Перевірте чого навчилися: Стр.298 (1-3)

1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.

1.1. «“Енеїда” на українську мову перелицьована є головним твором Котляревського, що обезпечив йому безсмертність, “поки сонце з неба сяє, поки живуть люди”, як висловився Шевченко.

У фрагменті згадується про твір Івана Котляревського "Енеїда", який був перелицьований на українську мову і став головним твором автора. Цей твір забезпечив Котляревському безсмертя, адже він став класиком української літератури. Також згадується про велике значення цього твору для розвитку народної мови, народного гумору та реалізму. Відомо, що Котляревський був одним з тих небагатьох українців, який зумів розбудити національну свідомість, і це було визнано навіть тими, хто спочатку ставився до "Енеїди" неприхильно.

1.2. «Нещодавно виявлено, що молоді вчені люди в Києві, майже всі уродженці Малоросії, утворили Українсько-Слов’янське товариство св. Кирила і Мефодія.

У цьому фрагменті йдеться про формування Українсько-Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія, до якого приєдналися молоді вчені, серед яких були Гулак, Костомаров і Білозерський, а також інші молоді люди, які вчилися в університеті Св. Володимира. Це товариство займалося вивченням історії та культури українського народу, але вони були критичні до зображення Малоросії в творах Шевченка, Куліша і Костомарова, які, на їхню думку, надмірно романтизували українську історію та надавали їй надзвичайно великого значення. Також вони стверджували, що дух свободи не охолонув серед малоросіян і таїться досі. У фрагменті згадується також граф О. Орлов, який надіслав цю інформацію губернаторам.

1.3. «О 4 годині пополудню полонені прийшли у Білу Церкву і були здані 18-му єгерському полку, який на той час прийшов у це міс течко з міста Богуслава…

Цей фрагмент джерела описує події, пов'язані з полоненням українських повстанців в Білій Церкві і їх наступним арештом. Полонених здано у в'язницю, де їх утримували в жахливих умовах, закованих у кайдани, зроблені зі ста пудів заліза. 5 січня почалося слідство щодо цих подій.

1.4. «Порадившись з батьком і дядьками, Платон Федорович Симиренко привіз в Росію французів-техніків, призначив їм величезне жалування, і фірма братів Яхненків і Симиренка…

У фрагменті йдеться про будівництво першого машинобудівного заводу на південному заході Росії, який заснував Платон Федорович Симиренко разом з французькими техніками, що отримали величезне жалування. Фірма братів Яхненків і Симиренка була задіяна в цьому проекті, а завод виготовляв продукцію з удосконаленнями останнього слова науки і техніки.

2. Які явища економічного життя засвідчують картини?

1. Чумацтво

2. Ярмарок

1. Яке місто зажило слави першої столиці національного відродження підросійської України в 19 ст.?

б) Харків.

2. Яке місто в 1817 р. отримало статус відкритого вільного порту (порто-франко)?

в) Одеса.

3. На які роки припадає діяльність Кирило-Мефодіївського товариства?

г) 1846–1847 рр.

4. Території яких губерній підросійської України заштриховано на карті?

б) Катеринославська, Чернігівська, Подільська;

5. Вихід якої книжки засвідчив початок національного відродження в українських землях у складі Російської імперії?

г) «Історія України-Русі» Михайла Грушевського.

6. Коли відбулися події, про які йдеться в історичному джерелі?

«…Мужність солдатів похитнулася; вигляд убитих і поранених, відсутність С. Муравйова завдали рішучого удару мужності повсталих чернігівців: вони, кинувши рушниці, розбіглися в різні боки»

б) 1810–1812 рр.;

7. Яка декабристська організація в своїх програмових документах планувала створити на території України дві автономії: Українську (столиця Харків) та Чорноморську (столиця Київ)?

в) Південне товариство.

8. Який завод збудовано фірмою «Брати Яхненки й Симиренко» в 1843 р. в селі Ташлику на Черкащині – один із перших у Російській імперії?

б) цукровий.

