Відповіді до підручника: Стр.317

§45 Україна: сучасні ознаки суспільства та економіки

Ділимося своїми думками

Ефективніше використовувати положення України можна так:

• розвивати транзитні коридори «північ–південь» і «захід–схід», модернізувати залізниці, порти й прикордонні переходи, щоб стати головною логістичною ланкою між ЄС та Азією;
• активніше інтегруватися в європейські транспортні й енергетичні мережі (TEN-T, енергетичний ринок ЄС);
• розвивати прикордонне співробітництво з країнами ЄС, створювати індустріальні парки й логістичні хаби в прикордонних областях;
• посилювати політичні союзи (членство в ЄС і НАТО), щоб підвищити безпеку та привабливість країни для інвесторів і туризму.

Перевіряємо себе №1

Позитивні ознаки господарства України: потужний аграрний сектор, значні запаси корисних копалин, розвинена промисловість і швидке зростання ІТ-сектору, а також високий освітній рівень населення. Розвиток цих галузей, модернізація виробництва й зростання зарплат можуть створити більше якісних робочих місць у країні та зменшити трудову міграцію.

Перевіряємо себе №2

Ймовірні подальші проблеми українського суспільства: демографічна криза (низька народжуваність, старіння населення, еміграція), наслідки війни (руйнування, міни, інвалідність і психологічні травми), інтеграція ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. Також залишатимуться виклики нерівності доходів, регіональних відмінностей розвитку, корупції та відбудови інфраструктури.

Перевіряємо себе №3

Перспективи розширення економічних зв’язків з Європою: доступ до спільного ринку ЄС, залучення інвестицій у промисловість, енергетику, транспорт та ІТ, участь у європейських виробничих ланцюгах. Можливе зростання експорту агропродукції, металів, переробленої продукції та послуг, спільні інфраструктурні й оборонні проєкти, що посилять економічну інтеграцію після набуття членства в ЄС.

Працюємо з інформацією

Показник	Дані
Експорт товарів	40,4 млрд дол.
Експорт послуг	8,5 млрд дол.
Продовольство та сільськогосподарська продукція	55,8% товарного експорту
Метали та вироби з них	11,7%
Машини, обладнання і транспорт	9%
Основні експортні послуги	Комп’ютерні, інформаційні, транспортні, ділові
Головні торговельні партнери	Польща, Туреччина, Німеччина, Італія, Нідерланди

Висновок. В експорті України переважає сільськогосподарська продукція, а серед послуг — комп’ютерні та транспортні. Основним ринком збуту є Європа. Війна ускладнює виробництво й транспортування товарів, тому важливо розвивати переробну промисловість та експорт готової продукції.

Досліджуємо світ навколо нас №1

Можливі рекомендації для зменшення трудової міграції:

• економічні: підтримка бізнесу й інвестицій, розвиток промислових та ІТ-парків, доступні кредити для підприємців, підвищення мінімальної зарплати й захист прав працівників;
• політичні: ефективна антикорупційна політика, незалежні суди, стабільні правила для інвесторів, швидке просування до членства в ЄС і НАТО для гарантій безпеки;
• соціальні: розвиток житлових програм, якісної медицини й освіти, підтримка молоді та сімей із дітьми, програми реінтеграції ветеранів. Об’єднаний перелік для уряду має включати заходи одночасно в усіх трьох напрямах.

Досліджуємо світ навколо нас №2

Приклад пріоритетного напряму — розвиток ІТ-галузі.
Мета: перетворити Україну на одного з провідних європейських центрів ІТ‑послуг і продуктів.
Основні кроки: підтримка технічної освіти й STEM-напрямів, податкові стимули для ІТ-компаній та стартапів, розвиток технопарків і кластерів у різних регіонах, покращення цифрової інфраструктури й кібербезпеки, сприяння експорту ІТ‑послуг. Очікуваний результат — збільшення валютних надходжень, створення високооплачуваних робочих місць та посилення технологічної конкурентоспроможності України.

Практична робота 16

Обираємо приклад: ІТ-кластери в Україні.

1. Нанесення на карту (опис для контурної карти).

Позначте умовними знаками основні центри ІТ-активності:

• Київ;
• Львів;
• Харків;
• Дніпро;
• Одеса;
• Вінниця, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці;
• Запоріжжя.

1. Пояснення географії розміщення та висновки.

ІТ-кластери формуються переважно у великих міських агломераціях і університетських центрах, де є багато кваліфікованих кадрів, науково-освітня база та розвинена інфраструктура. Західні міста (Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці) додатково виграють від близькості до країн ЄС і відносно більшої безпеки під час війни, що сприяло перенесенню бізнесу із зон бойових дій. Висновок: надалі ІТ-діяльність, імовірно, ще більше концентруватиметься в найбільших і безпечних містах, але з’являтимуться й нові центри в середніх містах за умови розвитку освіти, інтернет-інфраструктури та підтримки місцевої влади.