукції.

27. 4. Яка галузь сільськогосподарського виробництва західноукраїнських земель давала товарну продукцію для експорту?

Експорт худоби став одним із головних джерел прибутку населення краю.

27. 5. Скільки українців емігрувало із західноукраїнських земель на початку XX ст.?

Тільки протягом 1900—1910  рр. з  Галичини і  Буковини виїхало понад 300  тис. селян. Закарпаття в  1905—1914  рр. залишили понад 400  тис. осіб.

27. 6. Яка організація здійснювала координацію українського кооперативного руху в Галичині?

«Крайовий союз ревізійний»

27. 7. Якими були основні тенденції економічного розвитку західноукраїнських земель на початку XX ст.?

На західноукраїнських землях активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер, — нафтова, озокеритна, лісопильна, борошномельна, соледобувна. На початку XX ст. на Галичину загалом припадало 4—5 % світового видобутку нафти

27. 8. Які причини зумовили дуже повільний розвиток сільського господарства на західноукраїнських землях?

Близько 80 % західноукраїнського селянства становила біднота і лише 8 % — заможні господарі.

27. 9. Чому економіку західноукраїнських земель характеризують як колоніальну?

Тому що Австро-Угорщина використовувала західноукраїнські землі лише як сировинний матеріал

27. 10. Визначте чинники, які сприяли економічному розвитку краю та які гальмували його.

Наявність нафти та лісів допомагали, а відсутність інвестицій гальмувала

27. 11. Чому за сприятливих економічних умов розвиток західноукраїнських земель був дуже повільним?

Через відсутність фінансування від держави

27. 12. Як впливала на розвиток регіону масова трудова еміграція українців.

Чим гірша ситуація була, тим більше людей виїзжало, і навпаки

28-29. 1. Коли відбувся масовий селянський страйк у Галичині?

1902 р.

28-29. 2.  До яких заходів вдалися студенти-українці Львівського університету в 1902 р.?

студенти розгорнули боротьбу за створення у Львові українського

28-29. 3. Хто очолював делегацію українців Галичини, яка в 1906 р. звернулася до імператора з проханням змінити в краї виборче законодавство?

Греко-католицьким митрополитом Андрієм Шептицьким

28-29. 4. Що таке сепаратизм?

Сепаратизм — прагнення відокремлення від держави якої-небудь області або регіону.

28-29. 5. Коли утворилася «Національна рада русинів на Буковині»?

12 листопада 1905 р.

28-29. 6. Назвіть друкований орган народовців Закарпаття на початку XX ст.

Тижневик «Наука»

28-29. 7. Охарактеризуйте особливості українського руху в Галичині на початку XX ст. боротьби.

Основним було польсько-українське протистояння

28-29. 9. Як відбувалася боротьба за український університет? Чому вона набула такої гостроти?

Через притиснення прав українців

28-29. 10. Якими були здобутки галицьких українців у боротьбі за виборчу реформу в краї?

У результаті реформи на виборах у травні 1907 р. українці збільшили своє представництво в австрійському парламенті до 27 депутатів від Галичини і п’яти депутатів від Буковини.

28-29. 11. Що таке ідея сепаратизму? Чим була зумовлена її поява?

Сепаратизм – ідея відділення, пов’язана з притисненням українців

28-29. 12. Охарактеризуйте розвиток українського руху в Буковині й Закарпатті.

Члени союзу прагнули по-новому розв’язати проблеми краю: вони заявили, що на перше місце висувають вимоги покращення соціально-економічного становища, розширення політичних прав, також задоволення національних потреб усіх народів, які населяють Буковину.

28-29. 13. Складіть розгорнутий план за темою «Здобутки українського національного руху на  західноукраїнських землях на початку XX ст.».

1) боротьбі за український університет

2) Збільшення свого представництва в австрійському парламенті

3) Загальне виборче право

4) Реформа крайового статуту

5) Виникли українські політичні партії на Буковині

28-29. 14. Порівняйте суспільно-політичні рухи на  українських землях та у  світі на початку XX ст.