9. Доповніть твердження. Новоутворені Ізмаїльський, Акерманський, Хотинський повіти зі здебільшого українським населенням Бессарабської області опинились у складі Російської імперії внаслідок…

г) російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

10. Що визначало політику Російської імперії щодо України в першій половині 19 ст.?

а) адміністративно-територіальний поділ з урахуванням факту етнічного розселення.

11. Які явища та процеси були характерними для промислового розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині 19 ст.?

а) початок промислового перевороту; в) будівництво перших залізниць; д) поява нових галузей промисловості, зокрема цукрової.

12. Про кого йдеться в уривку з джерела?

«У 1847 p., у зв’язку з відомою всім історією, він був засланий рядовим в Оренбурзький корпус із забороною писати й малювати...

в) Т. Шевченко;

13. Що було характерним для першого етапу українського національного відродження?

а) створення видавничо-культурних, просвітницьких, археографічних закладів й організацій.

14. Якої організації стосується наведений уривок з історичного джерела?

«...Обер-поліцмейстер доправив знайдений поліцейськими служителями у квартирі Гулака рукопис, який він під час арешту встиг було сховати. Цей рукопис під на-звою “Закон Божий” написаний рукою Гулака і складається зі 109 параграфів...»

в) Кирило-Мефодіївське товариство.

15. Установіть відповідність між назвами українських губерній у складі Російської імперії в середині 19 ст. та їхнім місцем розташування, позначеним буквами на карті.

16. Установіть відповідність між іменами діячів першого етапу національного відродження та їхніми стислими характеристиками.

1. Михайло Максимович – В. учений-енциклопедист, визнаний фахівець у царині історії, філології,..

2. Іван Котляревський – А. автор першого твору, що засвідчив появу нової української літератури…

3. Ізмаїл Срезневський – Д. філолог-славіст, етнограф, записував пісні й звичаї, які разом із власними…

4. Микола Цертелєв – Б. перший дослідник і видавець українських народних дум.

17. Установіть відповідність між портретами історичних діячів та їхніми іменами.

1-Д. Іван Котляревський; 2-В. Ізмаїл Срезневський; 3-А. Микола Костомаров; 4-Г. Михайло Максимович.

18. Які адміністративно-територіальні одиниці підросійської України були на землях колишніх Гетьманщини та Слобожанщини?

г) Полтавська; д) Харківська; е) Чернігівська.

19. Які явища та процеси характерні для соціально-економічного життя підросійської України в першій половині 19 ст.?

в) збереження кріпосницьких відносин; г) домінування поміщицького землеволодіння; д) панування натурального господарства; е) наростання антикріпосницьких виступів.

20. Доповніть твердження.

У лютому 1832 р. після придушення польського повстання царський уряд призначив київського губернатора керувати т. зв. Південно-Західним краєм, до складу якого належали такі губернії:

б) Київська; в) Волинська; г) Подільська.

21. Що передбачали положення програмових документів Кирило-Мефодіївського братства?

б) створення федерації слов’янських народів на чолі з Польщею – «непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім»; г) утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян; е) знищення самодержавства й скасування кріпацтва та суспільних станів.

22. Якими були напрямки діяльності кирило-мефодіївців?

а) збирали кошти на видання нових книг і відкриття народних шкіл; в) писали наукові праці й виступали з лекціями в навчальних закладах Києва; д) розповсюджували антиурядові твори, готували прокламації.

Сторінка 85

Перевірте, чого навчилися з теми

«Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці 18 – у першій половині 19 ст.»

1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?

1.1. «Ми, русини, особливо в Галичині, з давен-давна хлопська нація. Майже все, що піднеслося понад хлопа, – чи то шляхта, чи міщани, – все те…

У фрагменті джерела Іван Франко говорить про історичні події пов'язані з утриманням польської мови в Галичині під час польського та австрійського панування. Він стверджує, що хоча русини були основним етносом в Галичині, вищі духовні особи та міщани говорили і писали на польській мові, що привело до полонізації значної частини галицького населення. Франко наголошує, що ця процес відбувався навіть в малих містах та селах. Історичне значення цього фрагменту полягає в тому, що він показує, як польське та австрійське панування вплинули на галицьку культуру та мову. Крім того, Франко стверджує, що русинський народ у Галичині був зневажений та обділявся. Його думка про унікальність русинської нації та культури стала основою русинського національного руху в кінці 19-го та на початку 20-го століть.

