Відповіді до підручника: Стр.227

Загальна характеристика Азії

Практикуймо: проєктна діяльність (за вибором)

1. Японія — економіка знань і традицій. Країна зробила ставку на якісну освіту, технічні університети, постійні інновації в машинобудуванні, електроніці, робототехніці, зберігаючи при цьому дисципліну, повагу до праці й колективізм. Туристичний блок проєкту може показати поєднання високотехнологічних міст (Токіо, Осака) з традиційною культурою (кімоно, чайна церемонія, храми).
2. Китай — друга економіка світу. Проєкт доцільно побудувати навколо шляху від аграрної країни до «фабрики світу»: реформи, залучення іноземних інвестицій, створення спеціальних економічних зон, розвиток експорту техніки, одягу, електроніки. Окремий блок — сучасні виклики: екологічні проблеми, старіння населення, торговельні конфлікти.
3. Індія — країна великих можливостей і контрастів. У проєкті варто показати поєднання швидкого зростання ІТ-сектора, космічної програми, фармацевтики та великих соціальних проблем: бідність, нерівність між штатами, перенаселені мегаполіси. Перспективи — розвиток освіти, цифрових послуг, модернізація сільського господарства.
4. Республіка Корея — шлях розвинутої країни. Проєкт може розкрити перехід від повоєнної бідної аграрної держави до високотехнологічної економіки з потужними ТНК (Samsung, Hyundai, LG), орієнтацією на експорт електроніки, авто та суден. Важливі акценти — інвестиції в освіту, підтримка державою промислових корпорацій, розвиток масової культури (K-pop, кіно) як «м’якої сили».

Що каже штучний інтелект? Чи зможе Азія випередити Захід у глобальній економіці?

Азія вже наближається до Заходу за обсягами виробництва й торгівлі й у перспективі може його випередити завдяки великій кількості населення, швидкому економічному зростанню Китаю, Індії, країн Південно-Східної Азії та розвитку високих технологій у Японії, Південній Кореї, Сінгапурі. Однак відставання частини азійських країн у рівні життя, політичній стабільності та інституціях може уповільнити цей процес, тому лідерство Азії буде не повним, а скоріше «розподіленим» із Заходом.

Практикуймо: освітній та інноваційний потенціал vs природно-ресурсний чинник

Для Японії, Південної Кореї та Сінгапуру вирішальними стали освіта й інновації, бо вони майже не мають власних корисних копалин, змушені імпортувати сировину і тому могли конкурувати лише завдяки висококваліфікованим кадрам, сучасним технологіям, розвиненій науці та ІТ-сектору.
Для ОАЕ, Катару та Кувейту головним ресурсом стало багате нафтове й газове забезпечення, що дало великі доходи бюджету й дозволило швидко розвивати інфраструктуру, міста й соціальну сферу, спираючись передусім на експорт сировини.
Освітньо-інноваційна модель має переваги: стійкий довгостроковий розвиток, висока додана вартість продукції, менша залежність від цін на ресурси; її обмеження — великі витрати часу й коштів на підготовку кадрів, потреба в ефективних інституціях. Ресурсна модель дає швидкий приплив грошей і можливість швидко будувати інфраструктуру, але робить країну вразливою до коливань світових цін на нафту й газ та загрози «вичерпання» ресурсів без диверсифікації економіки.

Практикуймо: перспективні напрямки розвитку зв’язків України з країнами Азії

Перспективні напрямки — експорт з України до Азії продовольства (зерно, олія, м’ясо, харчова продукція), металів та машинобудівної продукції, імпорт із країн Азії сучасної техніки, електроніки, промислового обладнання, залучення азійських інвестицій у промисловість, транспорт і логістику України, співпраця в ІТ, освіті та туризмі. Активна економічна взаємодія з Азією може посилити міжнародний авторитет України, бо розширює коло партнерів поза Європою, зміцнює її роль як важливого постачальника продовольства й транзитної держави між Європою та Азією, а також демонструє здатність проводити самостійну багатовекторну зовнішню політику.