Вони мали загальні ідеї пов’язані з покращенням суспільно-політичних відносин

Стр.252

1. Складіть перелік подій з історії західноукраїнських земель початку XX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

1900 р.	Митрополитом УГКЦ стає А. Шептицький.
1901 р.	Утворення "Ревізійного союзу українських кооперативів".
1902 р.	Загальний страйк сільгоспробітників у Галичині, в якому взяло участь понад 200 тис. мешканців Галичини.
1907 р.	Запровадження загального виборчого права в Австро-Угорщині.
1908 р.	Убивство українським студентом Мирославом Січинським намісника Галичини графа Андрія Потоцького.
1910 р.	Організація польсько-українських збройних сутичок, в одній із яких загинув український студент Адам Коцко.
1911 р.	Заснування бойскаутської організації "Пласт".

2. Поясніть значення понять і термінів: селянський страйк, народні віча, монополія, кооператив, сепаратизм, «український П’ємонт».

1) Селянські страйки в Галичині — страйки селян в Галичині на початку XX століття. Спершу спорадичні й неорганізовані акції сільська-господарських робітників і сільської бідноти, єдине джерело існування яких були заробітки по панських дворах і фільварках, з 1902 — масовий організований страйковий рух за покращення побутових умов і збільшення заробітної платні.

2) Народне віче – нарада народу

3) Монополія – повна влада в певній сфері

4) Кооператив – об’єднання заради допомоги

5) Сепаратизм – ідея відділення

6) «український П’ємонт» - метафора, часто вживана щодо Східної Галичини та її столиці Львова.

3. Виконайте завдання за історичною картою: 1) визначте державну належність українських земель на початку XX ст.; покажіть, які українські регіони у складі яких держав перебували; 2) покажіть регіон нафтових промислів; 3) покажіть мережу товариств «Просвіта», «Сокіл», «Січ»; 4) покажіть регіони переважання православної та греко-католицької церков серед віруючих у цей період.

4. Назвіть імена видатних історичних діячів початку XX ст. У чому ви вбачаєте їхній внесок у розвиток українських земель цієї доби?

Андрій Шептицький, Кирило Трильовський, Августин Волошин

5. Порівняйте процеси індустріалізації і модернізації суспільного життя в Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях, а також з аналогічними процесами в Європі та світі.

В Наддніпрянщині процес індустріалізації проходив краще, через краще фінансування, але все одно гірше ніж у Європі

6. Наведіть факти політизації тогочасного українського суспільства та національно-визвольного руху.

На той час ідеї незалежності вже стали провідними, а не як раніше просто «визволення народу»

7. Визначте та охарактеризуйте особливості, прояви та здобутки українського національного руху на західноукраїнських землях на початку XX ст.

Основним протистоянням було протистояння проти притіснення прав українців. Було досягнуто загально виборче право

30-31. 1. Перелічіть особливості розвитку культури в другій половині XIX — на початку XX ст.

Основний наголос був зроблений на розвитку освіти та науки

30-31. 2. Чому царська влада закрила недільні школи?

Через те що там навчали українською мовою та про історію України

30-31. 3. Де були відкриті університети на українських землях у  другій половині XIX  ст.?

Вищими навчальними закладами на українських землях були Київський (1834 р.), Харківський (1805 р.), Новоросійський (1865 р.), Львівський (1661 р.), Чернівецький (1875 р.) університети.

30-31. 4. Яка частка населення Наддніпрянської України на початок XX ст. вміла читати й писати?

50%

30-31. 5. Назвіть імена визначних українських вчених та галузі знань, у яких вони працювали.

вчений-етнограф М. Міклухо-Маклай; засновник київської школи теоретичної фізики М.  Умов; вчений-хімік М. Бекетов; математик О.  Ляпунов; ембріолог О.  Ковалевський; засновники першої в Російській імперії та другої у світі бактеріологічної станції І. Мечников і М. Гамалія; основоположник ядерної фізики М. Пильчиков; фізик та електротехнік І. Пулюй.

30-31. 6. Коли було створено Наукове товариство ім. Т. Шевченка?

1892  р

30-31. 7. Хто і коли вперше в історії авіації здійснив «мертву петлю»?

Член товариства, військовий льотчик П.  Нестеров на основі математичних розрахунків розробив теорію вищого пілотажу. У 1913 р. він уперше в історії авіації продемонстрував «мертву петлю».

30-31. 8. Чим був зумовлений розвиток спеціалізованої освіти в  другій половині XIX ст.?

Спеціальна середня освіта набула значного поширення з  розвитком промисловості, яка потребувала великої кількості спеціалістів із різних галузей господарювання.

30-31. 9. Який вплив на розвиток української культури мала політика царського уряду?