1.2. «Найновіший, однак, твір малоросійської літератури, який дійсно можна рекомендувати кожному любителю слов’янської літератури, особливо філологам…

У цьому фрагменті джерела йдеться про книгу "Русалка Дністрова", яка була написана на малоросійській мові та надрукована гражданськими буквами в Буді у 1837 році. Це була перша книга, яка була написана на простій народній мові та мала велике значення для розвитку української літератури та національної самосвідомості українців. Вона визначила курс народної літератури та була одним з перших кроків на шляху створення української літературної мови.

1.3. «...В день перед знесенням панщини зібралися Русини у Львові, заснували товариство Головну руську раду для оборони прав руського народу,…

У фрагменті йдеться про події, пов'язані зі становленням русинської національної свідомості та культури в Галичині в середині XIX століття. В першому випадку - про важливість видання книг на рідній мові та про популяризацію простої народної мови. У другому випадку - про створення осередків національної культури (товариство "Головна Руська Рада" і "Галицько-руська матиця") та про зусилля учених над розвитком руської мови та літератури в Галичині. Ці події стали важливим етапом у формуванні національної свідомості українців на заході України.

2. Кому з українських діячів першої половини 19 ст. ви віддали б пальму першості за активність та авторитетність у національному відродженні? Вибір обґрунтуйте.

В першій половині 19 століття в Україні було багато видатних діячів, які докладали зусиль до національного відродження. Проте, якщо говорити про того, кому я віддав би пальму першості, то він був би Михайло Грушевський.

Михайло Грушевський - це український історик, філософ, письменник, політичний та громадський діяч, який вніс значний внесок у національне відродження України. Він був не тільки одним із засновників Української наукової спілки, а й автором багатьох праць з історії України, які допомогли відновити історичну пам'ять українського народу. Також Михайло Грушевський був активним учасником українського національного руху, зокрема під час революції 1917-1921 років.

Окрім цього, важливим аспектом його діяльності була розробка концепції української державності та української ідеї, яка стала важливим компонентом національного відродження. Його праці про українську історію, культуру та мову стали основою для подальшої розвитку української національної свідомості та самоідентифікації.

Отже, на мою думку, Михайло Грушевський - це видатна постать української історії, який своєю діяльністю значною мірою сприяв національному відродженню України та заслуговує на пальму першості.

3. Порівняйте діяльність Головної руської ради та Кирило-Мефодіївського братства. Що в них було спільного, чим різнилися?

Головна руська рада та Кирило-Мефодіївське братство - це обидві організації, які діяли у XIX столітті з метою збереження та розвитку української мови та культури. Однак, вони мали свої відмінності.

Головна руська рада була створена у 1848 році у Львові як товариство для оборони прав руського народу. Її метою була боротьба за зняття панщини, за створення українських шкіл та культурних установ, а також за визнання української мови офіційною. Головна руська рада орієнтувалася на західні стандарти і прагнула до тісного співробітництва з іншими слов'янськими народами, особливо з поляками.

Кирило-Мефодіївське братство, засноване у 1845 році в Петербурзі, також прагнуло до збереження та розвитку української мови та культури, але воно було більш орієнтоване на східні стандарти. Братство пропагувало православну віру та працювало над перекладом релігійної літератури на українську мову. Воно мало більше християнський та національний спрямування, і його діяльність була в основному спрямована на просвіту селян та народу.

Отже, хоча обидві організації працювали над розвитком української мови та культури, Головна руська рада була більш орієнтована на західні стандарти та прагнула до співпраці з іншими слов'янськими народами, а Кирило-Мефодіївське брат

1. Коли відбувся перший поділ Польщі, унаслідок якого Галичина увійшла до складу Австрійської монархії?

б) 1772 р.

2. Яке місто Галичини стало провідним центром українського культурно-освітнього руху в 30–40-х рр. 19 ст.?

б) Львів.

3. Усі слова якого переліку можна використати для характеристики реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ у 70–80-х рр. 18 ст.?

