Відповіді до підручника: Стр.135

§ 20 Металургійне виробництво

Практикуймо (аналіз карти чорної металургії)

1. Країни‑лідери за виробництвом сталі: Китай, Індія, Японія, США, Росія, Південна Корея (також Німеччина, Туреччина, Бразилія, Іран).
2. Країни з високим виробництвом сталі, але без значних запасів залізної руди: Японія, Південна Корея, Італія, Тайвань — вони імпортують руду й коксівне вугілля морем.
3. Найбільш «металургійно активний» материк — Азія (Китай, Індія, Японія, Південна Корея, Туреччина, В’єтнам) через швидку індустріалізацію, велику чисельність населення та доступ до морських портів. Найменш активні — Африка й Австралія та Океанія: там мало великих металургійних комбінатів, переважає експорт руди, а промисловість і внутрішній попит на сталь розвинені слабше.

Практикуймо (переваги використання металобрухту)

Економічні переваги: дешевше, бо не потрібно відкривати нові шахти й кар’єри; менші витрати на транспортування, оскільки брухт зосереджений біля міст і заводів.
Енергетичні витрати: переплавка металобрухту потребує значно менше енергії, ніж повний цикл від видобутку руди до готового металу.
Екологічні аспекти: менше відвалів, кар’єрів і шахт, менші викиди пилу, газів та CO₂, зменшення обсягів металобрухту на сміттєзвалищах.
Соціальний і просторовий вплив: створюються робочі місця в містах, де збирають і переробляють брухт; можна закривати найнебезпечніші шахти у старих гірничих районах.
Глобальні тенденції: зростає частка металу, отриманого з вторинної сировини; це відповідає ідеї «кругової економіки» та зменшує сировинну залежність країн від імпорту руди й палива.