Негативний, бо вона всіляко придушувала будь-які натяки на розвиток національної ідеї

30-31. 10. Як відбувалося становлення української національної науки? Яку роль у цьому процесі відіграло Наукове товариство ім. Т. Шевченка?

До найважливіших досягнень членів НТШ у галузі точних і природничих наук слід віднести відкриття І. Пулюєм катодного проміння, синтез І. Горбачевським сечової кислоти, праці М. Зубрицького в галузі теорії математики, внесок С. Рудницького та В. Кубійовича в дослідження географії українських земель тощо. У жовтні

30-31. 11. Які чинники були визначальними в розвитку української науки?

Розвиток наук зумовлювали такі чинники:

розвиток промисловості після реформ 60—70-х рр. XIX ст., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;

загальноєвропейський прогрес у науці й техніці;

поширення й подальше панування філософії позитивізму, яка сприяла пошуку точних вимірів фізичних і суспільних явищ;

30-31. 12. Визначте роль українських вчених у розвитку світової науки.

Українські вчені робили деякі відкриття, що і досі використовуються

30-31. 13. Охарактеризуйте розвиток освіти на українських землях у складі Російської імперії та Австро-Угорщини. Відповідь подайте у вигляді порівняльної таблиці.

Російська імперія: школи погано фінансувались (за рахунок земств), притіснялась викладання на українській мові. Більша увага приділялась середній освіті (гімназії), професіональної освіті (цьому сприяв розвиток промисловості). Вищи заклади позбулися автономності.

Австро-Угорщина: було мало шкіл українською мовою навчання, незважаючи на обов’язкове початкове навчання, дуже мало українських дітей могли навчатися (через матеріальні нестатки). Більша увага приділялась середній освіті (гімназії), професіональної освіті (цьому сприяв розвиток промисловості).

В обох випадках притіснялась українська мова

30-31. 15. В. Вернадський у статті «Українське питання і російська громадськість» писав: «У цілому українці вважають, що свобода української культури обумовлюється саме інтересами російської справи і що зберегти українців як росіян Росія зможе, лише прийнявши їх з усім національно-культурним обличчям». Поясніть, як ви розумієте думку автора. Чи поділяєте ви її? Чому?

Інтеграція двох народів можлива лише за відсутності дискримінації

32. 1. Яка тематика творів переважала в українській літературі другої половини XIX ст. і чому?

У другій половині XIX ст. романтизм у літературі поступився місцем реалізму.

32. 2. Творчість яких письменників, поетів визначала напрямок розвитку української літератури в другій половині XIX — на початку XX ст.?

Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Панас Мирний

32. 3. Кого з письменників відносять до «нової школи» української літератури?

Михайло Коцюбинський

32. 4. Із діяльністю яких митців пов’язаний розквіт українського театру?

Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола  Садовський, Марія  Заньковецька

32. 5. Назвіть імена провідних українських музикантів. Охарактеризуйте їхню творчість.

Семен Гулак-Артемовський, Микола Лисенко

32. 6. Назвіть оперу М. Лисенка, заборонену до постановки царською владою.

«Тарас Бульба»

32. 7. Хто був автором вірша й музики, яка згодом стала Державним гімном України?

Михайло Вербицький, Павло Чубинцький

32. 8. Назвіть причини утвердження в українському мистецтві реалістичного зображення світу.

Прийняття реалій світу та необхідність брати з цього уроки

32. 9. Чим був зумовлений розквіт українського театрального мистецтва у 80-ті рр. XIX ст.?

У 1881 р. міністр внутрішніх справ Росії М. Лоріс-Меліков скасував заборону українських вистав

32. 10. Якою є роль М. Лисенка у становленні української класичної музики?

Микола Лисенко написав опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», оперету «Чорноморці»

32. 11. Які чинники спричинили розквіт українського театру та музики наприкінці XIX ст.?

Пом’якшення заборон

32. 13. Чому не всі письменники, музиканти, театральні діячі, що були вихідцями з українських земель, є  представниками української культури?

Тому що дехто жив на інших територіях і тому писав для тих людей

33. 1. Які риси були притаманні українському образотворчому мистецтву другої половини XIX ст.?

Ідейною основою художників-передвижників був критичний реалізм, тобто реалістичне відображення недоліків суспільнополітичного життя.

33. 2. Назвіть провідні українські центри живопису другої половини XIX ст.