б) зростання панщини, Чернівецький університет, «Руська трійця».

4. Який історико-географічний регіон заштриховано на карті «Українські землі у складі Австрійської імперії в першій половині 19 ст.»?

в) Східна Галичина.

5. Укажіть назву заштрихованого українського регіону, що перебував у складі Австрійської монархії.

а) Північна Буковина.

6. З діяльністю Перемишльського культурно-освітнього осередку священиків пов’язують…

г) першу хвилю українського національного відродження в Галичині.

7. Виберіть портрет історичного діяча, про якого йдеться.

Духовний лідер «Руської трійці», про якого І. Франко писав: «Людина наскрізь симпатична, щира, проста, огріта неложною любов’ю до рідного народу і непохитно певна своєї дороги».

8. Про яку книжку йдеться в джерелі?

«...Маркіян Шашкевич хотів видати книжку, у якій були б вірші, казки, наукові розвідки... Шашкевич з товаришами вирішили…

в) «Русалка Дністрова».

9. Культурно-освітній і церковний діяч. Заклав багато народних (парафіяльних) шкіл, видав низку підручників для них.

в) Іван Снігурський.

10. Коли відбулася подія, про яку йдеться в історичному джерелі?

«...Засноване політичне товариство “Головна Рада” – єдиний український національний уряд,…

б) 1848 р.

11. Яку назву мала перша в Галичині (та Україні) газета українською мовою, створена Головною руською радою як її друкований орган?

б) «Зоря Галицька».

12. Яка верства населення Галичини ініціювала створення Головної руської ради?

б) греко-католицьке духівництво.

13. Які вимоги висувала Головна руська рада під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії?

а) поділ Галичини на дві провінції – польську та українську з окремими адміністраціями; г) зрівняння в правах духовенства всіх віросповідань, дозвіл українцям обіймати державні посади, навчання в усіх навчальних закладах рідною мовою.

14. Про роботу вперше обраного загальноімперського австрійського парламенту (рейхстагу) відомо, що

б) промова І. Капущака із с. Ляхівці з вимогою скасувати панщину без виплати викупу поміщикам мала неабиякий резонанс.

15. Яку політичну організацію створено з ініціативи Центральної ради народової на противагу Головній руській раді «в ім’я удержування згоди і єдності з миром Вітчизни»?

а) «Руський собор».

16. Про якого історичного діяча йдеться?

«У Галичині й на Буковині було запроваджено воєнний стан. Усі, хто приєднався до повсталих, лихословив проти австрійського імператора, зберігав зброю, підлягали покаранню військовим…

г) Лук’ян Кобилиця.

17. Що передбачала селянська реформа в Галичині 1848 р.?

а) скасування панщинних повинностей селян.

18. Установіть відповідність між іменами історичних діячів та їхніми стислими характеристиками.

1. Яків Головацький – В. перший професор новоствореної – першої в нашій історії…

2. Григорій Яхимович – А. єпископ, перший голова Головної руської ради, згодом греко-католицький…

3. Іван Капущак – Б. депутат першого австрійського парламенту, захисник інтересів…

4. Олександр Духнович – Д. закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, єсм і буду…»

19. Які українські землі входили до складу Австрійської монархії в середині 19 ст.?

б) Закарпаття; в) Східна Галичина; е) Північна Буковина.

20. Виберіть членів «Руської трійці».

б) Іван Вагилевич; в) Яків Головацький; е) Маркіян Шашкевич.

21. У яких твердженнях ідеться про діяльність Головної руської ради?

б) зібрання з’їзду діячів науки, освіти й культури – Собору руських учених; д) створення у Львівському університеті кафедри української мови; е) заснування культурно-освітнього товариства – Галицько-руської матиці.

22. Якими були наслідки «Весни народів» 1848–1849 рр. у західноукраїнських землях?

а) скасування панщинних повинностей селян; г) набуття українцями досвіду парламентської діяльності; е) зростання національної свідомості українців.

Сторінка 122

Перевірте, чого навчилися з теми «Культура України кінця 18 – першої половини 19 ст.»