Відповіді до підручника: Стр.93

Рослинництво у світі

Практикуймо 1

1. Коли змінюються традиції харчування, країна переорієнтовує посівні площі на інші культури. Якщо зростає споживання м’яса, зменшують площі під харчовими зерновими (наприклад, рисом) і збільшують посіви фуражних культур — кукурудзи, сої, ячменю. Якщо населення починає більше споживати овочі, фрукти, олію, зростають площі овочевих, плодових і олійних культур.

Приклади:
– У Східній і Південно-Східній Азії із зростанням доходів населення люди їдять більше м’яса та хлібобулочних виробів, тому посіви пшениці, кукурудзи і сої збільшуються, а рису відносно меншає.
– У країнах ЄС через скорочення споживання цукру зменшили площі під цукровими буряками, зате розширили посіви олійних культур (ріпак, соняшник) і кормових культур для тваринництва.

Практикуймо 2

1. Принцип «географічного конвеєра» означає, що свіжі овочі, фрукти й ягоди цілий рік постачаються на ринки з різних широт і півкуль, де сезони дозрівання не збігаються. Тобто коли в Європі зима, свіжу продукцію завозять, наприклад, з Єгипту, Чилі, Південної Африки, а в їхню «зиму» — навпаки.

Вплив на глобальне сільське господарство: країни теплих широт спеціалізуються на ранніх овочах, фруктах і ягодах для експорту, зростають міжнародна торгівля й зв’язки між регіонами.
Переваги: цілорічна наявність свіжих продуктів для споживачів; додаткові доходи й робочі місця в країнах-експортерах; повніше використання природно-кліматичних умов різних регіонів.
Ризики: залежність продовольчої безпеки від імпорту й світових цін; екологічні проблеми (великі транспортні викиди, надмірне водокористування, хімізація); вразливість до криз, воєн і перебоїв у торгівлі.