Відповіді: Стр.142 (2)

2. Яким було становище робітників в Україні у другій половині ХІХ ст.?

У правовому відношенні становище робітників було невизначеним. Фактично не існувало робітничого законодавства, що робило робітників беззахисними перед зловживаннями з боку працедавців. Не було нормальних умов праці та проживання робітників у робітничих поселеннях. Не дотримувалася техніка безпеки на виробництві. Значну частину заробітної плати робітники повертали працедавцю внаслідок системи штрафів та примушування отоварюватись у крамницях працедавця, ціни у яких часто перевищували ринкові. До того ж сама зарплата виплачувалась нерегулярно. Не було оплачуваних відпусток, лікарняних і пенсій. Постійно зростала тривалість робочого дня, яка становила 12-14 год., а іноді і 16 год. на добу. Відповідно робітничий клас почав активну боротьбу за свої права, яка з кожним роком зростала і наприкінці XIX ст. перетворилась на помітну силу в суспільно-політичному житті.