Одеса, Київ

33. 3. Яка тематика творів переважала в українському живописі другої половини XIX ст. і чому?

Українські митці почали не тільки приділяти більше уваги побутовим темам українського села, але й звертатися до історичних тем, зокрема героїчних подій козацької доби.

33. 4. Що нового з’явилося в  архітектурі другої половини XIX ст., а що — на початку XX ст.?

Серед напрямків архітектурного мистецтва вирізнялися віденський неоренесанс і стиль французького відродження

33. 5. Назвіть видатних художників, скульпторів, архітекторів другої половини XIX — початку XX ст. на українських землях.

Василь Кричевський, Іван Левинський

33. 6. Назвіть визначні історичні пам’ятки архітектури в стилі модерну.

У Києві — Педагогічний музей на Володимирській вулиці (архітектор П. Альошин), Державний банк (архітектор О. Кобелев), у Харкові — будинок Медичного товариства (архітектор О. Бекетов), у Севастополі — будинок панорами «Оборона Севастополя» (архітектор В. Фельдман)

33. 7. Назвіть причини утвердження в українському мистецтві другої половини XIX ст. реалістичного зображення світу.

Необхідність показати реальність

33. 8. Які процеси вплинули на розвиток українського мистецтва на початку XX  ст.?

Спроба національного піднесення

33. 9. Чому навіть за відсутності власної держави українське мистецтво в другій половині XIX — на початку XX ст. переживало піднесення?

Було створено багато товариств

33. 12. Чому саме українські митці стали засновниками абстрактного мистецтва?

На початку XX ст. в українському образотворчому мистецтві набували поширення нові модерністські тенденції, які поклали початок абстрактному мистецтву. Новий модерністський напрямок у мистецтві — супрематизм — започаткував Казимир Малевич (1878—1935). Його картина «Чорний квадрат на білому тлі» викликала жваву дискусію.

Стор.279

1. Назвіть події, що були вирішальними в розвитку української культури середини XIX — початку XX ст. Обґрунтуйте свій вибір.

Створення недільних шкіл, збільшення кількості шкіл, реформа в освіті.

Активна дослідницька діяльність молодого покоління істориків — О. Єфименко, Д. Багалія, Д. Яворницького, М. Грушевського

Створення «Театру корифеїв».

2. Поясніть значення понять і термінів: нація, меценат, емансипація, реалізм, український модерн, еклектизм.

1) Нація визначається, як основний державотворчий елемент, джерело державної влади та носій державного суверенітету.

2) Меценатство — добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги.

3) емансипація - звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень, зрівняння у правах.

4) реалізм - стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах.

5) Український архітектурний модерн, УАМ — один з українських оригінальних архітектурних стилів. Виник на початку XX століття.

6) еклектизм - механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів, які запозичуються з протилежних концепцій.

3. У яких українських містах на початку XX ст. працювали університети?

Одеса, Київ, Харків

4. Поміркуйте, чому перший український професійний театр, заснований у 1882 р., називали «Театром корифеїв». Назвіть імена видатних українських драматургів та артистів тієї доби.

Визнаними діячами першого професійного українського театру були Іван Карпенко-Карий (Тобілевич), Панас Саксаганський, Микола  Садовський, Марія  Заньковецька

5. Заповніть таблицю «Розвиток української культури в середині XIX — на початку XX ст.».

Галузь культури	Відомі діячі	Здобутки
Театр	Іван Карпенко-Карий (Тобілевич), Панас Саксаганський	«Театр корифеїв»
Музика	Семен Гулак-Артемовський	«Запорожець за Дунаєм»
Література	Панас Мирний	«Хіба ревуть воли, як ясла повні»
Образотворче мистецтво	Казимир Малевич	«Чорний квадрат на білому тлі»

6. Порівняйте розвиток освіти в Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях.

В Наддніпрянщині освіта розвивалась активніше через більшу підтримку з боку влади

7. Складіть опис одного з творів мистецтва (картина, скульптура, архітектурна пам’ятка) українських майстрів середини XIX — початку XX ст.

«Чорний квадрат на білому тлі» - типовий приклад супрематизму

8. Назвіть факти, які підтверджують, що українська культура середини XIX — початку XX ст. не поступалася кращим зразкам світової культури.

Творці тієї епохи нині всесвітньо відомі, наприклад В. Вернадський – засновник вчення про біосферу, І. Сікорський – розробник вертолітів.